Уряд істотно вдосконалив процедури оборонних закупівель; у системі Prozorro запроваджується новий інструмент - рамкова угода, за якою буде відбуватися, зокрема, постачання пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, військової форми, а також дронів для потреб Сил оборони.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Міністерства економіки.

Відповідні зміни до постанови «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (№1275) уряд ухвалив на сьогоднішньому засіданні.

"Кабінет Міністрів України суттєво удосконалив процедуру здійснення оборонних закупівель. Зокрема, запроваджується новий інструмент у системі Prozorro - рамкова угода, за яким закупівлі буде здійснювати Державний оператор тилу (ДП Міноборони "Агенція закупівель у сфері оборони") та Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації", - йдеться у повідомленні.

Нововведення покликане забезпечити баланс між ефективністю незбройних закупівель для потреб оборони та захистом інформації, критично важливої для безпеки країни.

«Ми підтримуємо можливості та інструменти для контролю за процедурами з боку громадськості та зберігаємо жорсткі запобіжники проти корупційних зловживань. При цьому рішення дозволяє забезпечити на високому рівні захист чутливої інформації, а отже, безпеку як виробників, так і захисників, що є ключовою умовою», - прокоментувала перший віцепрем'єр-міністр України - міністр економіки Юлія Свириденко.

У міністерстві пояснили, що за рамковими угодами можуть здійснюватися закупівлі товарів та послуг вартістю 200 тис. грн чи вище, робіт вартістю 1,5 млн грн чи вище. Зокрема, за такою процедурою будуть проводити закупівлі паливно-мастильних матеріалів, продуктів харчування, військової форми, а також дронів на потреби Сил оборони.

На першому етапі проводиться кваліфікація кандидатів на участь в закупівлях за рамковою угодою; за підсумками кваліфікації визначаються учасники. Пройти кваліфікацію та долучитися до участі можна у будь-який момент протягом дії рамкової угоди.

На другому етапі закупівлі здійснюються шляхом відкритих торгів або шляхом оголошення запиту пропозицій серед учасників рамкової угоди.

Закупівлі за механізмом рамкової угоди можуть здійснюватися в разі кваліфікації до угоди не менше трьох учасників, зазначили у Мінекономіки.

При проведенні першого етапу не передбачається публікація в відкритому доступі документів учасників, інформації щодо їх виробничих потужностей, складів тощо. Доступ до неї матиме лише замовник, АМКУ та ДАСУ. А на другому етапі не оприлюднюватимуть інформацію про постачальника, що став переможцем, водночас буде доступна інформація про предмет закупівлі та ціну.

Як наголосили в Мінеконоімки, така процедура має убезпечити виробників та постачальників від атак ворога на їхні виробництва та склади.

Окрема інформація, як-от місце поставки товару чи надання послуг, не оприлюднюється замовником в публічних джерелах під час оголошення тендера, однак вона буде доступною для учасників рамкової угоди.

Рішення передбачає запобіжники проти зловживань як замовників, так і учасників тендеру. Учасник може оскаржити тендерну документацію, дії чи бездіяльність замовника в суді. У свою чергу, замовник може відхилити пропозицію учасника, наприклад, якщо той не надав необхідних документів, раніше не виконав контракт, що призвело до його дострокового розірвання.

Окрім запровадження рамкових угод, уряд також затвердив інші зміни до процедур оборонних закупівель. Зокрема, учасникам спрощених закупівель надається право виправляти невідповідності в поданих ними документах та/або інформації протягом 24 годин.

Крім того, визначено виключні випадки, коли допускається укладання державного контракту без проведення конкурентних процедур закупівель. Наприклад, коли замовник скасував спрощену закупівлю через відсутність учасників.

Також виписані механізми та правила істотних змін до умов держконтракту, укладеного без застосування конкурентних процедур, під час його виконання.

Як повідомлялось, у листопаді 2023 року уряд затвердив порядок використання коштів для створення статутного капіталу державного підприємства Міноборони "Агенція закупівель у сфері оборони". Це один із фінальних кроків, необхідних для повноцінної роботи агенції.