Українським посадовцям слід поступово знову готуватися до електронного декларування своїх статків. Законопроєкт про відновлення е-декларування передбачає, що чиновники мають подати електронні декларації не лише за цей рік, а й за попередні. Тобто йдеться про час, коли електронне декларування призупинили через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Як пояснив голова фракції партії "Слуга народу" Давид Арахамія, посадовці, які у 2022 - 2023 роках не подали декларацію, мають це зробити упродовж 90 днів з моменту набрання чинності законом. Арахамія є одним з авторів законопроєкту, що його Верховна Рада 27 липня ухвалила в першому читанні, зробивши таким чином перший крок до відновлення е-декларування депутатів і чиновників.

Відновлення е-декларування - одна з головних умова руху України в ЄС

Поновлення електронного декларування було основною з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ) для продовження кредитної програми, йдеться у пояснювальній записці законопроєкту. Тому Україна до кінця липня 2023 року зобов'язалася це зробити. Окрім цього, відновлення обов'язкового декларування статків українських посадовців є одним з семи критеріїв для початку переговорів про вступ України до ЄС.

Нещодавно про це нагадав і посол ЄС в Україні Матті Маасікас. "Протягом останнього року досягнення України на шляху до ЄС викликали захоплення. Тепер давайте зосередимося на тому, щоб до осені завершити ті кілька справ, які ще залишилися. Деякі з них стосуються політичного класу в цілому, як, наприклад, відновлення декларування майна - гарний тест на справжню відданість справі", - написав Маасікас у Twitter.

В Україні прогнозують, що е-декларування буде поновлене вже восени. "У нас є дедлайн - до середини вересня прийняти в другому читанні закон, опублікувати, і щоб президент підписав", - сказав Арахамія в ефірі телемарафону "Єдині новини".

Чи будуть винятки з е-декларування?

Якщо депутати підтримають законопроєкт у другому читанні, а президент Володимир Зеленський його підпише, то Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) зможе перевіряти електронні декларації, які в обов'язковому порядку муситимуть подавати чиновники.

Щоправда, згідно із законопроєктом, декларуванню не підлягають об'єкти з ринковою вартістю до 50 прожиткових мінімумів, що наразі складає трохи менше 130 тисяч гривень. Крім того, обов'язкове декларування не поширюватимуться на військових та посадовців на окупованих територіях чи територіях, де ведуться бойові дії.

"Є військові, які виконують свої обов'язки на фронті, і фактично вони не можуть заповнити декларацію", - пояснив такий виняток Арахамія. Вони подаватимуть декларації лише після завершення бойових дій, повернення в пункт постійної дислокації (крім ротації), демобілізації чи деокупації.

Обмежений публічний доступ до реєстру декларацій

Також є особливості у поновлені публічного доступу до реєстру декларацій. Не всю інформацію про статки декларанта можна буде побачити у реєстрі. Зокрема, не можна буде знайти інформацію про місцерозташування об'єктів, які вказані в декларації. Дані про розташування майна та ідентифікаційні дані третіх осіб у деклараціях теж будуть закриті. "Повернути декларування, як було, неможливо з міркувань безпеки", - пояснює Арахамія.

Антикорупційних активістів дивує обґрунтування виключень для декларантів у законопроєкті безпековими ризиками. Вони вважають, що депутати маніпулюють цим і таким чином залишаються шпарини для уникнення електронного декларування.

"У деклараціях не вказуватимуться прізвища третіх осіб і родичів. А для аналізу можливих зловживань критично важливо, на кого оформлена власність, нерухомість, хто позичає гроші", - каже в розмові з DW виконавча директорка Центру протидії корупції Дарья Каленюк. Вона погоджується з тим, що на період воєнного стану можна приховати неповнолітніх членів родини чиновників. "Але дружину, чоловіка, які проживають разом, важливо показувати. Це серйозна шпарина в законопроєкті", - критикує Каленюк. На її думку, громадськість так і не почула обґрунтованої відповіді від розробників законопроєкту, чому саме прізвища родичі, на яких часто чиновники записують майно, аби приховати свої реальні статки, не можуть бути зазначені у декларації.

Нещодавно Центр Разумкова провів соціологічне опитування, результати якого засвідчили, що 91,7 відсотка українців виступають за те, щоб державні службовці публічно декларували статки, набуті під час війни. "За час війни суспільство дуже сильно збідніло, люди з останнього скидаються на підтримку армії. А що відбувається зі статками тих, кому ми делегували владу", - запитує Каленюк і зазначає, що законопроєкт, за який проголосували депутати в першому читанні, цього не забезпечує.

Антикорупціонери закликають усунути недоліки в е-декларуванні до другого читання

Свої зауваження до ухваленого в першому читанні законопроєкті є й у Transparency International Україна. Юридичний радник цієї організації Олександр Калітенко вважає, що дозвіл не декларувати про майно з ринковою вартістю менше 50 прожиткових мінімумів може бути використаний чиновниками, аби уникати внесення в декларацію дороговартісного майна.

"Це створює велику прогалину в режимі декларування, бо у декларанта немає зобов'язань проводити оцінку грошової вартості нерухомості, якщо раніше така оцінка не була проведена при набутті активу, - каже Калітенко. - Декларант може сказати, що він не знав ринкової вартості, тому не вказав це майно". На думку Калітенка, в такому разі буде важко довести в кримінальному проваджені прямий умисел, що посадовець справді ухилився від декларування.

Антикорупційні активісти сподіваються, що недоліки законопроєкту будуть усунуті до другого читання. Вони виступають за те, аби в Україні повернули правила електронного декларування, які діяли до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а винятки залишили лише для військовослужбовців.