Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №5655 щодо реформування сфери містобудівної діяльності, який, зокрема, критикували глави українських міст та селищ, архітектори та громадські активісти.

Про це повідомили у Telegram нардепи Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко.

Законопроєкт в цілому підтримали 228 народних депутатів. 

Рух "Чесно" звернув увагу, що скандальну містобудівну реформу протягнули майже мінімальною кількістю голосів (228 при 226 мімімально необхідних). Так, жодного голосу не дали "Європейська солідарність" та "Батьківщина". У "Голосу" лише один депутат проголосував "за".

"Слуги народу" зібрали голоси по суті завдяки народним депутатам, які були обрані від проросійської політичної сили ОПЗЖ, а також тих, то входить у депутатську групу "За майбутнє" і "Довіра", - підкреслюють в "Чесно".

"Низка громадських організацій і ЗМІ наголошували на тому, що реформу проводять без належного обговорення. Це реформа, за якою буде відбуватися відбудова країни і громадяни не будуть мати на цей процес належного впливу.

Рух ЧЕСНО оголошував голосування маркерним і ми додамо кожному народному депутату інформацію в його профіль на ПолітХабі. Президент має ветувати законопроєкт, який зроблений виключно в інтересах забудовників і не враховує зауважень інших стейкхолдерів", - заявила лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська.

Як писала ЕП, документ, який мав створити прозору систему містобудівного контролю та вирішити проблеми в галузі будівництва, збільшує повноваження Міністерства розвитку громад та територій і передає міністерству невластиві функції, які раніше виконувала Державна архітектурно-будівельна інспекція.

Аналітики "Чесно" також звертають увагу на те, що документ пропонує встановити для забудовників "приватний контроль". Це означає, що будівельні компанії зможуть створювати власні фірми, які "контролюватимуть" їх діяльність.

Водночас Олена Шуляк заявила, що уповноважених осіб з містобудівного контролю реєструватимуть у Мінрегіоні тільки в разі їх відповідності низці критеріїв, у тому числі - розширеній майновій відповідальності власників таких фірм.

"Здійснення містобудівного контролю "приватним контролем" не допускатиметься, якщо в замовника або генпідрядника та уповноваженої особи наявні спільні кінцеві бенефіціарні власники юридичної особи", - заявляла вона.

Бізнес також обурювався сумами штрафів, які вводить законопроєкт. У Спілці підприємців зауважували, що каратимуть навіть за формальні порушення.

Раніше Спілка українських підприємців (СУП) закликала депутатів відхилити документ, а рух "Чесно" оголосив голосування за документ "маркерним": інформацію про те, як за нього голосував кожен народний депутат, відобразять у його профілі.

Тим часом, громадяни вже збирають підписи під відповідною петицією і вимагають накласти вето на законопроєкт.

Нагадаємо:

Повідомлялось, що у Верховній Раді готуються голосувати за скандальний законопроєкт №5655 щодо містобудівної реформи, який критикують, зокрема, архітектори, органи місцевої влади та активісти.

"Один з найбільших ризиків: громадяни не будуть мати жодного впливу на те, що і як будують забудовники, а приватний контроль дасть забудовникам можливість контролювати самих себе", - заявляв Рух "Чесно".

Архітектори критикують законопроєкт за утиски прав архітекторів та ризики монополізації ринку. Напередодні вони записали звернення з закликом депутатів не ухвалювати законопроєкт - вони заявляють, що документ враховує виключно інтересам забудовників і нашкодить містам.

Глави українських міст та селищ також виступили проти скандального законопроєкту №5655 про реформу містобудування.

Органи місцевої влади - за лобізм великих забудовників та обмеження прав місцевого самоврядування. Громадські активісти - за відсутність інструментів для широкого громадського контролю та корупційні ризики в Мінрегіоні.

Проєкт встановлює штрафи не за формальні порушення, а за умисні протиправні дії, парирувала Шуляк. Вона додає, що при підготовці документа до другого читання враховані зауваження НАЗК, Головного науково-експертного управління Верховної Ради, Міністерства юстиції та Міністерства культури.

Представники бізнесу відповіли, що внесених правок недостатньо. Вони пропонували провести широке обговорення законопроєкту зі стейкхолдерами.