Бюро економічної безпеки з'їдає з бюджету в 20 разів більше, ніж дає в скарбницю, до того ж зростає кількість скандалів з «кришуванням» детективами БЕБ незаконних бізнесів.

Через два-три місяці Бюро економічної безпеки буде перезапущено. Про це як про безперечний факт заявив голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев в інтерв'ю Liga.net, яке вийшло 14 лютого. Відповідний законопроект №9080 уже внесений до Ради та, як натякає Гетманцев, погоджений із Банковою. "Те, що я роблю, - реалізую цілі та завдання, які президент доводить. У нас спільне бачення цих проблем", - наголошує він в інтерв'ю.

Перш ніж шукати відповідь на запитання, навіщо це Банковій, потрібно поставити два інші питання: за що Банкова хоче перезапустити БЕБ і яким чином вона збирається це зробити.

За що?

Гетманців у тому ж інтерв'ю дав жорсткі оцінки: "У нас є кейс щодо діяльності БЕБ - там цілий набір правопорушень... Загалом діяльність БЕБ є абсолютно негативною..."

Говорячи "у нас", він мав на увазі членів Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з довгою назвою "з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства посадовими особами БЕБ, органів державної влади та інших державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, що могло призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів". Вже з назви ТСК видно, що вона стурбована насамперед фіскальними проблемами: БЕБ є (офіційно працює з 25 листопада 2021 р.), а фінансових результатів немає.

ТСК була створена 13 грудня минулого року. Очолив її депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк, його заступником стала "слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк. При цьому Железняк - перший заступник Гетманцева на посаді голови фінансового комітету, а Василевська-Смаглюк очолює підкомітет у тому самому комітеті.

Незабаром стало очевидним, що комітет і ТСК спільно "копають" під БЕБ. 20 лютого комітет визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. А 3 березня у Раді з'явився законопроект №9080 про перезавантаження БЕБ. Його авторами є Гетманцев, Василевська-Смаглюк, Железняк та ще четверо нардепів (троє з "Голосу" та один "слуга народу"). У пояснювальній записці Гетманцев висловив до БЕБ низку претензій, але серед них можна виділити дві головні.

Перша претензія - відсутність фінансових результатів. Як пояснює Гетманцев, на сайті БЕБ зазначено, що у 2022 р. під час розслідування кримінальних проваджень було відшкодовано завданий державі збиток на суму понад 3,1 млрд грн, але Офіс генерального прокурора зафіксував набагато скромніші результати роботи БЕБ у 2022 р.: відшкодування збитків становило лише 33,3 млн грн. Це, до речі, майже у 20 разів менше, ніж сума видатків на БЕБ у держбюджеті на 2022 р. (621,6 млн грн).

Хоча детективами Бюро розслідувалося 664 кримінальні провадження, проте за весь період його діяльності до суду направлено лише 12 обвинувальних актів, або 1,8% від загальної кількості кримінальних проваджень. "Низький показник питомої ваги проваджень, у яких направлено обвинувальні акти до суду, свідчить про відсутність інтересу у керівництва Бюро до результатів ефективних досудових розслідувань, а також неналежну якість роботи детективів", - пише Гетманцев.

Неважко здогадатися, на що він натякає. Якщо велися сотні розслідувань, але результатів майже немає, це може означати, що справи гальмуються чи закриваються за домовленістю. І що саме в цьому полягає суть роботи Бюро.

Друга претензія - кадрова політика директора БЕБ Вадима Мельника, який до призначення на цю посаду очолював Державну фіскальну службу. Більшість працівників центрального апарату ДФС, які працювали під керівництвом Мельника, було призначено до центрального апарату БЕБ. "Тобто відбулось масове, фактично позаконкурсне переведення колишніх працівників податкової міліції до новоствореного органу", - пише Гетманцев. І наголошує, що це "дискредитує основну ідею і мету ліквідації податкової міліції, які полягали в докорінному перегляді підходів до методів роботи з бізнесом..."

Водночас, Мельник не поспішає заповнювати кадрові вакансії. Закон про БЕБ дозволяє йому мати до 4 тисяч працівників. Проте, пише Гетманцев, "керівництвом Бюро не забезпечено своєчасне формування кадрового складу, укомплектованого лише на 15,6% від штатної чисельності (станом на 01.12.2022 штат складає 624 працівники з необхідних 4000, тобто найнятий лише кожен шостий працівник із необхідних)". При цьому більшість претендентів взагалі не допускаються до конкурсу. Так, у першому конкурсному відборі подали документи 959 осіб, але лише 392 з них були допущені до тестування. На заключному етапі конкурсна комісія проводила співбесіди з більш ніж 75 кандидатами за один день, призначаючи співбесіди у вечірній та нічний час. "Навіть якщо припустити, що комісія працювала без перерв 14 годин на добу, маємо близько 11 хвилин на кожного кандидата, що ще раз підтверджує, що вказані конкурсні відбори є лише формальністю для створення видимості прозорості, змагальності та відкритості", - резюмує Гетманцев.

Знову ж таки, неважко здогадатися, на що він натякає. Створено таку систему добору кадрів, яка пропускає лише потрібних людей. Для цієї системи не страшно, що п'ять із шести вакансій залишаються незайнятими - головне, щоб туди не потрапили чужинці.

Яким чином?

Перейдемо до механізму перезапуску БЕБ, запропонованого авторами проекту №9080. З дня набрання чинності законом припиняються повноваження директора БЕБ Мельника, його першого заступника та заступників. Кабмін призначає т.в.о. директора і протягом двох місяців формує конкурсну комісію з дев'яти осіб: по дві від РНБО та Кабміну плюс п'ять міжнародних експертів. Рішення прийняте, якщо проголосували не менше ніж п'ять членів комісії, у тому числі не менше трьох міжнародних експертів. Члени конкурсної комісії можуть працювати дистанційно у режимі відеоконференції (очевидно, це поступка міжнародним експертам, які можуть побоятися працювати у Києві під час війни). Комісія вносить на розгляд прем'єру одну кандидатуру (не три), і протягом 10 днів Кабмін має призначити цю людину директором БЕБ.

А далі новий директор має провести повне перезавантаження БЕБ. Усі працівники БЕБ протягом року мають пройти атестацію. Усі, хто відмовився пройти атестацію чи пройшов її неуспішно, звільняються. Щодо набору нових співробітників, то вводиться заборона брати на роботу в БЕБ особу, яка до 1 січня 2023 року обіймала сукупно не менше одного року будь-яку слідчу та/або оперативну посаду в органах податкової міліції, прокуратури, СБУ, ДБР, Нацполіції та міліції.

Як повідомляє ТГ-канал "Злий фіскал" під рубрикою "нам пишуть", детективи та аналітики БЕБ зробили з цих норм висновок, що "за результатами атестації всіх колишніх працівників податкової міліції, СБУ, ДБР, прокуратури та поліції (міліції) буде звільнено, а це 99% від нинішнього оперативного складу БЕБ". Звісно, до другого читання подібна "заборона на професії" може бути прибрана з проекту, але загалом тенденція саме така: з новим директором у БЕБ мають прийти нові люди, не пов'язані старими схемами.

Навіщо?

Тепер можемо проаналізувати, навіщо це все. Фактично БЕБ для Банкової зараз "валіза без ручки". Вважається, що воно входить до сфери впливу Олега Татарова. І напевно, через цей орган справді можна впливати, оскільки він відкрив 664 кримінальні провадження. Однак для держбюджету він явно тягар: з'їв за рік понад 600 млн грн, а дав у скарбницю в 20 разів менше. Водночас розмножуються скандали: у січні СБУ затримала старшого детектива БЕБ, який "кришував" нелегальний збут електронних сигарет на Закарпатті, а в лютому ДБР затримала детектива БЕБ, який "кришував" незаконний гральний бізнес у Києві. Гетманцев цілком міг донести до Володимира Зеленського та Андрія Єрмака думку про те, що необхідно щось робити з цим органом, оскільки користь від нього менша, ніж шкода.

Теоретично Банкова могла б перезавантажити БЕБ просто з фіскальною метою, тобто для того, щоб збільшити надходження до бюджету. Саме цей мотив був головним при створенні ТСК у грудні. Однак під час війни влада не може прямо заявляти, що вона хоче перезапустити БЕБ, щоб воно ефективніше розслідувало економічні злочини (читай - доїло бізнес). Тому вигадали представити перезавантаження БЕБ як поступку бізнесу та західним партнерам.

Нагадаємо, два роки тому Зеленський пред'являв створення БЕБ як одну із ключових реформ. Його було створено замість податкової міліції та економічних підрозділів Нацполіції та СБУ. Як пояснювалося на сайті президента, закон про БЕБ "створює інституційні умови для захисту економічних процесів від тиску силових органів, що підтримується міжнародними партнерами України. Основною функцією БЕБ буде аналітична робота, а не силові повноваження. Бюро аналізуватиме бенефіціарів фінансових операцій і визначатиме, чи є порушення закону в обігу коштів тих чи інших бізнес- чи державних структур".

І ось щодо реалізації всього цього зараз є справедливі нарікання як з боку бізнесу, включаючи іноземних інвесторів, так і з боку західних партнерів. А Банкова не може вдати, що вона тут ні до чого. Саме Банкова разом із Гетманцевим відмовили "Великої сімці", Євросоюзу та МВФ, які хотіли б бачити конкурс на посаду директора БЕБ із вирішальним голосом міжнародних експертів. Було сформовано конкурсну комісію з трьох представників РНБО та трьох представників парламенту. Тому обрання Мельника та нинішня ситуація в БЕБ - це спільне "досягнення" Банкової та парламентських "слуг народу".

Наголосимо, що перезавантаження БЕБ - це ще не остаточне рішення. Можливо, це лише елемент торгів між різними групами впливу в оточенні Зеленського. Але якщо воно все ж таки відбудеться, то це буде, швидше за все, черговим епізодом складних взаємозаліків між Україною та Заходом навколо боротьби з корупцією. Оскільки БЕБ все одно збитковий у фінансовому плані, то можна цією "валізою без ручки" пожертвувати, щоб потім десь в іншому місці впертись і поставити свою людину, як це вдалося з директором НАБУ, наприклад. Вже той факт, що четверо із семи авторів законопроекту №9080 - представники партії "Голос", красномовно свідчить про те, що перезавантаження БЕБ покликане насамперед зробити приємне "Великої сімці", Євросоюзу та МВФ.

До речі, якщо зрештою БЕБ чудово запрацює і почне видавати щорічно багатомільярдні результати (замість десятків мільйонів), а бізнес плакатиме і скаржитиметься, то Банкова зможе вмити руки. Мовляв, це не ми, усі претензії, будь ласка, адресуйте західним партнерам та міжнародним кредиторам.