Правозахисні громадські організації закликають Верховну Раду України не ухвалювати законопроект №10242 у нинішній його редакції, оскільки він несе загрозу свободі слова, роботі журналістів та захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні, повідомляє Інститут масової інформації.

"Ми, учасники Медіаруху, а також медійні та правозахисні громадські організації України, повторюємо свій заклик до народних депутатів України відмовитися від підтримки законопроекту №10242 у його нинішній редакції. Цей законопроект продовжує нести значні загрози свободі слова, роботі журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні", - сказано у заяві.

Повідомляється, що в оновленій редакції законопроекту не усунуто раніше зазначені ризики та документ посилює кримінальну відповідальність щодо несанкціонованого поширення конфіденційної інформації. Правозахисники пояснили, що під цим законодавець має на увазі розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів чи інших дій, які створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб. "Така дефініція міститься у примітці до статті 361 Кримінального кодексу, і вона не зазнала жодних змін порівняно з текстом, який виносився на голосування два тижні тому", - зазначено в повідомленні.

Також повідомляється, що в документі, що пропонується народним депутатам до голосування, не враховано критичних зауважень щодо необхідності впровадження ефективних механізмів захисту для осіб, які розголошують конфіденційну інформацію на користь суспільства, у тому числі журналістів та викривачів корупції. "Навіть за наявності суспільної необхідності розголошення такої інформації, чинних норм Законів України "Про інформацію" та "Про доступ до публічної інформації", спрямованих на її захист, може виявитися недостатньо для безпеки журналістів у судах при застосуванні оновленої редакції статті 361-2 Кримінального кодексу ", - зазначили в організації.

Правозахисники також вважають, що незважаючи на зменшення відповідної санкції, пропоноване покарання до 5 років позбавлення волі за подібні дії під час правового режиму воєнного стану залишається непропорційним. Хоча така максимальна санкція та кваліфікація злочину як нетяжкого не дозволяє застосовувати до журналістів негласні слідчі дії, такі як прослуховування та стеження, цей інструмент все ще може бути використаний для переслідування журналістів за некомфортні для представників органів влади розслідування.

"Саме тому положення законопроекту № 10242 у його оновленій редакції продовжують суперечити принципам свободи слова, захисту журналістських джерел та викривачів, закріпленим у міжнародних документах, включаючи нещодавно ухвалений Європейським актом про свободу медіа. Кримінальна відповідальність за розголошення конфіденційних відомостей із реєстрів має супроводжуватися захисту журналістів та викривачів корупції", - наголосили у заяві.

Правозахисники також вважають будь-які нові норми, запроваджені такими законопроектами, повинні захищати державу від ризиків, пов'язаних із торгівлею даними та масовими витоками інформації, а не обмежувати можливості громадського контролю за владою та сприяти створенню атмосфери страху серед журналістів.