Рішуче небажання Будапешта продовжити низку санкцій ЄС проти Росії в останні дні призвело до активізації обговорень серед держав-членів потреби того, аби позбавити Угорщину права голосу при ухваленні ключових рішень в Євросоюзі.

Про це йдеться у матеріалі Financial Times, повідомляє "Європейська правда".

Згідно з публікацією, напередодні посли ЄС цілий день сперечалися з послом Угорщини в Брюсселі, який вимагав викреслити з санкційного списку російського олігарха Михаїла Фрідмана та ще сімох осіб. В іншому разі Будапешт погрожував відмовиться підтримати продовження частини антиросійських санкцій ще на пів року.

Зіткнувшись з можливістю того, що близько двох тисяч підсанкційних осіб, у тому числі Владімір Путін, можуть бути звільненими від санкцій через угорське вето, 26 послів погодились виключити трьох осіб зі списку. Щодо виключення ще одного прізвища домовилися тижнем раніше.

Зрештою, за даними джерел, санкції було вирішено продовжити на шість місяців.

Але остання спроба Угорщини шантажувати решту країн, щоб отримати переваги для Кремля, довела терпіння інших столиць до межі.

"Багато посадовців знову відкрито обговорюють можливість застосування проти Угорщини процедури, передбаченої статтею 7 - ядерного варіанту позбавлення країни-члена права голосу, - але при цьому повністю усвідомлюють політичні виклики та наслідки такого кроку", - йдеться у публікації.

Між тим, якщо Угорщина повторить свій шантаж у липні, коли будуть ухвалювати рішення про продовження економічних санкцій проти Росії, включно із заморожуванням державних росактивів в Європі, рішучість держав ЄС вжити заходів проти Будапешта може досягти апогею.

Непродовження санкцій могло би фактично розморозити до 30% від усього обсягу заморожених активів РФ. За оцінками, могло йтися про приблизно 60 млрд євро розморожених коштів або й дещо більше.