Міжнародний суд ООН розглядає другу справу за позовом України проти РФ - за конвенцією про геноцид. Про особливості процесу, в якому беруть участь 34 країни, й про можливі наслідки майбутнього рішення суду - в статті DW.

У Міжнародному суді ООН у Гаазі в понеділок, 18 вересня, поновилися слухання за позовом України проти Росії за конвенцією про геноцид. Особливість процесу уже в тому, що в головному суді ООН зустрінуться дві воюючі сторони, які не взаємодіють одна з одною ані на політичних, ані на дипломатичних майданчиках, і з'ясовуватимуть, як зауважують фахівці, нетипове питання. Більше того, в спір втрутились 32 інші держави, і це безпрецедентно. У чому, власне, справа?

Чого домагається Україна в Гаазі

Спір стосується "тлумачення, застосування та виконання Конвенції 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього", зазначено в позові української сторони. Офіційний Київ подав заяву до Міжнародного суду ООН 26 лютого 2022 року - через два дні після початку повномасштабного військового вторгнення РФ.

По-перше, українська сторона категорично заявляє, що на її території не було геноциду, через який Росія, за словами її президента Володимира Путіна, вторглася в Україну. "Російська Федерація неправдиво стверджує, що в Луганській і Донецькій областях України мали місце акти геноциду, і на цій підставі визнала так звані "Донецьку народну республіку" та "Луганську народну республіку", а потім оголосила й розпочала "спеціальну військову операцію" проти України", - ідеться в позові.

По-друге, Київ просить суд "установити, що Росія не має законних підстав вживати заходів на території України і проти неї з метою запобігання та покарання за нібито геноцид".

По-третє, українська сторона сама звинувачує РФ у "плануванні актів геноциду в Україні" і стверджує, що Росія "навмисно вбиває представників української національності та завдає їм серйозних каліцтв".

За словами експертів, уперше головне питання полягає не в звинуваченнях у геноциді, а в звинуваченнях у неправомірних звинуваченнях у геноциді. Це - суть справи, однак до її розгляду поки що не дійшло. Центральне питання нинішнього етапу якраз і полягає в тому, чи може суд розглядати цей спір по суті. На майбутніх слуханнях йтиметься про юрисдикцію суду і прийнятність скарги України. Російська сторона висунула попередні заперечення і представить їх 18 вересня.

Що таке попередні заперечення

Одна зі сторін - зазвичай це відповідач - може оскаржити юрисдикцію суду у справі або заявити, що суд не може розглядати справу з інших причин, пояснили в пресслужбі Міжнародного суду ООН. У такому разі сторона висуває заперечення проти юрисдикції суду або прийнятності скарги, а суд призупиняє розгляд по суті. Другій стороні пропонується відповісти на ці заперечення. Письмові заяви сторін будуть опубліковані судом у перший день слухань, що допоможе краще зрозуміти їхні позиції, кажуть експерти. А втім, позиція України і так зрозуміла, а ось які аргументи наведе Росія - поки що невідомо.

Потім суд заслухає сторони і винесе рішення. Якщо він визнає, що має юрисдикцію і що позов є повністю або частково прийнятним, то розгляд по суті відновиться. В іншому разі процес завершиться. Цей етап слухань триватиме до 27 вересня, але рішення про юрисдикцію буде винесено пізніше. Чи розглядатиметься справа по суті - вкрай важливо ще й тому, що це вплине на забезпечувальні заходи, які хоч і суто юридично, але є чинними. Якщо суд погодиться з РФ і визнає, що не має юрисдикції, то забезпечувальні заходи буде скасовано.

Забезпечувальні заходи: суд наказав Росії припинити війну

16 березня 2022 року Міжнародний суд ООН вирішив, що РФ повинна негайно припинити військові дії, розпочаті 24 лютого 2022 року на території України, а також гарантувати, що підтримувані й керовані нею військові та нерегулярні збройні формування, організації та особи під її контролем і керівництвом не робитимуть жодних кроків на підтримку військових операцій.

"Це головний юридичний акт, який підтверджує незаконність війни, - підкреслює фахівець з міжнародного права, адвокат Сергій Голубок. - Тому що всі інші документи з цього приводу мають суто політичний характер, включно з резолюцією Генасамблеї ООН". Це єдиний судовий механізм, який хоч і не напряму, але оцінює надважливе питання правомірності війни, доки не існує спеціального трибуналу щодо злочину агресії, пояснює експерт. Як наголошує далі Голубок, це питання має центральне значення для майбутнього спецтрибуналу та компенсації завданих збитків, адже якщо війна неправомірна, то її ініціатор повинен буде їх відшкодувати.

Розпорядження суду про забезпечувальні заходи має обов'язкову силу, а оскільки РФ є членом ООН, вона не може його не визнавати. Проте Росія не виконала рішення, що вкрай важливо для подальшої юридичної оцінки, вказує адвокат: "Не просто війна була незаконною, а ще й Міжнародний суд ООН про це сказав у березні 2022 року".

Натомість Москва висунула свої попередні заперечення. Саме ці аргументи і розгляне зараз суд.

Що робитимуть у суді в Гаазі ще 32 країни

Участь у засіданні візьмуть 26 із 27 країн Євросоюзу - усі, крім Угорщини, а також Ліхтенштейн, Норвегія, Канада, Великобританія, Нова Зеландія та Австралія. Чехія і Словаччина, Люксембург і Швеція, а також Канада й Нідерланди виступають парами. Країни будуть представлені або послами, або міжнародно-правовими радниками їхніх МЗС, повідомили в пресслужбі суду.

Річ у тім, що держави, які беруть участь у конвенціях, у даному випадку - конвенції про злочин геноциду 1948 року, мають право втручатися в розгляд, якщо вважають, що "мають інтерес юридичного характеру, якого може торкнутися вирішення у справі", пояснюють експерти Міжнародного суду ООН. Однак це безпрецедентна кількість країн в історії: 34 члени ООН із 193, тобто майже 20 відсотків беруть участь у процесі. Навіть зала суду для такого числа дійових осіб здається замалою.

"Це нова ситуація, такого раніше не було у справах, які розглядалися судом щодо конвенції з геноциду, - каже Сергій Голубок. - Ці держави виступають на захист самої конвенції з геноциду та її недоторканності. Вони хочуть говорити про те, що РФ, використовуючи слово "геноцид" із будь-якого приводу, підриває саму конвенцію, на сторожі якої вони стоять".

Експерт підкреслює, що опосередковано і прямо ці країни підтримують позивача і заявляють, що позивач має рацію, а відповідач не мав права говорити про геноцид і що це не привід для розв'язання збройного конфлікту.

"Це незвично і цікаво, але створює процесуальні проблеми, тому що підривається процесуальна рівноправність, і про це суд писав", - каже Голубок. Він припускає, що Росія з цього приводу обуриться і говоритиме про тиск на суд, але поки що незрозуміло, як суд організує процедуру, щоб вона була змагальною і рівноправною.

Першою з країн, що втрутилися, 20 вересня виступить Німеччина, за французьким алфавітом - Allemagne. Тривалість її виступу, як й інших країн буде жорстко обмежена регламентом.

Слухання у справі "Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього: Україна проти РФ" відбудуться з 18 до 27 вересня 2023 року в Палаці миру - штаб-квартирі суду в Гаазі. Це друга справа, яку розглядає Міжнародний суд ООН за позовом України проти Росії. У червні в Гаазі відбулися слухання по суті у першій справі. Вони були присвячені позову України проти Росії, поданому у зв'язку з ймовірним порушенням російською стороною двох міжнародних конвенцій - про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію будь-яких форм расової дискримінації.