Україна наближається до того, щоби вчасно виконати сім критеріїв, чи то умов, які ми отримали від ЄС разом зі статусом кандидата.

Ще не вся робота завершена, але наразі лишився тільки один пункт з семи, з виконанням якого у нашої держави є системні проблеми, що виникли з нашої провини. Від подій найближчих тижнів і навіть днів залежатиме, чи зміниться ситуація у цій сфері: за бажання українська сторона може продемонструвати швидке виконання. Чи є це бажання в уряду, парламенту та офісу президента? Наразі не зрозуміло.

Цей проблемний критерій - це реформа Конституційного суду, точніше, системи відбору його суддів.

Донедавна була ще одна сфера, де проблеми були системними - це деолігархізація. Але тут сталися непомітні зміни - здається, ЄС почав схилятися до думки, що на цей пункт треба заплющити очі або принаймні оцінити його інакше. Експерти також викреслили його з переліку проблемних.

За усіма іншими показниками маємо поступові зміни та стан виконання від доброго до чудового.

Підсумкова оцінка виконання критеріїв склала 6,8 бала з 10, тобто перевалила за дві третини. На цьому тлі початок переговорів про вступ до ЄС у 2023 році видається цілком реальним завданням.

Про це свідчать результати дослідження, яке провів консорціум українських аналітичних центрів. Це вже четвертий аналіз "Кандидат-Check" відтоді, як Україна отримала перелік з семи критеріїв ЄС.

Про успіхи та виклики для нашої держави читайте у цій статті.

Переговори без зайвих вимог

У червні 2022 року, коли Єврокомісія запропонувала надати Україні та Молдові статус кандидата у члени ЄС, одночасно з ним обидві країни отримали перелік вимог. Точніше, формально у Брюсселі їх назвали не "вимогами", а "рекомендаціями", але фактично - Україна не мала шансу їх НЕ виконати.

Будь-який подальший прогрес у русі до ЄС був можливий лише у разі втілення "сімки". Понад те, були навіть натяки, що у разі відкату реформ та відмови Києва виконувати критерії ЄС залишає за собою право зробити кроки назад.

А от чого тоді не було - то це гарантій, що навіть у разі ідеального виконання усіх критеріїв Україна перейде на наступний етап дороги до членства, тобто до відкриття формальних переговорів про вступ. На всі запитання і журналістів, і українських посадовців у Брюсселі відповідали: умови відкриття переговорів не визначені, можуть з'явитися також нові критерії.

За десять місяців відтоді можна з певністю стверджувати: ситуація змінилася.

У ЄС є консенсус: переговори про вступ України почнуться без додаткових вимог.

Про це не оголошують публічно, але ця позиція лунає від представників ключових європейських держав, що ухвалюватимуть це рішення. Також багато з них (за винятком, можливо, Угорщини) не приховують, що хотіли б ухвалити рішення про початок переговорів з Україною про вступ на одному з самітів ЄС наприкінці 2023 року.

Такий оптимізм навряд чи був би можливий, якби не прогрес, продемонстрований офіційним Києвом.

Конституційна проблема (2 бали з 10)

А ще усі ключові партнери України одностайні в оцінці того, що головною проблемою у сфері реформ є реформа системи відбору суддів Конституційного суду України (КСУ).

На жаль до створення цієї проблеми доклалися і самі європейські партнери.

Європейські структури неодноразово змінювали публічну позицію щодо деталей того, якою вони бачать реформу (у тому числі щодо складу комісії, яка відбиратиме суддів - Дорадчої групи експертів, або ДГЕ). Це все додавало важелів тим представникам України, які прагнули зменшити амбітність реформи КСУ або й зірвати її.

А Київ робив у цій сфері кроки не тільки вперед, а й назад.

Зараз експертна оцінка рівня реалізації реформи - мінімальна, на рівні 2 балів з 10 можливих.

І саме у ці дні Україна перебуває на роздоріжжі у питанні її втілення.

Річ у тім, що у четвер-п'ятницю поточного тижня відбувається візит до Києва президентки та експертів Венеційської комісії, які за підсумками цього візиту підготують висновок про ті обриси реформи КСУ, за яких Євросоюз, держави-члени та незалежні експерти покажуть зелене світло українській владі та погодяться з виконанням критерію.

Або ж не погодяться і скажуть, що Київ імітує реформу замість її виконання.

Спірні питання можуть видаватися технічними (йдеться про кількість членів ДГЕ, принцип голосування та принцип оцінювання компетентності суддів), але саме вони визначають, чи дозволить новий механізм обирати незалежних суддів до складу КСУ (детально про те, як і навіщо українські політичні гравці це роблять, можна почитати в окремому матеріалі "Майстер-клас шантажу Європи").

Кінець епохи олігархів (оцінка знята)

Цього разу експерти "Кандидат-Check" ухвалили безпрецедентне та одностайне рішення: змінити методологію та припинити оцінювання критерію, що у списку ЄС фігурує під номером 5 - втілення антиолігархічної реформи.

Як вже розповідала ЄвроПравда, цей критерій для України з'явився у рішенні ЄС буквально в останню ніч на прохання однієї із західноєвропейських держав, і тоді багатьом видавалося, що він є логічним: вплив олігархів справді є проблемою для нашої держави.

Але виявилося, що виконати цей критерій неможливо.

І до того ж, не з вини Києва.

Ця вимога ЄК звучала дослівно так: "запровадити антиолігархічний закон з метою обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це має бути зроблено юридично обґрунтованим чином, з урахуванням майбутнього висновку Венеційської комісії (ВК) щодо відповідного законодавства".

"Антиолігархічний закон", нагадаємо, був ухвалений у 2021 році. Він передбачав створення "реєстру олігархів" і тоді викликав купу критики через надто довільні процедури та критерії - влада могла використовувати його для покарання "незручних" бізнесменів та політиків, а "своїх" - навпаки, не помічати. Тож ідея про те, що закон має пройти перевірку "Венеційки" перед втіленням, правильна.

Та проблема в тому, що висновку Венеційської комісії так і не з'явилося! І є сумнів, чи він з'явиться цього року - через політичні проблеми цей орган не хоче ухвалювати відповідний документ (ми розповідали про це у статті "Кінець закону про олігархів").

Тож ми зіткнулися з унікальною ситуацією.

Україна хотіла б виконати критерій Євросоюзу для початку переговорів про членство, але їй це не дає зробити європейська сторона. Це означає, що Україна не з власної вини може провалити критерій ЄС.

Тому коаліція експертів припиняє рейтингувати цей критерій і публічно звертається до ЄС із наполяганням вирішити цю проблему. Або Єврокомісія має уточнити цей критерій, або ЄС повинен вирішити, що не братиме його до уваги при ухваленні рішення про початок переговорів.

Відмивання коштів, якого немає (6 балів з 10)

Ще один спірний критерій, який додали до українського списку напередодні затвердження висновку про кандидатство - це критерій щодо відповідності вимогам організації FATF, тобто у протидії відмиванню коштів.

Але, як ми неодноразово наголошували на попередніх раундах оцінки, реальних проблем із FATF в України немає. Тож було не зовсім зрозуміло, чого чекають від Києва.

Утім, нещодавно Єврокомісія та уряд України узгодили список законодавчих змін, які для Брюсселя будуть достатніми для зарахування цього критерія. Зараз тут лишилося чимало роботи, але є підстави очікувати прогресу ближчим часом, ще у травні. Тому оцінки консорціуму - обережно оптимістичні.

Антикорупція? Краще ніж думали! (8 балів з 10)

Зазвичай, коли у діалозі з представниками західних держав йдеться про "проблемні" для України сфери, то на першому місці згадують боротьбу з корупцією.

Але виконання Україною семи критеріїв довело, що це - радше стереотип.

Експертна оцінка у 8 балів свідчить сама за себе (і, за нашими даними, вона загалом збігається з оцінкою, яку готує Єврокомісія, хоча там не буде рейтингових показників як таких).

Як вдалося досягти позитивного результату? Перш за все, за рахунок того, що Україна завершила-таки конкурс на призначення очільників САП та НАБУ. По-друге - через те, що якраз останнім часом антикорупційна вертикаль почала демонструвати високу активність у справах щодо корупції високого рівня.

Оголошено підозри нардепу, низці суддів, колишньому голові Фонду державного майна, ексзаступнику міністра оборони тощо. Завершено розслідування і скеровані до суду низка проваджень, зокрема щодо першого епізоду справи "Роттердам+"; у низці справ винесені вироки; зокрема, на підставі угод про визнання винуватості були засуджені нардеп і міський голова.

Не все ідеально. Експертна коаліція чекає на ухвалення законів, які гарантують незалежність антикорупційного спецпрокурора, що дозволить говорити про повне виконання критерію. Але час на це ще є.

Судова реформа на треку (8 балів з 10)

Так само позитивною є оцінка за ще одним напрямом, який не без підстав вважають проблемним для України - але саме за останній рік, після отримання статусу кандидата і семи критеріїв, тут почалися зрушення на краще.

Це - судова реформа.

Тут нещодавно запрацювала повноважна Вища рада правосуддя, конкурс на дообрання її членів триває. Ми підійшли впритул до обрання Вищої кваліфкомісії суддів, і наразі видається, що процес іде правильним шляхом.

А до початку червня, коли ЄС здійснюватиме першу проміжну оцінку, є шанс показати добрий результат.

Реформа на нинішньому етапі критично важлива: вона визначить, як виглядатиме українська судова система в найближчі кілька десятків років.

Не обійшлося і без застереження. Як відомо, 10 квітня Рада ухвалила законопроєкт, яким обмежила заробітні плати державним службовцям. Існує ризик, що з цієї причини деякі кандидати на посади ВККС можуть зняти свої кандидатури з конкурсу.

Історія успіху у медіасфері (9 балів з 10)

З усіх семи критеріїв цей найбільше претендує на статус історії успіху. Україна його просто виконала.

Щоправда, наразі - "майже виконала", бо лишається ухвалити у другому читанні закон про рекламу, який вже отримав загалом схвальний відгук Єврокомісії.

Парламент має внести деякі точкові зміни, а також переконати Брюссель у тому, що норми закону стосовно реклами тютюнових виробів не суперечать аудіовізуальному законодавству ЄС - попри те, що до цього європейські експерти висловили зауваження (на переконання автора цих рядків, хибні).

Меншини: проблеми без порушень (8 балів з 10)

І, нарешті, окремою проблемою є "угорський" критерій щодо реформи законодавчої бази щодо національних меншин.

Визначальним у цій сфері буде висновок "Венеційки" стосовно українського рамкового закону про нацменшини; на його ухвалення ми очікуємо найближчим часом, але, на переконання українських експертів, цей закон в цілому відповідає положенням Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин.

Під час його підготовки українська сторона консультувалася з профільними інституціями ОБСЄ; проєктами Ради Європи; у серпні 2022 року було отримано коментарі з боку ЄС, за якими законопроєкт був доопрацьований.

Проте усі чудово розуміють - що б не було написане у законі, угорська сторона навряд чи лишиться задоволена.

Це здатне стати серйозною проблемою під час відкриття переговорів. Тому для України так важливо отримати висновок ВК та втілити його.

Автор: Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди"
Дослідження виконане коаліцією під проводом Центру "Нова Європа" (New Europe Center)