Після 24 лютого 2022 року заголовки медіа змагаються у підрахунках десятків і сотень мільярдів доларів США заморожених російських активів у різних країнах, а відшкодування заподіяних агресією РФ збитків розглядається як легітимна мета їх подальшого використання.

Однак погляди України і держав, які утримують російські активи, щодо того, як цього досягнути, відрізняються.

Український уряд очікує якнайшвидшої конфіскації, натомість наші союзники розглядають різні варіанти: утримання цих активів до моменту, коли РФ погодиться на виплату репарацій, їх використання для отримання прибутку, який буде передано Україні, або ж створення спеціальних механізмів, які б дозволили конфіскацію цих активів.

Європейський Союз перебуває в особливо чутливому становищі.

Саме держави-члени ЄС своїми санкційними рішеннями заблокували найбільше російських активів, однак до цього часу Брюссель не сформулював чіткої стратегії щодо алгоритмів наступних дій.

На цьому тлі Канада, яка ухвалила законодавство, що дає можливість конфіскації цих активів у зв'язку із агресією РФ, та США, де Конгрес дозволив передачу конфіскованих російських активів Україні, перебувають у більш прогнозованому становищі.

Тим не менше, й тут успіхи скромні: за один рік після вступу в дію канадського законодавства і за пів року американського найвагомішим досягненням стало рішення про передачу Україні $5,4 млн, конфіскованих Манхеттенським судом у російського олігарха Костянтина Малофеєєва.

Така динаміка все ще дає ЄС шанс залишитися лідером процесу, проте Євросоюз досі перебуває на роздоріжжі між тим, яку політику роботи із російськими активами обрати.

Хоча політичні дискусій єврочиновників все ще тривають, публічні заяви свідчать про те, що активно розглядаються обидва варіанти: інвестування та використання прибутку від цих активів для відшкодування Україні або ж обкладання їх спеціальним податком, суми якого направили б Україні.

Віддати Україні дивіденди

У першому варіанті пріоритет віддають використанню цих активів, зокрема, у формі їх інвестування. Своєю чергою, дивіденди, накопичені у такий спосіб, могли б передати Україні для компенсації збитків, а російські активи, після повної виплати репарацій, повернути власникам.

Цей підхід має значну політичну підтримку.

Зокрема, 30 листопада 2022 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн в своєму зверненні до українців заявила: "В короткостроковій перспективі, ми разом з партнерами створимо механізм управління цими активами з їх подальшим інвестуванням. Доходи ж від такої діяльності будуть передані Україні".

А згодом на користь такого підходу висловилися також і представник ЄС з питань закордонних справ Жозеп Боррель та голова Європейської Ради Шарль Мішель. Тоді йшла мова про створення конкретного органу в рамках ЄС для управління замороженими російськими активами, з метою генерації доходу від цих активів, який можна було б використати для фінансування відновлення України.

Згодом ця ідея отримала альтернативний варіант, який не потребує окремого органу чи процесу інвестування.

Так, значна частина активів РФ зосереджена на рахунках європейського депозитарію цінних паперів Euroclear. Дохід від цих активів не може бути передано Росії, оскільки Euroclear долучений до заморожування російських активів і статус коштів, які були зароблені в такий спосіб після 24 лютого 2022 року (а мова йде про сотні мільйонів доларів США), поки незрозумілий.

Представники ЄС зараз роздумують, чи можна ці прибутки перенаправити для компенсації Україні.

Однак ця ідея наштовхується на політичні і юридичні труднощі, зокрема, з Німеччини. В Берліні заявили, що управління російськими коштами створить складні фінансові та юридичні обставини всередині ЄС.

Схожої думки притримується Центральний банк ЄС. Там стверджують, що такий крок негативно вплине на європейську валюту та інвестиційну привабливість Євросоюзу.

Санкційний податок

Альтернативним сценарієм, підтриманим в ході нещодавнього саміту Європейської ради в Брюсселі, стало оподаткування доходів від заморожених російських суверенних активів.

Хоча багато хто поспішив назвати це "податком на надприбуток" (windfall tax), однак фактично мова йде про збір в рамках санкційного режиму ЄС. Цю ініціативу підтримало і Сполучене Королівство, яке заявило, що співпрацюватиме з ЄС в цьому питанні.

Проте ухвалення цієї пропозиції потребуватиме підтримки всіх держав-членів. Формального рішення за підсумками обговорення Рада не представила, однак очільниця Єврокомісії анонсувала подальшу роботу над запропонованим механізмом.

У цьому випадку важливо і те, що Європейський центральний банк вважає такий механізм менш ризикованим за інвестування цих коштів чи передачу Україні відсотків від них.

Тим не менше, ЄЦБ закликає ухвалювати будь-які рішення з цього приводу у координації із міжнародними партнерами, зокрема "Групою семи".

Прецедент для нових агресорів

Хоча обидва рішення і є цікавими, однак менш прийнятними для України за пряму конфіскацію активів РФ.

Навіть якщо припустити, що прибутки, отримані від використання заморожених в рамках усього ЄС активів, будуть в кілька разів більшими за оголошені $3 млрд, при консервативній оцінці збитків, заподіяних російською агресією на суму у $400-600 млрд, простий підрахунок показує, що

отримання репарацій в такий спосіб може розтягнутись на десятки, а то й сотні років.

У будь-якому випадку, цей процес буде набагато довшим, аніж виплати репарацій Іраком після окупації Кувейту, що тривали 30 років.

Головною проблемою політики ЄС, США та інших союзників України щодо російських активів є сподівання на те, що конфіскації активів як крайнього заходу вдасться уникнути, а їх заморожування є тим важелем, який здатен забезпечити добровільну виплату репарацій.

Оскільки практично одразу ж після рішення Європейської ради канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що планує поговорити із Владіміром Путіним найближчим часом, цілком можливо, що доля заморожених активів буде предметом цієї розмови.

Це фундаментальна помилка нерозуміння психології російських політиків, для яких визнання неправоти і поразки та готовність добровільно прийняти покарання є кроком до безвиході. Без тотальної поразки Росії, що поки не видається реалістичним, досягнути добровільної виплати репарацій практично неможливо.

Однак підрив Каховської дамби і ризики щодо ядерної катастрофи на ЗАЕС показують, що ціна агресії і розмір збитків зростають постійно і вирішення питання, як здійснювати компенсацію цих збитків, ставатиме все більш гострим.

Тож потреба у віднайденні рішення вже більш ніж назріла.

Не менш важливим аспектом конфіскації активів РФ та її резидентів є притягнення до суттєвої фінансової відповідальності країни-терориста та її резидентів, які призвели до воєнної агресії проти України і заробляють статки на продовженні війни.

Найбільш кричущі порушення міжнародного права мають бути покарані в демократичний спосіб через ухвалення відповідних законів, проведення судових процесів, які мають призвести до реальної конфіскації активів, які забезпечать справедливу відповідальність порушників та позбавлять ресурсів для продовження кровопролитних воєн.

Така фінансова відповідальність може стати запобіжником для ініціювання воєнних агресій в усіх частинах світу. 

21 червня 2023 року в Лондоні на Конференції з відбудови України повідомили, що Європейська комісія запропонувала створити новий фонд для України в рамках бюджету Європейського Союзу, який забезпечить постійну фінансову підтримку до 2027 року.

Фінансування фонду має здійснюватися, зокрема, за рахунок надходжень від мобілізованих російських активів.

"Ми вийдемо з пропозицією щодо цих активів до літніх канікул, тому що винуватець має бути притягнутий до відповідальності", - сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Як показує практика, міжнародна коаліція для підтримки України готова до складних рішень, зокрема, із постачання зброї.

Хочеться сподіватися, що рішення щодо конфіскації активів ухвалять вже невдовзі: юридично обґрунтовані, однак необхідні для захисту інтересів потерпілих та притягнення до відповідальності порушників.

Іван Городиський, Софія Косаревич,

Центр Дністрянського

Публікація здійснена в рамках проєкту АНТС "Російські активи як джерело відновлення української економіки", що реалізується в співпраці з Національним демократичним інститутом (НДІ) за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED)