Колишній депутат Київської міськради Денис Комарницький, якого правоохоронці називають організатором корупційної схеми виділення столичної землі, зміг виїхати з України за кордон вже після оголошення йому підозри.

Про це повідомляє УП із повідомленням на джерело у правоохоронних органах.

За даним співрозмовника видання, на момент проведення операції НАБУ і САП "Чисте місто" щодо викриття схеми, організатором якої був Комарницький, він перебував в Україні. Але потім він втік за кордон і наразі оголошений у розшук українськими правоохоронцями.

Як повідомлялося, 6 лютого НАБУ провело масштабну операцію "Чисте місто" у межах справи про корупцію у земельній та бюджетній сфері Києва.

Тоді про підозри у справі повідомили 10 осіб, серед них - керівник злочинної організації, ексдепутат Київради і бізнесмен Денис Комарницький, а також заступник голови КМДА Петро Оленич, голова постійної комісії Київради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин Михайло Терентьєв. Затримати вдалося лише 7 з них, самого Комарницького НАБУ оголосило у розшук 10 лютого.

За даними слідства, на території Києва з 2019 року по лютий 2025 року діяла злочинна організація, яка складалася з колишніх та чинних службових осіб Київської міської ради та КМДА.

Злочинна організація, використовуючи службові повноваження, посади та зв'язки її учасників, встановила контроль над деякими питаннями земельної, бюджетної та інвестиційної сфер у місті Києві.

За оцінками слідства, у результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 років з власності територіальної громади Києва незаконно виведено землю у центрі міста вартістю 11,6 млн грн. Водночас, завдяки діям правоохоронців, вдалося запобігти заволодінню ще шістьма земельними ділянками у столиці загальною вартістю 83,7 млн грн.

У НАБУ додали, що також викрито спробу через погрози та штучні перешкоди змусити приватне підприємство у столиці припинити діяльність з торгівлі та надання в оренду приміщень з метою заволодіння його земельною ділянкою для подальшої забудови. Також зафіксовано пропозицію хабара у розмірі $100 000 члену земельної комісії та депутатці Київської міської ради.

Хто такий Денис Комарницький?

Денис Комарницький - лідер фракції "Блоку Леоніда Черновецького" у Київраді 2008-2010 років і має давні інтереси у будівельній сфері. У 2020 році народний депутат Гео Лерос передав журналістам Bihus.Info флешку із скопійованим вмістом одного з робочих комп'ютерів Комарницького, який учили співробітники СБУ вилучили під час попередніх обшуків. На комп'ютері містилися так звані "понятійки", що стосувалися функціонування будівельного ринку міста.

З опублікованих матеріалів стало відомо, що останніми роками Комарницький був головним "смотрящим" за сферами будівництва та комунального господарства в Києві. Зокрема, компанії, пов'язані з Комарницьким, регулярно отримували від комунальних підприємств Києва великі підряди на будівництва та реконструкції.

У тому числі, він був бенефіціаром компанії-генпідрядника будівництва Подільського мостового переходу в Києві, кошторисна вартість якого за рішенням Київради зросла з 11,2 млрд грн до 19,9 млрд грн.

Після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах вплив Комарницького в Києві суттєво виріс, а журналісти Bihus.Info називали Комарницького "смотрящим за Києвом від Офісу президента".

Зокрема, журналісти виявили зв'язки Комарницького і народного депутата Миколи Тищенка, які у 2020-му призвели до того, що в список "Слуги народу" на місцевих виборах в Києві потрапили близькі до Комарницького люди. Це спричинило конфлікт в самій політсилі.

У 2020 році в мережі з'явився аудіозапис телефонної розмови між заступником київського міського голови Вячеславом Непопом і Комарницьким. В розмові Комарницький ображає і принижує Непопа, а також погрожує йому.

Як повідомлялося, у січні працівники Національної поліції спільно з прокуратурою провели понад 1000 одночасних обшуків у справах про організацію нелегального продажу та зберігання зброї.

10 січня Нацполіція оголосила про масштабні відпрацювання по всій країні для виявлення нелегальних каналів переправлення чоловіків через кордон. Тоді оперативники та слідчі провели понад 600 одночасних обшуків. І це тільки перший етап спецоперації з перекриття каналів вивозу чоловіків призовного віку за кордон.

Уже за тиждень, 17 січня, поліціянти заявили про ще понад 200 обшуків у справах щодо незаконного перетину кордону військовозобовʼязаними.