Влада України підтвердила намір провести передбачені Національною стратегією доходів важливі податкові реформи для задоволення післявоєнних потреб держбюджету, у тому числі реформу спрощеної системи оподаткування.

Про це йдеться в оновленому Меморандумі про економічну та фінансову політику між владою України та Міжнародним валютним фондом, оприлюдненому на сайті МВФ.

У документі, в якому перераховані взяті українською владою зобов'язання, уряд підтверджує намір керуватися затвердженою у грудні 2023 року Національною стратегією доходів для збільшення надходжень до держбюджету.

Зокрема, влада України обіцяє й надалі утримуватимемося від податкової політики та адміністративних заходів, які можуть призвести до зменшення надходження від податків, та розширення чинних податкових пільг.

Крім того, протягом наступних кількох років уряд планує мобілізувати додаткові доходи шляхом реформування оподаткування викидів вуглецю, переоцінки оподаткування видобувних галузей, а також визначення принципів оподаткування віртуальних активів.

"У майбутньому ми розглянемо реформи, щоб зробити податкову систему більш справедливою (наприклад, через прогресивну ставку ПДФО). Також ми плануємо провести комплексну реформу спрощеної системи оподаткування з метою обмеження сфери застосування та можливостей для зловживань", - йдеться у документі.

Передбачається, що реформа матиме на меті зменшення можливостей для середнього та великого бізнесу уникати сплати податків, використовуючи спрощену систему оподаткування. Вона також має зробити економічно недоцільним оформлення трудових відносин з ФОП.

"Зокрема, не пізніше початку 2027 року ми почнемо впроваджувати заходи, які обмежать можливість повернення суб'єктів господарювання до застосування ЄП після переходу на загальну систему оподаткування, перегляд підходів до визначення та індексації граничних значень ЄП, звуження сфери використання ЄП шляхом виключення окремих видів діяльності", - зазначається у меморандумі.

Однак, як зазначено у Національній стратегії доходів (NRS), реформи ПДФО та ЄСВ потребують проведення адміністративних реформ, у тому числі для забезпечення конфіденційності податкових даних у системах Державної податкової служби, а також розгляду питання розширення підстав для позасудового доступу податкових органів до інформації щодо сум коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків.

Раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що співробітники Державної податкової служби мають отримати доступ до фінансових даних українців, які наразі є банківською таємницею.

"Я як міністр фінансів вважаю, що максимальна прозорість і відкритість у сплаті податків - це наше майбутнє. І ми не маємо боятися розкривати банківську таємницю, яка, як ми вважаємо, від чогось нас захищає. Банківська таємниця захищає злодіїв і злочинців", - казав міністр.

Він висловив переконання, що банківська таємниця для податківців все одно буде скасована в рамках євроінтеграції. Водночас очільник Мінфіну визнав, що цьому може перешкоджати недовіра українців до державних інституцій.

Своєю чергою голова правління НБУ Андрій Пишний раніше наголошував, що збереження банківської таємниці залишається одним із принципових завдань Національного банку, яке набуває особливої ​​актуальності у світлі інтеграції України до ЄС.