Давид Арахамія та Мар'яна Безугла зажадали від військових "плану війни". І це може означати початок великих політичних змін.

Голова парламентської фракції "слуг народу" Давид Арахамія дав пізнавальне інтерв'ю Наталі Мосейчук (Раєвській), яке вийшло в ефірі "1+1" увечері 24 листопада. Арахамія є членом комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. І телеглядачі почули від Арахамії, що, виявляється, комітет має питання до керівництва ЗСУ.

Лідер правлячої більшості в Раді заявив, що Генштаб ЗСУ зобов'язаний надати парламенту план війни, де було б сказано, скільки потрібно людей і грошей, щоб воювати наступний рік. "Такого плану ніхто не має в країні", - наголосив Арахамія.

У неділю, 26 листопада, із ще різкішою заявою на ту саму тему виступила член фракції "слуг народу" Мар'яна Безугла, яка засідає в тому ж комітеті, що й Арахамія. Безугла - заступник голови цього комітету, а з 1 листопада ще й голова підкомітету з демократичного цивільного нагляду та контролю за сектором нацбезпеки та оборони. Тобто "слуги народу" спеціально під Безуглу створили підкомітет та уповноважили її давати публічні оцінки командуванню ЗСУ під виглядом "цивільного нагляду та контролю".

І ось з якою оцінкою вона виступила слідом за заявою Арахамії. "Так, головнокомандувач ЗС України не зміг надати план задуму на 2024 рік. Ні великий, ні маленький, ні асиметричний, ні симетричний. Військові просто сказали, що їм треба забирати не менше 20 тис. громадян на місяць. Ця проблема наростала влітку, як на Ставці, так і в парламенті при плануванні бюджету на 2024 рік, - розповіла вона на своїй фейсбук-сторінці. - Ця дискусія була непублічною, але напруження наростало, і зараз ситуація така, що якщо військове керівництво не може надати ніякого задуму на 2024 рік , а всі їхні пропозиції щодо мобілізації зводяться до того, що треба більше людей без жодної пропозиції зі змін системи ЗСУ, то таке керівництво має піти".

Найдивовижніше в заявах Арахамії та Безуглої те, що вони вважають українців повністю безпам'ятними. Менше трьох тижнів тому, 8 листопада, Володимир Зеленський під час онлайн-участі у конференції Reuters NEXT повідомив: "Щодо наступного року ми маємо дуже конкретний план". "Я не можу поділитися деталями. Так, у нас є план. У нас є дуже конкретні міста й дуже конкретні напрямки, куди ми йдемо в контрнаступі, - цитує Зеленського його офіційний сайт. - У нас є план на наступний рік. Дуже конкретний план на наступний рік. Але я не ділитимуся ним".

Відео на тему:

Хто має знати план війни

На випад Безуглої в бік військового керівництва було багато емоційних відповідей. Найінформативнішу відповідь дав волонтер Роман Донік. "Мар'яно Безугла, ви дійсно хочете про це поговорити? Впевнені? Ок, давайте про це поговоримо. Проблема в тому, що у Генштабу є план дій. Навіть кілька. Бо таку задачу Генштабу ставили на Ставці та в Міністерстві оборони. Причому давно. І це не секрет якийсь. І ці плани опрацьовані. І там все пораховано. Скільки людей треба відмобілізувати, скільки і якої зброї треба, скільки боєприпасів. Скільки бригад розгорнути. З якою технікою. І найголовніше, скільки грошей. В американських доларах. Причому є кілька варіантів планів. Наприклад, [з результатом] на кордоні 91 року в 24 році. І в 25-му. І на кордоні на момент повномасштабки. У наступному році. І в 25-му. Це все пораховано. Там вміють в планування".

Зрозуміло, чому Зеленський відмовляється розкривати широкому загалу деталі плану війни. А ось чому Арахамія та Безугла кажуть, що такого плану немає, і вимагають від керівництва ЗСУ надати цей план парламенту - це дуже цікаве питання.

Висуваючи свої претензії Генштабу ЗСУ та головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному, Арахамія та Безугла не підкріплюють їх жодними посиланнями на законодавство. І справа тут не в тому, що вони полінувалися, а в тому, що не існує жодних законодавчих норм, які б зобов'язували військове керівництво ділитися своїми планами з депутатами. План війни взагалі не призначений для депутатських очей та вух.

"Якщо проаналізувати новий провокаційний допис Мар'яни Безуглої, то видно, що вона намагається грати на емоціях людей, яким невідомо, що ніхто з командирів ЗСУ, включаючи головнокомандувача, не має доповідати Мар'яні Безуглій про стратегічні плани, бо вона всього лише заступниця голови комітету і не бере участі у Ставці верховного головнокомандувача. Ба більше, вона не має ні відповідної військової освіти, ні відповідних рівнів допуску до державної таємниці"", - наголошують аналітики міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm. До речі, це повною мірою стосується і Арахамії, який теж не є членом Ставки.

В оцінці InformNapalm ключовий момент полягає в тому, що Безугла "намагається грати на емоціях людей". Навряд чи Арахамія та Безугла всерйоз розраховують, що своїми заявами вони змусять військове керівництво поділитися з депутатами військовими секретами. Вони мають інше завдання - викликати в українців негативні емоції на адресу військового керівництва, яке нібито не має плану війни.

Зміна політичного плану

Звісно, тут напрошується припущення, що всі ці звинувачення знадобилися просто для того, щоб домогтися відставки Валерія Залужного і виправдати цю відставку в очах суспільства.

Дійсно, Безугла прямо говорить про цю свою мету. Свою посаду голови підкомітету з "цивільного нагляду та контролю" за Залужним вона отримала якраз того дня, коли в The Economist вийшла стаття Залужного, яка викликала протилежні оцінки Білого дому та Банкової. І Безугла одразу виступила проти Залужного: "Не скоординувати таку статтю з верховним головнокомандувачем - це свідчення військово-політичної кризи". А зараз вона відкрито вимагає відставки Залужного за те, що він, за її словами, "не зміг надати плану задуму на 2024 рік".

Однак відставка Залужного - це не головна мета. Швидше головною метою є дискредитувати огульно все військове керівництво. А відставка Залужного буде лише наслідком.

У понеділок, 27 листопада, Безугла виплеснула нові звинувачення на Залужного та все військове керівництво. "Незалежної системи оцінювання ефективності проведених операцій ЗСУ немає, мої спроби її запровадити наштовхувалися на внутрішній спротив. Жодного генерала не покарано", - обурюється вона.

Навіщо все це потрібно? Відповідь можна знайти в інтерв'ю Арахамії на "1+1". Він розповів там про перспективу того, що доведеться йти на домовленість із ворогом. І будь-які домовленості, окрім повної перемоги України, мають, за словами Арахамії, проходити через референдум.

"Якщо хтось щось буде підписувати і це потрібно буде ратифікувати в парламенті, то в парламенті просто один одного вб'ють. Дуже полярні погляди будуть. І такі речі, я вважаю, потрібно робити тільки через референдум. Коли народ скаже, що треба так, я зроблю це не дивлячись - просто свою думку подалі засуну і буду робити так, як скаже народ", - розповів лідер "слуг народу" у Верховній Раді.

Тобто Арахамія вже почав готувати громадську думку до таких домовленостей із ворогом, за які "у парламенті один одного вб'ють". Звісно, тут постає питання, чи Банкова санкціонувала ці одкровення.

Із цього приводу є дві версії. Одна припускає, що весь час після 24.02.2022 на Банковій конкурували "партія війни" та "партія переговорів". Арахамія, нагадаємо, очолює "делегацію України для участі у переговорах з Російською Федерацією з підготовки та узгодження проекту договору про гарантії безпеки України", створену указом Зеленського 4 квітня 2022 р. Спочатку домінувала "партія переговорів", потім узяла гору "партія війни".

В інтерв'ю на "1+1" Арахамія, до речі, чітко окреслив цей момент: сталося це після приїзду до Києва британського прем'єра Бориса Джонсона 9 квітня 2022 р. "Коли ми повернулися зі Стамбула, приїхав Борис Джонсон до Києва і сказав, що ми [українська делегація] взагалі не будемо з ними [російською делегацією] нічого підписувати - і давайте будемо просто воювати", - розповів він.

Наразі, схоже, "партія переговорів" намагається повернути собі ініціативу. І телевиступ Арахамії - чітка ознака цього.

Але це лише одна із версій. А інша версія каже, що жодних "партій війни" та "партій переговорів" насправді немає. Просто команда Зеленського завжди мала два політичні плани: "план А" - воювати, "план Б" - домовлятися. І зараз чаша терезів начебто починає схилятися у бік "плану Б".

Незалежно від того, яка з версій ближча до істини, якщо Банкова дійде думки про переговори, їй доведеться якось пояснювати це народу. І найзручніше пояснення - зробити винними військових. Народу розповідатимуть, що парламент та уряд зробили для військових усе можливе та неможливе, але військове керівництво допустило безліч прорахунків і не зуміло забезпечити переможний результат.

Нагадаємо, що влада готується до цього вже півтора роки. Ще у квітні минулого року ДБР розпочало розслідування, яке має допомогти звалити на військових провину за здачу півдня. "У вузьких політичних колах справу про окупацію півдня вже називають справою Залужного", - розповіло "BBC News Україна" два місяці тому.

Влада ризикує, що військові у відповідь почнуть публічно висувати претензії до політиків. "Головну проблему замовчують: а як готувалися до війни? ВСУ прийняли бій усіма силами та засобами, які були в наявності. А тепер уже можна з легкістю писати про не те керівництво ВСУ, про не тих воїнів і не таку оборону, а головне просто звинуватити у всьому ЗС України", - прокоментував заяви Безуглої полковник ЗСУ Анатолій Штефан.

Події, схоже, починають пришвидшуватися. І саме у такий час зростає небезпека помилок, які не можна буде виправити.