Президент Росії Володимир Путін публічно натякнув, що відкритий до переговорів щодо припинення війни в Україні на умовах Москви. А контури угоди, яку хоче РФ, можна побачити у проєкті мирного договору, розробленому російськими та українськими учасниками переговорів у квітні 2022 року, твердить американське видання The Wall Street Journal.

Західні посадовці й аналітики кажуть, що ці цілі лишаються практично незмінними після двох років бойових дій: перетворити Україну на "кастровану державу", постійно вразливу для російської військової агресії, йдеться в статті.

Згідно з документом видання, датованим нібито 15 квітня 2022 року, учасники переговорів з обох сторін намагалися припинити бойові дії, погодившись перетворити Україну на "постійно нейтральну державу, яка не братиме участі у військових блоках". Їй мали заборонити відновлювати свою армію за підтримки Заходу, а Крим залишити під фактичним контролем Росії.

Зрештою ні про яку угоду домовитись не вдалося, нагадують автори статті. Масштаб російських воєнних злочинів в Україні став очевидним, військові успіхи України покращились, а Захід надав зброю для підтримки Києва.

Як пише WSJ, сьогодні Україна заявляє, що не розпочне мирні переговори, допоки Росія не виведе війська з її території. Два роки конфлікту також загартували українську громадськість, що виступає проти будь-яких домовленостей з РФ, а президент Зеленський попередив, що припинення бойових дій дозволить Росії переозброїтись й знову атакувати Україну.

Аналітики ж підкреслюють, що воєнна перемога будь-якої зі сторін виглядає все більш недосяжною.

Автори статті, однак, вказують, що непідписана 2022 року угода є нагадуванням про компроміси, до яких Москва може спробувати змусити Київ, якщо західна військова підтримка вичерпається, а Росія захопить ще більше українських земель.

Основні моменти угоди

За даними видання, угода дозволяла Україні стати членом ЄС, але забороняла приєднуватись до військових союзів, таких як НАТО. Передбачався також нейтральний статус України.

Проєкт договору також забороняв отримання Києвом іноземної зброї, "у тому числі ракет будь-якого типу, збройних сил та формувань".

ЗСУ мали скоротити до певного розміру, при цьому Росія прагнула обмежити все - від кількості військ і танків до максимальної дальності українських ракет.

Москва наполягала, щоб чисельність збройних сил України налічувала 85 000 військових, 342 танки, 519 артилерійських систем. Українські перемовники натомість хотіли мати 250 тисяч військовослужбовців, 800 танків й 1900 артилерійських знарядь. Росія хотіла, щоб дальність дії українських ракет була обмежена 40 кілометрами.

Кримський півострів, за прагненням Москви, мав залишитись під контролем Росії і не вважався б нейтральним.

Москва також наполягала на тому, щоб російська мова функціонувала нарівні з українською в органах влади й судах - пункт, на який Київ, згідно з проєктом документа, не погодився.

Майбутнє сходу України, захопленого й окупованого Росією 2014 року, мало обговорюватись особисто Путіним та Зеленським. Однак ця зустріч так і не відбулася, йдеться в статті.

Гарантами договору, за даними видання, обрали іноземні держави, серед яких - США, Велика Британія, Китай, Франція та Росія.

Ці країни, як пише WSJ, мали захищати нейтралітет України у разі порушення договору. Але поки договір діятиме, країни-гаранти мали "припинити міжнародні договори й угоди, несумісні з постійним нейтралітетом України", зокрема будь-які обіцянки двосторонньої військової допомоги. При цьому міжнародні гарантії безпеки не мали поширюватись на Крим і Севастополь.

Автори статті вказують, що проєкт угоди демонструє глибоко вкорінені в Росії фобії про те, що Захід на чолі з США протягом багатьох років розвивав Україну як так звану "антиросію", щоб підірвати, стримати і спробувати взяти під свій контроль РФ.

Після того, як початкова спроба Путіна захопити Київ і повалити український уряд провалилася, росіяни спробували за допомогою цієї мирної угоди припинити підтримку Києва з боку Заходу.

Видання вказує, що Росія хотіла додати Білорусь як гаранта, а Україна - Туреччину.

Таким чином, у разі нападу на Україну Росія пропонувала єдину відповідь від усіх держав-гарантів, але Україна не погодилась, мотивуючи тим, що єдиної відповіді може не бути, якщо агресором стане Росія.

Також Україна хотіла у разі нападу закриття повітряного простору та надання зброї від країн Заходу. Тут не погодилася Росія.

Українські учасники також відмовились обговорювати російський пункт, який вимагає від Києва зняти претензії на те, щоб він підпав під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, який переслідує воєнні злочини, як зазначено у документі. Вони також не ратифікували пункт про скасування всіх взаємних санкцій.

Видання нагадує, що перемовини тривали ще певний час і повністю припинились у червні 2022 року.

Що каже Київ

Статтю WSJ прокоментував радник керівника офісу президента України Михайло Подоляк, який брав участь у перемовинах навесні 2022 року. Він наполягає, що жодних реальних можливостей домовитися з Росією тоді не було.

"Україна категорично ніколи цих умов не приймала, - написав він у телеграмі. - Сьогодні РФ знову ж таки хоче знищити Україну, але шукає можливості виторгувати собі оперативну паузу, щоб закінчити мілітаризацію, розширити мобілізацію й на наступному етапі масштабувати бойові дії".

Він переконаний, що не має потреби повертатися до "неіснуючої теми й намагатися видати відомі капітуляційні вимоги РФ за щось нове, що абсолютно точно не могло привести до "миру".

"Чому потрібно продовжувати не розуміти, що таке масштабне вторгнення РФ мало закінчитися лише капітуляцією України на кровожерливих умовах РФ, а не привести до "миру"?" - резюмує Подоляк.

Також співрозмовник ВВС Україна у владі твердить, що про погодження якихось проєктів угоди в 2022 році не могло бути і мови, хоча про це кілька разів казав Путін.

"Так, вони тоді передали свої пропозиції про позаблоковий статус і повну демілітаризацію України, але для нас ці умови одразу були неприйнятні", - каже співрозмовник.

"Слова Путіна про те, що українська делегація щось погодила чи парафувала - це повний абсурд навіть з тієї точки зору, що ніхто з цієї делегації не мав таких повноважень щось підписувати. Ніхто нічого не погоджував, бо всі пропозиції росіян для нас були повністю неприйнятними", - додав співрозмовник.

Загадковий документ від Путіна 2023 року

У червні 2023 року Володимир Путін також показував певний документ, який він назвав узгодженими домовленостями щодо миру від березня 2022 року. Тоді він наполягав, що перемовини у березні 2022 року завершились парафованими домовленостями, але ВВС тоді встановила, що таке трактування подій далеке від реальності.

Хоча на доказ своїх слів Володимир Путін на зустрічі з африканськими лідерами підняв зі столу та продемонстрував на камери цей договір та додаток до нього.

"Ось цей документ, і він парафований київською делегацією. Підпис стоїть", - уточнив Путін.

"Але після того, як ми, як і обіцяли, відвели війська від Києва, київська влада, як зазвичай роблять їхні хазяї, викинула це все на звалище історії, скажімо так акуратно, і спробую інтелігентно висловлюватися... Де гарантії, що вони й надалі не відмовлятимуться від якихось інших домовленостей?" - нарікав Путін.

Версія тих подій, яку представив своїм африканським гостям Володимир Путін, сильно розходиться з тим, що розповідали ВВС московські та київські співрозмовники, які мали безпосереднє відношення до роботи делегацій.

І російські, і українські джерела неодноразово наголошували: делегації, які брали участь у переговорах, взагалі не були уповноважені вирішувати питання війни та миру. Перемовники лише готували документи, які Володимир Зеленський та Володимир Путін могли б підписати, якби справді домовилися про припинення війни.

"У Стамбулі ми фіксували: ви [Збройні сили РФ] йдете на кордони станом на 24 лютого 2022 року [дата початку повномасштабної агресії Росії проти України - ВВС], після цього починається переговорний процес, в якому братиме участь і президент, і МЗС України, і після цього виходитимемо на юридичний документ", - заявив в 2023 році в ефірі Радіо NV Михайло Подоляк, член української переговорної делегації.

"Там немає жодних підписів... Безумовно, це фіктивний документ", - описав він папери, які демонстрував російський президент африканським лідерам.

Джерела ВВС і в Києві, і в Москві стверджують: на жодному з етапів недовгих переговорів Росія та Україна не були близькими до проведення переговорів на найвищому рівні - тобто між Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним. А без цієї зустрічі досягти реальних домовленостей було апріорі неможливо, наголошували співрозмовники.

Наприклад, у деяких пунктах стамбульського комюніке прямо говорилося, що найчутливіші питання - наприклад, про приналежність Криму та окупованих територій Донбасу обговорюватимуться лідерами країн.

У будь-якому разі, жодних підсумкових домовленостей групам досягти не вдалося, тому неясно, про яке "парафування" говорив африканським колегам Володимир Путін.

"Фінальної домовленості точно не було, багато питань залишалося на очікувану зустріч президентів, - розповідає співрозмовник ВВС у Москві, який безпосередньо брав участь у роботі з делегаціями. - Правда полягає у тому, що українці тоді були готові на нейтральний статус і демілітаризацію за умови гарантій безпеки для України. І Путін втратив цей момент. Загрався, розраховуючи на щось більше".