Національна стратегія доходів містить низку пропозицій, які значно погіршують умови ведення бізнесу в Україні.

Про це йдеться в заяві Української Ради Бізнесу, до складу якої входить 112 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, членами яких є 28000 підприємств.

"Національна стратегія доходів містить низку пропозицій, які значно погіршують умови ведення бізнесу в Україні, та формує стимули для перетворення Української юрисдикції на сіру зону, де немає стимулів для надходження зовнішніх інвестицій та для розвитку бізнесу", - йдеться в заяві.

Зазначається, що надання повноважень ДПС накладати арешт на рахунки (майно) та блокувати їх до повного погашення податкового боргу без рішення суду має значні корупційні ризики та порушує принцип презумпції невинуватості.

Скасування спрощеної системи оподаткування для аграрного сектору - за поточних умов така ініціатива призведе до зменшення надходжень бюджетів усіх рівнів, а не збільшення, вважає бізнес. Наразі виробництво більшості сільгоспкультур є абсолютно збитковим через значне здорожчання морської логістики. У післявоєнні часи скасування спрощеної системи призведе до втрати українськими фермерами конкурентоспроможності, якщо вони не отримають аналогічних умов по дотаціях, як у країнах ЄС (від 250 євро на гектар земель в обробітку).

Впровадження прогресивної шкали ставок ПДФО - цю пропозицію бізнес називає контрпродуктивною. Її реалізація призведе до зменшення стимулів до праці, ускладнення адміністрування податків та порушення принципу справедливості, збільшенню "тіні".

Критикується також ускладнення умов для спрощеної системи оподаткування замість спрощення загальної системи оподаткування. Значна кількість суб'єктів господарювання, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, обрала цей шлях саме задля можливості простого ведення бізнесу і адміністрування, оскільки складність податкового законодавства та значні ризики загальної системи оподаткування їх не приваблюють.

Є зауваження до звуження сфери застосування спрощеної системи оподаткування шляхом виключення юридичних осіб, збільшення ефективних ставок податків до рівня загального режиму (19,5%) з одночасним ускладненням процедур дотримання податкового законодавства, обліку та звітності. Це призведе до масового переходу малого та мікробізнесу в неформальний сектор і зміни резидентства підприємців.

Підвищення акцизів на пальне - сприятиме зростанню логістичних витрат усієї економіки та суттєвому підвищенню цін для громадян та бізнесу, що зробить українську продукцію більш дорогою та менш конкурентоздатною на світовому ринку, в тому числі через складність логістичних шляхів через війну.

Крім того, бізнес негативно сприймає тримання органами ДПС повного доступу до інформації про обсяг та обіг коштів всіх платників податків, зокрема й фізичних осіб, на їх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень). Наголошується. що це суперечить практиці ЄС, створює значні корупційні ризики та призведе до порушення приватності.

Наголошується, що автори стратегії сконцентрували зусилля виключно на підвищення доходів бюджету, без оцінки втрат зростання економіки.

На думку українського бізнесу, надскладне та недружнє до бізнесу податкове законодавство нездатне обслуговувати ослаблену війною економіку та сприяти швидкому економічному відновленню.

Розширення дискреційних повноважень контролюючих органів, ускладнення адміністрування спровокує ще більш агресивну модель взаємодії органів ДПС з платниками податків.

Нацстратегія створює черговий перерозподіл організаційної структури та штатних розписів. Подібний підхід не забезпечить довіри до контролюючих органів.

"Нацстратегія була напрацьована без залучення представників бізнесу та фахової оцінки ризиків. Застосування/реалізація таких підходів призведе до збільшення корупції, пригнічення економічного відновлення та тінізації економіки, та ще більшої втрати економічно активних громадян. Отже, низка пунктів Стратегії потребує перегляду", - йдеться в заяві.