13 липня Верховна Рада підтримала у цілому закон №3822 "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". "За" проголосували 256 нардепи.

У стінах парламенту документ провів понад рік. Його ініціювала ще команда Айвараса Абрамавічуса у липні 2020 року. Перше читання у Раді законопроєкт пройшов 29 січня. Розгляд у другому читанні постійно переносили: до документа надійшло понад тисячу правок.

Зрештою, пришвидшити депутатів допоміг президент Зеленський. Він вніс №3822 до переліку документів, обов'язкових до розгляду на позачерговому засіданні 13 липня.

Після півтори години розгляду правок, депутати таки підтримали законопроєкт в цілому. "Розпочався новий відлік для української оборонки", - радісно відреагував на рішення депутатів голова Укроборонпрому Юрій Гусєв.

LIGA.net розбиралась, що чекає на головний оборонний концерн країни після трансформації, що станеться з Антоновим та низкою аерокосмічних підприємств та які небезпеки прокралися до закону.

Навіщо?

Головна мета закону, згідно з пояснювальною запискою, - перетворення концерну "Укроборонпром" на акціонерне товариство, яким, на кшталт Укрзалізниці, Нафтогазу, аеропорту Бориспіль, керуватиме наглядова рада.

Державні підприємства оборонно-промислового комплексу, зокрема казенні, перетворять на господарські товариства, а сам концерн "Укроборонпром", у його нинішньому вигляді, ліквідують.

Ще шість основних новацій ухваленого закону назвав у facebook заступник генерального директора з виробництва Укроборонпрому Ігор Фоменко:

* новостворені господарські товариства будуть згруповані в науково-виробничі об'єднання за галузевим принципом;

* концерн перетворять на акціонерне товариство, 100% акцій якого належатиме державі та виконуватиме роль корпоративного центру: відповідатиме за трансформацію підприємств-учасників та залучення інвестицій;

* функції політикотворця та власника - розмежовані: Мінстратегпром відповідає за формування політики у сфері ОПК, Кабмін через трансформований концерн управляє перетвореними оборонними підприємствами. Це має убезпечити новостворені товариства від корупційних ризиків, конфлікту інтересів та прямого політичного впливу (до цього серед пропозицій було передати повноваження з управління активами концерну Мінстратегпрому. - Ред.);

* у новостворених товариств з'явиться можливість залучати прямі (зокрема, іноземні) інвестиції для виготовлення сучасних зразків озброєння та військової техніки;

* усі кошти від реалізації надлишкового та непрофільного майна будуть направлені виключно на потреби перетворених підприємств: модернізацію виробництва, фінансування розробок, підвищення рівня соцзахисту працівників тощо. Ці кошти не зможуть бути виведені з галузі;

* трансформація Укроборонпрому дозволить оздоровити підприємства-учасники на всіх рівнях: фінансовому, соціальному та виробничо-технологічному.

На стагнацію реформи в українській оборонці останнім часом звертали увагу й європейські партнери України. Макрофінансова допомога ЄС та МВФ вимагають прогресу в корпоративному управлінні державними підприємствами, наголошувала Європейська комісія у своєму звіті за 2020 рік.

Ухвалення закону в українському парламенті вже привітали посли країн "Великої сімки":

"Належно впроваджені ці реформи сприятимуть підвищенню глобальної конкурентоспроможності оборонної промисловості України та подальшому забезпеченню безпеки країни", - наголосили в G7.

Що та коли з'явиться замість концерну?

Замість концерну утворять два холдинги: з робочими назвами "Оборонні системи" та "Аерокосмічний", розповідав LIGA.net в червневому інтерв'ю гендиректор Укроборонпрому Юрій Гусєв.

До "Оборонних систем" увійдуть акціонерні товариства, які опікуватимуться авіаремонтом, бронетехнікою, високоточним озброєнням, боєприпасами і спеціальною хімією, радарними системами, морськими системами. Інший холдинг опікуватиметься авіабудуванням, аерокосмічними компонентами, космічними системами.

Для проведення корпоративної реформи на Укроборонпромі, за розрахунками Гусєва, знадобиться близько шести місяців.

Надто оптимістичними такі терміни називає Гліб Канєвський, голова галузевої громадської організації StateWatch. "Шість місяців підуть лише на підготовку документів - сама реформа займе щонайменше три роки", - каже він в коментарі LIGA.net.

З ним погоджується Олена Трегуб, генеральний секретар Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО). Експерти НАКО брали участь в підготовці реформи Укроборонпрому.

"Попередня оцінка по часу реалізації справді була на рівні трьох років. Але якщо є політична воля та бажання, реформу можливо провести й за півтора року", - каже Трегуб.

Згідно законопроєкту, рішення про реорганізацію Укроборонпрому Кабмін має ухвалити протягом трьох місяців після набрання чинності закону.

Хто призначатиме керівників

Обидва співрозмовники LIGA.net високо оцінюють важливість ухвалення цього закону та загалом вважають чинну редакцію революційною, втім все ж бачать у ній низку небезпек. Зокрема, у питанні призначення членів наглядової ради холдингових компаній.

Їх, згідно з планом реформ, повинно бути від трьох до семи. Від третини до половини складу корпоративного органу повинні бути незалежними членами, решту - призначає держава за поданням Мінстратегпрому. Уряд як кінцевий орган управління повинен їх затвердити.

Де-факто увесь оборонний холдинг може стати підконтрольним Мінстратегпрому, каже Трегуб

Однак незрозуміло, як саме будуть призначати незалежних членів наглядовї ради, пояснює Олена Трегуб з НАКО. Згідно зі стандартами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), відбирати незалежних членів слід через систему конкурсів. Гусєв в інтерв'ю LIGA.net також розповідав про такий механізм відбору. Втім у законі про це чітко не йдеться: по суті держава залишила наглядову раду під своїм контролем, каже Трегуб.

"Може трапитись так, що Мінстратегпром просто обере всіх членів наглядової ради - як державних, так незалежних - а Кабмін всіх автоматично затвердить. І де-факто увесь оборонний холдинг буде підконтрольний Мінстратегпрому. Хоча юридично конфлікту інтересів немає", - пояснює Трегуб.

Борд "Укроборонпрому" після трансформації стане суперпривабливим місцем з гарантовано високими преміями, прозорими виплатами, які не поступаються за рівнем європейським, як це сталося з "Нафтогазом" чи "Укрзалізницею", додає Канєвський.

"Тож є великий ризик, що за кожну посаду почнеться торгівля та точитиметься війна між різними бізнес-групами, - говорить він. - Дуже важливо, щоб туди були обрані справді політично незалежні компетентні професіонали".

Згідно з законом, усіх членів наглядової ради обиратимуть на три роки. Допоки концерн не пройде трансформацію, управляти компанією буде стара наглядова рада - на чолі з Тимофієм Миловановим, пояснював LIGA.net гендиректор концерну. У червні з президент ввів до її складу трьох нових членів - окрім почесного президента "Київської школи економіки" Милованова, туди також увійшли "промисловці" Олександр Носов та Ростислав Шурма.

Є великий ризик, що за кожну посаду почнеться торгівля та точитиметься війна між різними бізнес-групами, - Канєвський

Наглядова рада холдингової компанії обиратиме генерального директора компанії-правонаступника. Її статут затверджуватиме Кабмін. А от директорів для кожного з підприємств холдингу, та їх статути, затверджуватиме вже керівна компанія.

Що буде з майном Укроборонпрому?

На час корпоратизації закон передбачає особливий режим для Укроборонпрому та підпорядкованих йому підприємств: процедура передачі майна від одного підприємства до іншого та заміни обтяженого майна - спрощена. Для цього буде достатньо лише рішення Укроборонпрому, без згоди Фонду державного майна.

Цей пункт важливий для того, щоб концерн міг якомога скоріше перейти в нову юридичну форму, втім містить певні корупційні ризики, пояснює Трегуб:

"Наприклад, можна передавати активи від багатого підприємства компанії у стані банкрутства, а потім їх вивести. Тож частина активів в процесі трансформації може зникнути. Гостро стоятиме питання непрофільних активів, які здебільшого дуже цінні: це і земля в центрі Києва, і обладнання, приміщення споруди, тож важливо пильнувати".

Наглядова рада концерну в питаннях майна та ресурсів виконуватиме виключно контролюючу функцію. Основні рішення відчуження, списання, використання та передачі об'єктів державної власності ухвалюватиме генеральний директор.

Частина активів в процесі трансформації може зникнути, якщо не пильнувати, - Трегуб

За словами експертки, задля уникнення корупційних ризиків в закон заклали запобіжник: Укроборонпром і утворене в майбутньому акціонерне товариство зобов'язали публікувати прийняті ними рішення про майно на офіційному сайті протягом трьох днів. Тому рішення важливо моніторити громадськості.

Усі соціальні гарантії для працівників підприємства в процесі трансформації будуть збережені, а самі підприємства зможуть продовжувати свою виробничу діяльність, уточнили в Укроборонпромі. Відмовлятися від боргів в концерні також не мають наміру та будуть їх сплачувати, розповідав Гусєв в інтерв'ю LIGA.net.

Де опиниться Антонов та інші аерокосмічні підприємства?

"У цільовій моделі реформи передбачено, що після реформи буде дві групи компаній. Антонов увійде до групи "Аерокосмічні системи", - розповідав Гусєв.

Однак текст законопроєкту доволі формальний, і з нього незрозуміло, скільки саме акціонерних товариств зрештою створять на базі Укроборонпрому, згадки про окремий аерокомічний холдинг там немає взагалі.

Під час голосування в стінах парламенту депутатка від "Слуги народу" Анна Скороход запропонувала вивести аерокосмічні підприєства за межі цього закону, однак голосів для цього не вистачило.

"Наразі аерокосмічна галузь залишається у межах цього закону. Для неї буде очевидно окремий закон", - пояснила очільниця НАКО в коментарі LIGA.net.

"Ми передбачаємо, що аерокосмічну групу компаній буде створено за таким самим принципом. Це є базовою рекомендацією Кабінету міністрів. Проте у разі цього об'єднання, вирішальне слово матиме Мінстратегпром - власник космічних підприємств", - пояснював Гусєв.

Однак можливі й корективи. Якщо раніше шість авіапідприємств стали причиною для війни між Міністерством стратегічних галузей (яке хотіло вивести їх на свій баланс) та командою Укроборонпрому, то зараз у Мінсттратегпрому новий суперник - Мінекономіки.

"Непублічно вже йдуть коридорні війни між двома віце-прем'єрами: Олегом Уруським та Олексієм Любченком через Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки. Мінстратегпром хотів забрати його собі", - каже Канєвський.

У червні 2021 року віцепрем'єр Олексій Любченко отримав в заступники екс. в.о. голови Держкосмосу Михайла Лева.

У останього - давній конфлікт з віцепрем'єром міністром стратегічних галузей Олегом Уруським. В середині лютого Державне космічне агентство, яке на той момент очолював Лев, публічно звинуватило віцепрем'єра в "маніпуляціях та некомпетентності". Приводом стали слова міністра в одному з інтерв'ю про готовність супутника Січ 2-1 та саботаж з боку керівництва Держкосмосу. Черз кілька днів Лева звільнили з посади в.о.

Також у лютому на сайті Ради з'явився законопроєкт про внесення змін до закону про космічну діяльність авторства Дмитра Наталухи (Слуга народу), який пропонує вивести Держкосмос з підпорядкування Мінстратегпрому та надати агентству спецстатус.

"Якщо Держкосмос таки виведуть з-під впливу Мінстратегпрому, тоді ідея про створення окремого аерокосмічного холдингу, як цього хотіло міністерство, втрачає сенс", - переконаний Канєвський.

У такому випадку в АТ з умовною назвою "Оборонні системи" (правонаступник Укроборонпрому") просто створять авіаційний холдинг, як це раніше й пропонувала команда Айвараса Абромавічуса.

Де зрештою опиниться Антонов, Держкосмос та низка аерокосмічних підприємств - вирішуватиме Кабмін, коли ухвалюватиме статут підприємства, пояснює експерт. "Головне, щоб трансформація Укроборонпрому просто не потонула в бюрократичних чварах, як це вже, наприклад, сталося з реформою обронних закупівель", - підсумовує Канєвський.