Якщо буде ухвалено законопроект Кабміну, може загальмуватися не лише надходження західної фінансової допомоги, а й просування України до Євросоюзу.

Одна з проблем, які 2024-й успадкував від 2023-го, - нам щомісяця потрібні мільярди доларів та євро від МВФ, США та ЄС. Як наслідок, нам потрібно виконувати їхні умови. Один із них - перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Відповідний законопроект Україна зобов'язалася прийняти до кінця червня 2024 р. Він давно розроблений і чекає на розгляд у Верховній Раді з жовтня 2023 р.

Проте 29 грудня Кабмін схвалив новий законопроект про перезавантаження БЕБ. Якщо Офіс президента продавить його через парламент, це буде не просто порушення зобов'язань. Фактично це буде визнання, що для Банкової збереження контролю над БЕБ важливіше за добрі відносини із Заходом.

Навіщо знадобилося перезавантаження БЕБ

Історія законодавчих ініціатив щодо БЕБ може бути чіткою ілюстрацією того, як змінювалася політика Володимира Зеленського та його офісу стосовно побажань західних партнерів.

Спочатку вона зводилася до формули "обійдемося без вас". Законопроект про БЕБ був внесений головою фінансового комітету Верховної Ради Данилом Гетманцевим у липні 2020 р. та прийнятий у січні 2021 р. Саме Банкова разом із Гетманцевим відмовили G7, Євросоюзу та МВФ, які хотіли бачити конкурс на посаду директора БЕБ із вирішальним голосом міжнародних експертів. Було сформовано конкурсну комісію із трьох членів, призначених РНБО (тобто Зеленським), та трьох членів, призначених парламентом (тобто "слугами народу", читай - Зеленським). Не дивно, що до трійки фіналістів конкурсу увійшов голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник. Саме його у серпні 2021 р. Кабмін і призначив директором БЕБ. Звісно, було б наївно очікувати, що таке БЕБ буде непідконтрольне Банковій.

Але за півроку почалася велика війна. Залежність України від західних партнерів та їхніх грошей різко зросла. І до кінця 2022 р. Банкова стала демонструвати готовність провести перезавантаження БЕБ із урахуванням побажань Заходу.

13 грудня 2022 р. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами БЕБ. Очолив ТСК перший заступник Гетманцева на посаді голови парламентського комітету Ярослав Железняк (фракція партії "Голос"). 20 лютого 2023 р. комітет Гетманцева визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. А 3 березня Гетманцев та Железняк із співавторами внесли до Ради законопроект №9080 про перезавантаження БЕБ.

Насамперед цей проект віддавав контроль над конкурсом західним партнерам України. До конкурсної комісії мали увійти дев'ять осіб: по дві від РНБО та Кабміну плюс п'ять міжнародних експертів. Рішення комісії вважалося б ухваленим, якщо за нього проголосували не менше п'яти членів комісії, у тому числі не менше трьох міжнародних експертів.

Перезавантаженню підлягав не лише директор, а весь БЕБ повністю. У пояснювальній записці Гетманцев визнав, що більшість працівників центрального апарату ДФС, які працювали під керівництвом Мельника, були призначені до центрального апарату БЕБ. "Тобто відбулось масове, фактично позаконкурсне переведення колишніх працівників податкової міліції до новоствореного органу", - констатував Гетманцев. І наголосив, що це "дискредитує основну ідею та мету ліквідації податкової міліції, які полягали у докорінному перегляді підходів до методів роботи з бізнесом".

Згідно із законопроектом №9080, усі працівники БЕБ протягом року мали пройти атестацію. Усі, хто відмовився пройти атестацію чи пройшов її неуспішно, підлягали звільненню.

24 березня перезавантаження БЕБ увійшло до меморандуму про економічну та фінансову політику, де перераховано зобов'язання України перед МВФ. Щоправда, там не було вказано конкретних термінів. Але Гетманцев в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна", яке вийшло 10 квітня, пообіцяв щодо БЕБ, що "до кінця року ми повинні вже навести там порядок повністю", включаючи "зміни до законодавства, і разом з ними атестацію провести та призначити нового керівника з участю міжнародників". 11 квітня було звільнено директора БЕБ Мельника, і необхідність у новому конкурсі за новим законом зросла.

Перезавантажене перезавантаження

Але швидкого перезавантаження не вийшло. Чимало часу пішло на узгодження реформи БЕБ із західними партнерами. 19 червня в оновленому меморандумі Україна повідомила про створення робочої групи для перегляду правової бази діяльності БЕБ. 21 вересня законопроект №9080 був відкликаний, а замість нього 25 вересня Железняк та Гетманцев із співавторами внесли проект №10080. Потім 10 жовтня Гетманцев вніс доопрацьований проект №10080-1, який 13 жовтня був рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні.

Порівняно із проектом №9080 змінився, наприклад, склад конкурсної комісії. До неї мають увійти семеро людей: три від Кабміну плюс чотири міжнародні експерти. Рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени комісії, у тому числі не менше трьох міжнародних експертів. Тобто, цей проект теж віддає контроль над конкурсом західним партнерам. І він також говорить про повне перезавантаження БЕБ: усі працівники бюро протягом року мають пройти атестацію, а хто відмовиться пройти чи пройде неуспішно, буде звільнений. Також у проекті детально розписано процедуру переатестації.

А потім сталася дивна затримка. Два з половиною місяці законопроект №10080-1, уже рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні, лежить у Раді без руху - він навіть не включений до порядку денного сесії. Водночас влада продовжує обіцяти Заходу перезавантаження БЕБ.

1 грудня в черговому меморандумі Україна підтвердила МВФ свій намір ухвалити новий закон про БЕБ, який "буде спрямований на створення правового підґрунтя для функціонування БЕБ з метою (i) розвитку відкритого, прозорого та конкурентного процесу відбору керівництва та персоналу; (ii) посилення вимог до конкурсної комісії; (iii) запровадження контрактної системи для працівників; та (iv) розроблення механізму атестації персоналу". І це вже не просто обіцянка, а структурний маяк, з терміном реалізації кінець червня 2024 р.

Меморандум, нагадаємо, це не просто папірець, а додаток до листа про наміри. Цей лист, адресований директору-розпоряднику МВФ Крісталіні Георгієвій, підписано президентом Володимиром Зеленським, прем'єром Денисом Шмигалем, міністром фінансів Сергієм Марченком та головою Нацбанку Андрієм Пишним.

Проте 29 грудня з'ясувалося, що українська влада підготувала західним партнерам та кредиторам сюрприз. Кабмін на своєму засіданні схвалив власний законопроект про перезавантаження БЕБ.

Перший заступник голови фінансового комітету парламенту Ярослав Железняк стверджує, що за цим законопроектом стоять заступники керівника ОП Олег Татаров та Ростислав Шурма. "Черговий максимально зухвалий кидок міжнародних партнерів, які прямо вимагають реального перезавантаження БЕБ, а не його імітації. Реакцію міжнародників і наслідки такого рішення легко уявити", - обурюється Железняк. І прогнозує: "Ну-ну, враховуючи, що перезавантаження БЕБ у вимогах МВФ, США та ЄС... це буде красиве самогубство".

План Євросоюзу Ukraine Facility, за яким ми сподіваємося отримати 50 млрд євро протягом чотирьох років, також включає перезавантаження БЕБ, з таким самим формулюванням і чотирма вимогами (I), (II), (III), (IV), які українська влада пообіцяла МВФ у меморандумі. І теж із дедлайном середина 2024 р. До речі, саміт Європейської ради для затвердження Ukraine Facility заплановано на 1 лютого 2024 р.

Відомий також "список пріоритетних реформ" для Зеленського від Джо Байдена, який було передано на Банкову з Білого дому 25 вересня. Там також є пункт про БЕБ: "Провести відкритий, конкурентний та заснований на професійних досягненнях відбір нового керівництва та обов'язкову переатестацію персоналу БЕБ. Створити авторитетний дисциплінарний комітет та замінити співробітників, які не відповідають етичним та професійним стандартам".

У чому полягає "кидок міжнародних партнерів", про який говорить Железняк? Сам нардеп свідчить про це на одному конкретному прикладі - переатестації працівників БЕБ. "Нагадаю, що перезавантаження БЕБ з обов'язковою реальною переатестацією працівників - це вимога міжнародників і структурний маяк МВФ. Не виконаємо до кінця червня і адекватно - мінус по траншу, проблеми з програмою і фінансами від інших донорів. А ось як виглядає імітація переатестації у версії Кабміну - ОП: переатестація відбувається після скасування воєнного стану, процедуру обирає Кабмін, тобто може бути і "за зачиненими дверима", від переатестації звільняють всіх працівників, яких призначили після ухвалення закону. Тобто до завершення воєнного стану встигнуть поставити всіх потрібних людей і зберегти їх на посадах. Так би мовити, відчуй різницю", - пояснив Железняк і додав: "Вже описуємо проблему нашим партнерам".

Можна не сумніватися, що цим зайнятий не тільки Железняк. Є громадські організації, які щільно контактують із західними посольствами. Наприклад, Центр протидії корупції теж говорить про те, що "реформа БЕБ буде заблокована, а Олег Татаров - збереже свій контроль над органом, в першу чергу за рахунок відсутності процедури очищення органу від недоброчесних співробітників".

ЦПК акцентує і на іншій небезпеці: "За версією Уряду, міжнародним партнерам надають можливість долучитися до процедури конкурсного відбору керівника БЕБ і право переважного голосу у цьому процесі. Але Уряд передбачає таку можливість лише на два роки, і проект не містить гарантій від ручного звільнення керівника, обраного на прозорому конкурсі. Це означає, що вже за два роки новообраного керівника можна буде досить легко звільнити".

Поки західні партнери України вивчатимуть новий проект, він може швидко стати законом. Назва проекту - "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та інших законодавчих актів щодо вдосконалення роботи Бюро економічної безпеки України". Навіщо тут згадано КПК? А для того, щоб профільним парламентським комітетом щодо цього проекту був не фінансовий комітет, а правоохоронний на чолі з Сергієм Іонушасом. У такому разі не доведеться ламати комедію, коли комітет Гетманцева повинен буде голосувати за схвалення кабмінівського проекту, а свій уже схвалений відкликати під якимось приводом.

Комітет Іонушаса може швидко дати позитивну рекомендацію, після чого залишиться оперативно провести перше та друге читання. Чи завадять цьому західні партнери? Насправді ні. Лише два тижні тому, 21 грудня, Верховна Рада спокійно обрала чотирьох нових членів Рахункової палати, проігнорувавши послів G7 та список реформ від Байдена, які вимагали незалежного та прозорого конкурсу за новим законодавством.

Схоже, всі ці недружні жести на адресу західних партнерів говорять про те, що політика Зеленського та його офісу починає повертатися до початкової формули "обійдемося без вас". Обійдемося?