Безперечно, ДБР доведе розслідування до тієї стадії, коли можна буде висувати підозри генералам. І Банкова вирішуватиме, кого включити до цього списку зараз, а кого залишити на потім.

Українська редакція ВВС News випустила розслідування про розслідування. За її словами, їй вдалося з'ясувати деталі "найрезонанснішого розслідування війни з Росією", яке веде ДБР, - "Хто здав південь?"

Водночас "Українська правда" опублікувала реконструкцію: "Як ЗСУ готували південь до оборони, мінували Чонгар та боролися за Херсонщину". Там також згадуються деякі подробиці розслідування ДБР.

Обидва видання констатують, що ДБР веде це розслідування із квітня минулого року. У березні 2023 року ДБР у відповідь на запит "BBC Україна" відповіло, що справу розслідують за частиною 1 статті 111 ("державна зрада") та частиною 3 статті 425 ("недбале ставлення до військової служби") Кримінального кодексу. Це означає, що розслідування стосується подій лише до 05:30 ранку 24.02.2022, коли в Україні було введено воєнний стан. Якби розслідування стосувалося подій після введення воєнного стану, воно велося б не за частиною 1, а за частиною 2 статті 111; і не за частиною 3, а за частиною 4 статті 425.

Відео на тему:

За даними "BBC Україна", йдеться про неналежну організацію мінування мостів і дамб для подальшого підриву, щоб стримати наступ Росії вглиб материкової України. "Це у свою чергу призвело до тяжких наслідків, пов'язаних із тимчасовою окупацією територій Херсонської та Запорізької областей, загибеллю українських захисників і мирних жителів, знищенням ворогом інфраструктури цих регіонів", - пояснило джерело у слідстві.

Наєв, Соколов та... Залужний?

За відомостями "Української правди", як свідки допитані командування угруповання військ "Південь" та командири підрозділів. За словами співрозмовників "УП" у правоохоронних органах, головними фігурантами кримінального провадження можуть бути генерал-лейтенант Сергій Наєв, який з березня 2020 року командує об'єднаними силами ЗСУ, та генерал-майор Андрій Соколов, який з жовтня 2021 року командував угрупуванням військ "Південь" .

Цю інформацію доповнили журналісти "ВВС Україна". Вони дізналися з надійних джерел, що слідчі допитали цілий список генералів і представників військового командування. Серед них - командувач об'єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв, колишні командувачі угруповання військ "Південь" генерал-майори Андрій Ковальчук та Андрій Соколов, а також командири військових формувань, що входять до складу цього угрупування. Показання також дав генерал армії Віктор Муженко, який з липня 2014 року по травень 2019 року обіймав посаду начальника Генштабу - головнокомандувача ЗСУ. Також був допитаний генерал-полковник Руслан Хомчак, який у травні 2019 року змінив Муженка на цій посаді, а з березня 2020 року (після поділу посад начальника Генштабу та головкома) і до липня 2021 року був головнокомандувачем ЗСУ. На посаді головкома Хомчака змінив Валерій Залужний. Напрошується припущення, що допити Муженка та Хомчака мали на меті знайти якісь зачіпки проти Залужного.

"Кілька наших джерел стверджують, що в рамках розслідування цієї справи слідчі приходили на бесіду до Валерія Залужного. За даними ВВС, процесуального статусу у цій справі в головнокомандувача ще немає, так само як не було і офіційного виклику на допит. Але не виключено, що такий статус з'явиться згодом. З огляду на такий можливий розвиток подій, у вузьких політичних колах справу про окупацію Півдня вже називають справою Залужного", - розповідає "BBC Україна". І додає: "За даними ВВС, підозри у цій справі ще нікому не оголосили, але цілком імовірно, що це може відбутися вже найближчим часом".

Як реагують військові

Один із фігурантів справи, екс-командувач угрупування військ "Південь" генерал-майор Андрій Соколов в інтерв'ю "УП" розповів, що в угрупуванні "Південь" на момент російського вторгнення було менше 2000 осіб. На запитання, чому угруповання не було вчасно збільшено, генерал відповів: "Скоріш за все, було недостатньо сил і засобів. Противник зосередив свої війська на великій ділянці від Білорусі до Криму. Сил не вистачало, треба було і в зоні ООС тримати війська, і Київ прикрити, і Північ прикрити, Слобожанщину, Харківський напрямок. Я вважаю, що саме через це не вистачало сил".

Крім того, він розповів, що на Херсонщині не було підготовлених позицій на оборонних рубежах. "Ці оборонні рубежі треба було обладнувати на чиїйсь землі, тобто її треба було відчужувати. Такого рішення не було прийнято. Тому тут були такі складнощі", - пояснив він. Також, за його словами, необхідно було створити стратегічний рубіж оборони на Дніпрі, хоча б у районі Антонівського мосту та в районі Новокаховської дамби. "Це треба було зробити завчасно, перед війною", - наголосив генерал.

Ще один важливий момент із його інтерв'ю: "Самі асфальтовані дороги - вони ж не були заміновані. Тому що по них здійснювався постійно перетин межі з Кримом, по них рухалися люди, вантажі. Вони не були заміновані. Вони були підготовлені, на них була вибухова речовина, вона лежала в Чаплинці. Були сплановані мінування. Але воно не відбулося, тому що не було отримано команди на додаткове мінування".

Наприкінці інтерв'ю він ще раз акцентував на нестачі сил і засобів: "Ми ж починали велику війну в мирному штаті. Тобто не було створено додаткових військових формувань. Що було, тим ми і розпоряджалися. Давайте порахуємо: 12 бригад перебували тоді в зоні ООС, а ще треба було Київ прикрити, Харківщину, Чернігівщину. На це треба було багато сил". Вже на південь скільки залишалося, стільки командування й виділило, припустив він. Також він зазначив, що можна було б організувати у прикордонних районах навчання із силами територіальної оборони. Але цього також не було зроблено.

Військові, з якими поспілкувалися журналісти "ВВС Україна", підтвердили, що тими силами та засобами, які були тоді, стримати російський наступ на півдні не було шансів. "Готуватися треба було до війни, збільшувати кількість бригад, створювати завчасно і тренувати територіальну оборону, розвивати ВПК, озброювати армію", - наголосив у розмові з "BBC Україна" представник Генштабу.

Перекладання відповідальності

"УП" наголошує, що ДБР, яке веде розслідування, "підзвітне Офісу президента". "BBC Україна" підтверджує, що, "за словами військових, є сумніви в неупередженості цього розслідування, адже в публічній площині ДБР часто пов'язують з Офісом президента". Як зазначає видання, у військових колах побоюються, що їх просто хочуть призначити винними для швидкого задоволення запиту суспільства. Адже, за їхніми словами, у цьому питанні, крім дослідження подій початку війни, не менш важливим є дослідження подій, які відбувалися до самого вторгнення. Зокрема, як загалом країна готувалася до війни, які рішення влада ухвалювала і не ухвалювала в цьому напрямку і що робила чи не робила, щоб максимально посилити армію та підготувати її до оборони.

"BBC Україна" наводить заочний діалог Генштабу ЗСУ та Офісу президента: "Джерела в Генштабі кажуть ще й про те, що це розслідування чинить певний тиск на військове командування. В Офісі президента неофіційно пояснюють, що це ніякий не тиск, просто суспільство хоче знати відповіді на питання, хто ж винен. "Ми знаємо, є така справа, там фігурують військові. Треба з'ясувати, чому мости не були підірвані, а росіяни змогли так швидко зайти і окупувати Херсонщину", - пояснює нам джерело в ОП. І додає: "Є статут ЗСУ, військові мали діяти за цим статутом. Не президент має давати команду "Підривайте мости!", військові мали це зробити, виходячи з тієї обстановки, яка була на місці. Слідство має розібратися".

Неважко побачити у цьому спробу Банкової перекласти на військових усі прорахунки влади перед війною. "Одночасно з пошуками відповіді на питання, як готувалися до оборони військові, варто ще й аналізувати, як готувалася до війни країна в цілому. Інакше картина буде неповна", - резюмує "BBC Україна". Про те саме каже "УП": "Питання до захисту півдня, вочевидь, виникають. Адже поки влада заспокоювала українців і вдавала, що загрози немає, півтори тисячі захисників відважно готувались до наперед нерівного бою з ворогом. Низка військових, з якими спілкувалась "УП", вважають, що допомогти їм могла завчасна мобілізація. Але вона не вписувалася в концепцію "шашликів у травні".

Контрпродуктивна спроба

Питання "Хто здав південь?", винесене в заголовок статті на сайті "BBC Україна", дуже болісне для Банкової. Тому неважко спрогнозувати розвиток подій.

Безперечно, ДБР доведе розслідування до тієї стадії, коли можна буде висувати підозри генералам. І Банкова вирішуватиме, кого включити до цього списку зараз, а кого залишити на потім - наприклад, Залужного.

Політтехнологи Банкової не помиляються, коли кажуть, що українське суспільство має сильний запит знайти винних. Українці справді хоча з'ясувати, хто винен у стрімкому просуванні російських військ із Криму до Херсона, Запорізької АЕС та Маріуполя.

Проте ті ж політтехнологи ризикують прорахуватися, якщо сподіваються, що можна буде повісити провину на військових. Усі соцопитування кажуть, що ЗСУ на першому місці за довірою українців. Навіть якщо у діях військових були якісь помилки, українці все одно вибачать їх. Суспільна думка може повірити, що винні ті чи інші командири, якщо про це скажуть самі військові. Але якщо про вину військових розповідатимуть слідчі ДБР, то це буде контрпродуктивна спроба.

Крім сильної потреби знайти винних, українці мають ще й сильне чуття на несправедливість. І чим сильніше Банкова намагатиметься переконати суспільство в тому, що дві тисячі військових недостатньо героїчно відбивали російську навалу з Криму, тим гірше буде для Банкової. Бо тим голосніше в суспільстві звучатимуть питання про те, чому на півдні було лише дві тисячі військових, чому не було створено оборонних рубежів, не заміновано та підірвано всі дороги до Криму тощо.

Але головна небезпека для Банкової навіть у цьому. Адже аналогічні питання можна поставити і про північ. Не лише південь був захоплений за три дні, а й північ теж. За кілька днів ворог зміг підійти до Харкова, оточити Суми та Чернігів та з кількох сторін наблизитися до Києва. Потім ЗСУ змогли видавити ворога з Київської, Чернігівської, Сумської та Харківської областей (за винятком прикордонної території на північному сході Харківщини). Але чомусь ми не чуємо, щоб ДБР вело розслідування "Хто здав північ?" А це несправедливо. Якщо окупанти звідти пішли - то що, зробити вигляд, що не було трагедій Бучі, Ірпеня, Бородянки?

Причому, розслідувати події на півночі набагато легше, ніж на півдні. Але ДБР займається не північчю, а півднем. Як розповідає "УП", зараз "у справі, де слідчі навіть не мають доступу до місця подій, проводяться військові та вибухотехнічні експертизи". На півночі доступ до місця подій є вже майже півтора роки. Давно можна було провести всі експертизи та назвати винних: чому ворог так стрімко підійшов до Києва одночасно з обох берегів Дніпра.

Не виключено, що ДБР цим не займається саме тому, що повісити ще й північ на військових, на відміну від півдня, взагалі не виходить. Щоб по-справжньому розслідувати події на півночі, потрібно з'ясовувати, чому в останній рік перед великою війною було збудовано зручні для російських військ дороги. Чому з Києва масово виїхали чиновники (включаючи, до речі, і ДБР, яке евакуювалось до Хмельницького) перед початком повномасштабного вторгнення російських військ. І багато інших "чому", які зовсім не залежали від військових.

Втім, Банкова знає усі ці ризики. І якщо вона не цурається своїх намірів, значить, не бачить іншого виходу. Або сподівається на якісь політичні торги із військовими. Але в будь-якому разі ця гра не буде переконливою для суспільства.