Європейська Комісія оприлюднила доповідь щодо України, зазначивши, що Київ досяг важливого прогресу за сімома кроками, викладеними в її висновку від червня 2022 року, і вжив додаткових заходів для доповнення і закріплення цих досягнень.

Так, Європейська Комісія рекомендує Європейській раді розпочати з Україною переговори щодо членства в Європейському Союзі. Також ЄК рекомендує Раді затвердити рамки переговорів, щойно Україна зробить такі кроки:

- ухвалення запропонованого урядом закону про збільшення штатної чисельності Національного антикорупційного бюро України;

- вилучення з закону про протидію корупції положень, що обмежують повноваження НАЗК щодо продовження перевірки активів, які вже пройшли процедуру перевірки, та обмежують повноваження НАЗК щодо перевірки майна, отриманого декларантами до вступу на державну службу, без шкоди правилам, що застосовуються до забезпечення національної безпеки під час війни;

- ухвалення в рамках "антиолігархічного" плану дій закону, що регулює лобіювання відповідно до європейських стандартів;

- ухвалення закону стосовно решти рекомендацій Венеціанської комісії від червня 2023 року та жовтня 2023 року, пов'язаних із законом про національні меншини, а також урахування рекомендацій Венеціанської комісії, пов'язаних із законами про державну мову, медіа та освіту.

"Україна має продовжувати боротьбу з корупцією, нарощуючи список корупційних розслідувань і винесених вироків. Комісія постійно спостерігатиме за прогресом і дотриманням вимог у всіх сферах, пов'язаних із початком переговорів, і прозвітує перед Радою до березня 2024 року", - заявили в Єврокомісії.

В оприлюдненій доповіді Єврокомісії щодо прогресу України, яка охоплює період із червня 2022-го по червень 2023 року, зазначено, що Верховна Рада працює у надзвичайних обставинах через російську військову агресію, однак законодавчі завдання виконуються систематично. Зазначається, що Україна має певний рівень підготовки у сфері реформи державного управління, однак за звітний період досягнуто обмеженого прогресу. Водночас цифровізація надання послуг досягла високого рівня.

Також зазначається, що в питанні функціонування судової влади Україна має певний рівень підготовки й повинна продовжувати свої зусилля. Зокрема, необхідні законодавчі й інституційні зміни для забезпечення сильнішої дисциплінарної системи прокурорів, а щоб підвищити прозорість, ефективність і доступ до правосуддя, Україні слід також продовжити зусилля з цифровізації судової системи. Все ще необхідно вжити системних заходів для просування реформи виконання судових рішень, включно з виконанням рішень Європейського суду з прав людини.

Для підвищення ефективності розслідування міжнародних злочинів і співпраці з Міжнародним кримінальним судом Україна має і надалі гармонізувати свою правову базу з міжнародними стандартами.

У Єврокомісії зазначили, що для забезпечення ефективності та стійкості зусиль у боротьбі з корупцією Україні слід і надалі нарощувати хорошу репутацію розслідувань, кримінальних переслідувань і остаточних судових рішень у високопоставлених корупційних справах, включно з арештом і конфіскацією злочинних активів. Також слід прагнути своєчасної та послідовної реалізації Державної антикорупційної програми на 2023-2025 рр., і необхідні зусилля щодо подальшої оптимізації та вдосконалення матеріального і процесуального кримінального права. Крім цього, щоб упоратися з дедалі більшим навантаженням, необхідно збільшити чисельність співробітників НАБУ, прокурорів САП і суддів Вищого антикорупційного суду. Крім того, САП має бути додатково захищена від можливого неправомірного втручання шляхом удосконалення процедур добору глави САП та її ключових посадових осіб, збільшення її організаційної та процедурної автономії та вдосконалення системи підзвітності.

Правова база й оперативний потенціал для боротьби з організованою злочинністю в Україні залишаються слабкими. Наголошується, що Україна має розпочати національну оцінку загроз серйозної організованої злочинності відповідно до стандартів ЄС та наростити потенціал для реалізації цієї оцінки. Правова база та інституційний потенціал усе ще потребують вдосконалення щодо фінансових розслідувань, повернення активів та управління ними. Прозорий і базований на заслугах добір керівництва й персоналу, а також надійна система підзвітності мають бути впроваджені в Бюро економічної безпеки.

Також наголошується, що Україна загалом дотримується міжнародних інструментів з прав людини й ратифікувала більшість міжнародних конвенцій про захист основних прав. Кількість зареєстрованих випадків дискримінації меншин, зокрема представників ЛГБТ і національних меншин, а також антисемітських дій значно скоротилася. Щодо прав осіб, які належать до національних меншин, Україна має виконати решту рекомендацій висновку Венеціанської комісії від червня 2023 року та подальшого висновку від жовтня 2023 року. Також необхідні подальші зусилля для забезпечення того, щоб люди з обмеженими можливостями могли користуватися своїми правами.

Також у доповіді зазначено, що лише обмеженого прогресу було досягнуто у запобіганні тортурам і жорстокому поводженню у в'язницях та інших формах тримання під вартою. Також має бути ухвалено закон про захист персональних даних, що відповідає законодавству ЄС. Крім того, необхідно посилити підтримку ромської громади, розробивши конкретний і цільовий план дій.

Єврокомісія зазначила, що становище журналістів залишається нестабільним і економічно, і - з моменту початку повномасштабного вторгнення - фізично. Україна має передбачити нові способи забезпечення післявоєнної структури плюралістичних і незалежних не онлайнових ЗМІ (зокрема телебачення), включно з довгостроковою перспективою суспільного мовлення та незалежністю національного регулятора.

Через наслідки повномасштабного вторгнення Росії, а також унаслідок структурних економічних проблем, які існували раніше, Україна перебуває на ранній стадії підготовки з точки зору своєї спроможності справлятися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині ЄС. Щодо можливості України взяти на себе зобов'язання членства в ЄС, країна продовжувала працювати над приведенням у відповідність до acquis (комплексу прав та обов'язків держав-членів ЄС) у багатьох сферах.

Кластер внутрішнього ринку є ключовим для підготовки України до вимог внутрішнього ринку ЄС і має велике значення для реалізації Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Згідно з доповіддю, хорошого прогресу Київ досягнув у сфері вільного руху капіталу та законодавства про інтелектуальну власність. Певного прогресу було досягнуто у фінансових послугах, вільному переміщенні товарів, праві на створення підприємств і свободі надання послуг, а також у законодавстві про компанії. Прогрес був обмеженим у сфері конкурентної політики, захисту прав споживачів і здоров'я, а також відсутній прогрес у сфері свободи пересування працівників через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Крім цього, певного прогресу було досягнуто у сфері оподаткування, освіти та культури. Обмежений прогрес спостерігається в соціальній політиці та зайнятості, підприємницькій і промисловій політиці, а також у науці та дослідженнях. Жодного прогресу в економічній і грошово-кредитній політиці досягти не вдалося через повномасштабне вторгнення РФ, яке потребувало надзвичайних заходів економічної політики.

Наголошується, що агресія РФ проти України завдала величезної шкоди транспортній інфраструктурі, довкіллю та клімату, проте є хороший прогрес у сфері довкілля, певний прогрес в енергетиці та транс'європейських мережах, тоді як прогрес був обмеженим у сфері зміни клімату та транспортної політики.

У рамках кластера "Ресурси, сільське господарство та згуртованість" вдалося досягти прогресу насамперед у трьох сферах, а саме: сільське господарство та розвиток сільських територій, безпечність харчових продуктів і ветеринарна та фітосанітарна політика, а також рибальство й аквакультура. У сфері регіональної політики та координації структурних інструментів і фінансово-бюджетних положень прогрес був обмежений.

У кластері зовнішніх відносин в України хороший рівень готовності. У сфері зовнішньої, безпекової та оборонної політики Україна досягла значного прогресу, збільшивши рівень узгодженості з відповідними рішеннями та деклараціями ЄС щодо спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС до 93% (2022 рік). У сфері узгодження з торговельною політикою ЄС прогрес був обмежений.