Кабінет Міністрів схвалив проєкт закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи".

Таке рішення Кабмін ухвалив на засіданні у вівторок, 29 квітня, повідомив представник уряду у парламенті Тарас Мельничук у Telegram.

Згідно із законопроєктом, текст якого оприлюднив заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк, оператори цифрових платформ будуть визначені податковими агентами та автоматично стягуватимуть податки з громадян, які отримують доходи від продажу товарів або надання послуг з їх використанням. Ставка податку становитиме 5%, додатково стягуватиметься 5% військового збору.

Ця вимога поширюватиметься на операторів цифрових платформ, зареєстрованих як в Україні, так і за її межами, якщо доходи з їх використанням отримують резиденти України.

Йдеться про будь-який з таких видів діяльності, що здійснюється продавцем через платформу за винагороду:

* надання в оренду нерухомого майна, у тому числі житлової та нежитлової нерухомості, а також будь-якого іншого нерухомого майна та місць для паркування;
* особисті послуги;
* продаж товарів;
* надання в оренду транспортних засобів.

Активними продавцями для цілей оподаткування пропонується визначити продавця, що здійснив хоча б одну операцію протягом звітного періоду, за яку йому було виплачено або нараховано винагороду.

Податкова зможе отримувати від банків інформацію щодо операцій за поточними рахунками підзвітних продавців, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття банками інформації, що містить банківську таємницю.

Своєю чергою фізичні особи - продавці мають відкрити окремий рахунок у банку для отримання виплат від цифрових платформ, якщо вони протягом року здійснили більше трьох продажів товарів через платформу, або продали товари чи послуги на суму понад 2 000 євро.

Як повідомлялося, раніше голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу") пояснював, що цей законопроєкт зобов'яже популярні інтернет-платформи автоматично стягувати 10% податку з доходів користувачів. За його словами, Верховна Рада ухвалить цей законопроєкт у найближчі місяці.

Гетманцев прогнозував, що завдяки його запровадженню з українців, що отримують доходи через цифрові платформи, вдасться зібрати близько 10 мільярдів гривень податків на рік.

Раніше колега Гетманцева за комітетом Ніна Южаніна ("Європейська солідарність") повідомила, що Мінфін також пропонує зобов'язати цифрові платформами торгівлі (OLX, Prom, Rozetka і т.д.) передавати до Податкової служби дані про продавців та їх доходи, незалежно від розміру.

Раніше у Мінфіні підтверджували, що уряд планує зобов'язати операторів цифрових платформ (послуги таксі, оренди нерухомості, маркет-плейси та застосунки для продажу товарів і надання послуг) збирати інформацію про доходи користувачів та подавати її до Державної податкової служби. Однак конкретні положення законопроєкту у міністерстві не розкривали.
Що відомо про оподаткування продажу товарів через інтернет

Тим часом, Державна податкова служба України перевіряє суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів за допомогою інтернет-платформи "OLX", надають послуги таксі тощо, нараховуючи їм податкові зобов'язання з отриманих доходів.

До березня такі перевірки мали скоріше точковий характер. Однак з 1 березня поточного року податківці почали отримувати із Системи обліку даних РРО інформацію щодо:

* громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки за продані товари, тобто фактично займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації;
* фізичних осіб - підприємців, які також отримують кошти на свої рахунки, при цьому не мають зареєстрованих РРО/ПРРО, таким чином порушуючи вимоги в частині порядку проведення розрахунків, тощо.

Лише за перші 20 днів березня ДПС ідентифікувала десятки тисяч платників податків і громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки.