Бізнесмен Костянтин Жеваго не має жодного стосунку до ситуації з нібито отриманням хабаря головою або суддями Верховного Суду, заявляє пресслужба бізнесмена.

"Інформація деяких ЗМІ про те, що неправомірна вигода могла бути отримана від людей, які діяли в інтересах підприємця, повністю неправдива. К. Жеваго ніколи нікому не давав і не міг давати таких вказівок", - наголошується в повідомленні, переданому агентству "Інтерфакс-Україна" у вівторок.

У ньому зазначається, що окремі медіа проводять паралелі у цій справі з рішенням Великої палати Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі щодо визнання законності придбання створеною Жеваго компанією Ferrexpo у 2002 році 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК).

Водночас директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Семен Кривонос на брифінгу у вівторок підтвердив, що ця версія є основною: за його словами, судді Верховного Суду одержали неправомірну вигоду за ухвалення рішення на користь Жеваго у спорі навколо акцій ПГЗК. Він уточнив, що НАБУ провело комплекс оперативно-технічних заходів із залученням детектива під прикриттям.

"Було зафіксовано низку контактів власника фінансової групи "Фінанси та кредит" з одним із власників адвокатського об'єднання, яке використовувалося для прикриття злочинної діяльності. Була домовленість між власником цієї групи і власником цього адвокатського об'єднання про передачу неправомірної вигоди на користь високопоставлених осіб суду за ухвалення необхідного для цього підприємця рішення", - повідомив директор НАБУ.

Він зазначив, після ухвалення 19 квітня Верховним Судом рішення на користь Ferrexpo, на початку травня адвокат - учасник цього злочинного угруповання отримав від керівництва Верховного Суду вказівку про розподіл цієї неправомірної вигоди серед суддів.

"Це очевидно безпідставний зв'язок і явне підтасовування. Велика палата ВС ухвалила свою квітневу ухвалу не в моїх особистих інтересах, а в інтересах великої, публічної компанії з поважними акціонерами, яка торгується на основному майданчику Лондонської фондової біржі", - заявляє, зі свого боку, Жеваго.

На його думку, Верховний Суд оголосив юридично вивірене рішення.

"Було припинено спробу сумнівних офшорних компаній, пов'язаних із фігурантами санкційних списків США і Європи, зокрема громадянами Росії, здійснити рейдерське захоплення великого промислового активу. Ми з іншими акціонерами переконалися, що саме у вищій судовій інстанції України можна домогтися захисту своїх законних прав", - зазначив співвласник Ferrexpo.

Водночас К. Жеваго припустив, що сьогоднішні події навколо Верховного Суду можуть мати на меті дискредитацію цього державного органу, тож правоохоронні органи, які публічно заявили про виявлені ознаки хабарництва, мають довести свої звинувачення шляхом доказового слідства з вироком суду.

Зі свого боку, підприємець запевнив, що в разі потреби він та юристи відповідних компаній готові надати всі належні пояснення слідству та судовим інстанціям.

"Наголошу, що ми зацікавлені в прозорому розслідуванні цієї справи, щоб зняти всі підозри і підтвердити свою репутацію в Україні та серед зарубіжних партнерів", - заявив Жеваго.

Згідно з річним звітом Ferrexpo, наприкінці 2020 року - на початку 2021 року Господарський суд Києва відкрив судове провадження у старій справі акціонерів за позовами чотирьох компаній про визнання договору про продаж 40,19% акцій ПГЗК. До цього після тривалого періоду судових розглядів усі старі претензії було повністю відхилено у 2015 році Вищим господарським судом України.

Господарський суд Києва виніс рішення від 27 травня 2021 року на користь Ferrexpo, позивачі подали апеляції, і Північний арбітражний апеляційний суд у вересні 2022 року визнав договір купівлі-продажу 2002 року недійсним і наказав передати 40,19% акцій ПГЗК чотирьом компаніям: Trimcroft Services Limited, Calsfort Developments Limited, Emsworth Assets Limited, Gilson Investments Limited.

У свою чергу Ferrexpo подала касаційну скаргу до Верховного Суду. Слухання відбулося 17 листопада 2022 року, і після цього першого судового засідання сторонами було заявлено клопотання про розгляд справи у Великій палаті Верховного Суду, що і було схвалено на засіданні 1 грудня 2022 року.