Європейська комісія 8 листопада оприлюднить звіт про прогрес, якого досягли країни-кандидати на вступ до Євросоюзу. Українська влада сподівається, що цей звіт відкриє дорогу до офіційних переговорів з Україною про приєднання до ЄС.

Початок таких перемовин про вступ експерти називають історичною подією для будь-якої держави.

Чим вона може бути затьмарена для України і що важливо знати про найважливіший етап на шляху до членства в Євросоюзі?

Що означає офіційний початок переговорів про членство?

Переговори про вступ до ЄС - це передостанній етап перед приєднанням до Євросоюзу.

Після нього лишається ще одна сходинка - процедура підготовки формальностей для прийняття країни до спільноти. Тож офіційний початок перемовин означатиме, що Україна виконала низку рекомендацій, які вона одержала, ставши кандидатом у члени ЄС влітку 2022 року.

Подія 8 листопада - це презентація звіту Єврокомісії про виконання цих рекомендацій.

Якщо Єврокомісія оголосить позитивний відгук, то схвалити початок переговорного процесу мають всі держави-учасниці ЄС, а Європейська рада - затвердити рішення.

За такого розвитку подій Євросоюз міг би оголосити про початок офіційних переговорів з Україною вже на грудневому саміті ЄС.

Що буде у звіті Єврокомісії?

Чи буде сценарій саме таким, найбільш оптимістичним для Києва, стане відомо після появи офіційного звіту. За день до його оголошення ЗМІ писали, що навіть увечері 7 листопада єврокомісари працювала над остаточними формулюваннями.

Звіт Єврокомісії - великий і детальний документ, який стосуватиметься не лише України, але й інших держав, які претендують на членство в Євросоюзі разом з Україною, такі як Молдова, країни Західних Балкан, чи на отримання статусу кандидата на вступ, як Грузія.

Щодо України, то комісія представить аналіз зробленого за сімома блоками: судова реформа, реформа Конституційного суду, антикорупційна реформа, боротьба з відмиванням грошей, ухвалення антиолігархічних законів, удосконалення законодавства про національні меншини і законодавства про аудіовізуальні послуги.

Їх запропонували Україні для виконання після того, як влітку 2022 року вона отримала статус кандидата.

Як Україна виконала рекомендації?

Голова українського уряду Денис Шмигаль твердив у вересні, що сім рекомендацій, що були передумовою початку переговорів, Україна виконала.

За його словами, стартувала реформа Конституційного суду, "перезавантажена Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів", "посилюється інституційна спроможність та незалежність антикорупційних органів".

Він нагадав про обрання нових керівників НАБУ та САП на відкритих конкурсах, про створену нормативно-правову базу для боротьби з відмиванням грошей у межах стандартів FATF.

Окрім того, за словами очільника уряду, Україна виконала рекомендації Венеціанської комісії щодо імплементації антиолігархічного закону.

Також Україна запустила нові закони про медіа та рекламу і розробила підзаконні акти до законодавства про національні меншини.

Як каже перший заступник директора Центру "Нова Європа" Сергій Солодкий, Київ очікує на позитивний висновок Єврокомісії про початок переговорів, оскільки від часу, коли Україна отримала статус кандидата, вона продемонструвала прогрес у втіленні рекомендацій.

"Все ж таки минулого року, коли Україна отримала статус кандидата, було більше підстав говорити про авансовий характер рішення. І тому Україні запропонували виконати пост-рекомендації. Хоч і з труднощами, але вона виконала це завдання майже на відмінно", - каже експерт у коментарі ВВС Україна.

Проте за день до оголошення звіту Єврокомісії з'явилася інформація, що у документі йтиметься про те, що три з семи рекомендацій Україна повністю не виконала. А тому офіційний початок переговорів буде можливий лише після їх повного виконання.

Ідеться про рекомендації, що стосуються прав національних меншин, боротьби з корупцією та антиолігархічного законодавства.

Цього ж дня з офісу прем'єр-міністра Угорщини пролунали заяви про те, що країна блокуватиме початок переговорів про вступ, допоки Україна не виконає усі вимоги щодо угорської меншини.

У переддень звіту віцепрем'єрка з питань єроінтеграції Ольга Стефанішина сказала, що формулювання про прогрес України у звіті будуть "стриманими", але остаточне рішення щодо початку переговорів ухвалюватимуть лідери ЄС у грудні.

На 14-15 грудня запланований саміт ЄС, на якому, вірогідно, і стане відомо, чи стартують переговори про вступ чи будуть відкладені.

Увечері 7 листопада міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який у Брюсселі проводив консультації напередодні звіту Єврокомісії, застерігав від зупинки процесу розширення ЄС. На його думку, це було б "стратегічною помилкою". За словами міністра, єврокомісари поділяють таку його думку.

Як довго можуть тривати переговори про вступ?

Сьогодні навряд чи хтось зможе відповісти на це питання однозначно.

Єврооптимісти - як експерти, так і дипломати в Україні і в Європі - кажуть про 2030-ий як про рік імовірного вступу країни до ЄС.

"Українська влада налаштовується на мету бути готовою до вступу максимум через два роки. Похвальний термін, але будьмо реалістами", - каже аналітик Солодкий.

"Якщо впродовж майже півтора року після отримання статусу кандидата Україна зі складнощами імплементовувала сім рекомендацій, то що казати про тисячі, а може й десятки тисяч різних умов, які Україна повинна буде виконати в різних секторах, неминуче зіштовхуючись з різними інтересами в ЄС, інтересами гравців у різних сферах в самій Україні", - додає один з керівників "Нової Європи".

Заборона на імпорт зернових з України, що її запровадили Польща та інші західні сусіди, стала прикладом того, як конфлікт навколо лише однієї проблеми може призвести до блокування вступу до Євросоюзу.

Як на переговорах позначиться війна з Росією і реформи ЄС?

Експерти також нагадують, що зараз Європейський союз переживає період внутрішніх реформ та інституційного оновлення. Тривають дискусії, яким чином має відбуватися приєднання нових членів, як ці реформи можуть позначитися на процесі розширення. І від цього також залежатиме швидкість переговорів.

Однак війна Росії проти України багато змінила.

"Російська агресія змусила Європейський союз інакше подивитися на свою роль на континенті, на процес розширення і на доцільність кроків, які би захистили його від деструктивних зовнішніх зазіхань. І сьогодні ЄС усвідомлює, що політика розширення - це не просто поширення принципів ЄС, а й захист демократичних цінностей, проти яких веде війну Росія", - каже у коментарі ВВС Україна аналітик "Нової Європи" Сергій Солодкий.

"Ми є свідками нового імпульсу у питанні політики розширення. ЄС зараз на етапі інтенсивного обмірковування свого місця, своєї ролі. І Україна у цих дискусіях посідає одне з центральних місць", - вважає він.