Вже для всіх очевидно, що війна між Росією та Україною перейшла в стадію війни на виснаження. А ось що зовсім не очевидно - це російський запас міцності.

В українському суспільстві досить популярні дві крайні позиції: самообман та самонакручування. Але нас цікавлять тверезіші оцінки.

Щоб не займатися самообманом, можна одразу постулювати три речі:

1. Путін готовий воювати або до своєї перемоги, або до смерті;
2. Путіну 71 рік, і якщо не тішити себе казками про його "смертельні" хвороби, він проживе ще років 10, а то й 20;
3. Після смерті Путіна кремлівський режим скоріше продовжить війну, аніж погодиться повернути Україні окуповані території.

Тож війна неминуче триватиме ще десятиліттями?

Щоб не займатися самонакручуванням, можна одразу сказати, що тривалість війни залежатиме не лише від особистого бажання господаря Кремля, а й від об'єктивніших чинників. Насамперед - від темпів виснаження ресурсів.

Звісно, тут будь-які оцінки мають значну похибку. Але деякі підстави для обережного оптимізму все ж таки є.

Виснаження танків

Насамперед подивимося, на скільки років Путіну вистачить танків. Дуже грубі підрахунки можна провести, відштовхуючись від даних сайту Oryx та довідника The Military Balance. Наразі Oryx підтвердив втрату російськими військами 2437 танків (з них знищено 1591, пошкоджено 139, кинуто 157, захоплено 550). Це за неповні два роки великої війни. За даними The Military Balance, на початок 2023 року Росія мала в строю понад 1900 танків і ще 5000 на зберіганні, всього 6900. До цього потрібно додати виробництво. "Уралвагонзавод" випускає щомісяця 10-15 нових танків Т-90М "Прорив", тобто близько 150 на рік.

Якщо темпи втрат зберігатимуться на рівні 1300 танків на рік, то цього ресурсу Путіну вистачило б на шість років: з 2023 по 2028 рік. Справді, за цей час "Уралвагонзавод" випустив би 900 нових танків, плюс 6900, наявні на початок 2023 року, - сумарно виходить 7800, це шість років по 1300 втрачених танків.

Можна, звісно, отримати й оптимістичніший прогноз. Для цього потрібно, по-перше, зважити на те, що дані сайту Oryx - завідомо неповні. Як пояснює сам Oryx, до його списку включена лише та техніка, знищення якої підтверджено фото- або відеоматеріалами. "Тому кількість знищеної техніки суттєво перевищує зафіксовану тут", - наголошує сайт.

Генштаб ЗСУ зараз зафіксував втрату російськими військами 5190 танків, у тому числі 3031 - минулого року і 2159 - цього року.

По-друге, треба врахувати, що ті танки, які багато років простояли на зберіганні, перед відправкою на фронт потребують відновлення та ремонту. При цьому з п'яти танків виходять два боєздатні.

На початок 2022 року довідник The Military Balance оцінював, що Росія має 2927 танків у строю і 10200 на зберіганні, сумарно більше 13100. Якщо порівняти з даними того ж довідника на початок 2023 року, виходить, що протягом 2022 року Росія втратила близько 6200 танків, у тому числі на 5200 скоротилося число танків на зберіганні та на 1000 - у строю.

Половина цих втрат - це робота ЗСУ. А інша половина - це результат того, що з 5200 танків на зберіганні вийшло трохи більше 2000 боєздатних танків, а решта пішла на запчастини до них.

На початок 2023 року на зберіганні залишалося 5000 танків - це еквівалентно 2000 боєздатних танків. Плюс понад 1900 танків, які були в строю, - це близько 4000 танків. За темпів втрат на рівні 2000 танків на рік цього вистачило б на два роки: 2023 та 2024.

Отже, ми маємо два прогнози, коли в Росії закінчаться танки: песимістичний - до кінця 2028 року, оптимістичний - до кінця 2024 року. Реалістичний варіант, мабуть, лежить десь посередині. Але навіть песимістичний варіант не дає Путіну 10 років на війну, лише п'ять.

Подібні підрахунки можна здійснити і з інших видів озброєнь. Десь запас міцності буде більшим, десь меншим. Але в будь-якому разі можна припускати, що для закінчення війни буде важливим виснаження не тільки озброєнь, а й економіки, особливо зростання злиднів.

Виснаження холодильника

Самообманом було б говорити, що всі росіяни зараз зубожіють через війну. А самонакручування - це казати, що завдяки війні всі росіяни, навпаки, багатіють.

Російське суспільство наразі переживає нове розшарування. Путін друкує мільярди рублів і вбухує їх в армію та воєнну промисловість. І це призводить до зростання рівня життя сотень тисяч російських сімей. Але у десятків мільйонів росіян рівень життя падає.

Український експерт Денис Довгополий, який спеціально відстежує економічні настрої у російському суспільстві, у своєму ТГ-каналі поділився деякими спостереженнями. "Кредити населення два місяці поспіль б'ють усі рекорди. При цьому більшість нових боргів дуже погані. І більшість із них короткі. Це означає, що або кілька десятків мільйонів людей потрібно викинути на вулицю у сплату цих боргів, або покласти банківську систему, заборонивши їх стягувати. Я поговорив з парою інсайдерів, кажуть, що такої ситуації не було у світі. І це вибухне, і скоро", - припускає він.

Цю картину чудово доповнюють нові кроки російського центробанку, про які розповіла його голова Ельвіра Набіулліна. Вона визнала проблему: величезна маса грошей переливається в армію та воєнну промисловість, а звідти виливається на споживчий ринок та призводить до зростання інфляції. Центробанк намагається вирішити цю проблему подорожчанням споживчого кредиту, сподіваючись, що це призведе до зменшення надходження грошей на споживчий ринок.

Це означає, що боргова яма стане ще глибшою і поганих кредитних боргів стане ще більше.

Ще однією ілюстрацією може бути прогноз, з яким виступив російський шовіністичний блогер Анатолій Несміян. "За заявленого зростання ВВП в 2024 році в 2% мінфін повідомив про безпрецедентне зростання видаткової частини, але при цьому гарантував збереження соціальних статей. Таке можно досягнути лише в один спосіб - найжорсткішим скороченням усіх статей, які відносять до розвитку, і не менш лютою інфляцією, яка й дасть необхідну масу рублів для виконання такого радикального бюджету наступного року. Фактично Росія перестає турбуватися про якесь майбутнє, працюючи лише на поточне сьогодення. Але й те - якщо вийде".

Подібна економічна політика підходить для вирішення короткострокових завдань. Але 20, 10 чи навіть п'ять років - це надто великий термін для неї. А розбалансування економіки завжди супроводжується соціальною нестабільністю.

Виснаження лояльності

Генштаб ЗСУ підрахував, що втрати особового складу російських військ майже сягнули 300 тисяч. І це теж позначається на настроях росіян. Ентузіазм щодо "спеціальної військової операції" поступово випаровується. І це стало особливо різко помітним в останні місяці.

У цьому зв'язку наведемо ще кілька спостережень Дениса Довгополого. "Цікаві результати моніторингу соцмереж: народ почав писати вголос про те, що все погано. Раніше боялися, тепер уже втрачати нічого. Вересень-жовтень - експоненційне зростання повідомлень на цю тему. Окремо починаються нарікання на тему "СВО". Півтора роки пройшло, поголів'я [тобто російське суспільство] охололо, почало залишками мозку ворушити і ставити незручні питання. Ефективність ЗСУ призвела до того, що у 94% російських сімей є родичі не далі третього коліна, які були вбиті або отримали серйозне каліцтво. Поголів'я відчуває ці втрати, а ці відчуття накладаються на те, що завтра на війні може опинитися конкретна людина, чоловік, батько, син. Навіть за умов низької ціни життя тваринний страх смерті працює, а смерть дедалі ближче".

Звісно, це не означає, що росіяни піднімуться на протест проти влади. Швидше можна очікувати іншого: зростання градуса взаємної ненависті всередині російського суспільства на будь-якому ґрунті: національному, релігійному, соціальному, побутовому.

Тож запас міцності Кремля має вичерпатися одразу у кількох напрямках. Не лише на війні з Україною, а й усередині самої Росії. І навіть п'ять років - надто великий термін для цього.