Фінансові новини
- |
- 23.10.26
- |
- 07:33
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Дефицит снарядов. Почему Минобороны химичит с импортом, а не увеличивает заказ «Стугн»
08:16 09.03.2021 |

На прошлой неделе разгорелся очередной скандал с закупками боеприпасов для нужд ВСУ. Народный депутат от «Европейской солидарности» Михаил Бондарь обвинил структуры Министерства обороны в закупке в Чехии списанных снарядов УОФ12. Утверждалось, что это советские снаряды выпуска 1986-1988 гг., которые получили новые взрыватели.
Министерство обороны ответило обтекаемо, мол, закупка производилась департаментом военно-технической политики, развития вооружения и военной техники в рамках Государственного оборонного заказа и после проведения маркетинговых исследований. И якобы фирма Czech Defense Systems a.s. предложила снаряды по самой низкой цене на рынке. При этом о советском происхождении снарядов напрямую не говорится, зато утверждается, что данные боеприпасы прошли ремонт в 2020 году с разделением всех элементов и с заменой всех порохов и порохосодержащих составляющих, и укомплектованы взрывателями 2019-2020 годов изготовления.
Оставим в стороне коммерческую составляющую вопроса, а остановимся на военной стороне скандала. Итак, приходится констатировать, что все бодрые сообщения от «Укроборонпрома» образца лета 2018 года о том, что очень скоро на вооружение пойдет отечественный аналог УОФ12 - осколочно-фугасный снаряд ОФ-35, оказались, мягко говоря, преждевременными. А медийного шума тогда было очень много - приводились даже сведения о том, что в снарядах используются отечественные взрывчатые смеси «Шквал» и «Блискавка». Но что-то в очередной раз пошло не так, и мы по-прежнему закупаем эти снаряды за за рубежом.
Также мы получили очередное подтверждение тому, что снаряды, которых на начало войны весной 2014 года на складах было огромное множество, теперь в дефиците. Причем настолько, что военные вынуждены закупать их микроскопическими партиями (что такое 5000 снарядов для 250--тысячной армии) по цене 760 евро за снаряд. То есть шутка советских времен, что «каждый выстрел - это новенькие «Жигули», становится в наших реалиях уже не шуткой.
Важно отметить, что попавшие в скандал снаряды закупаются для 100-мм противотанковых орудий МТ-12 «Рапира», которые по советским уставам и канонам являлись основным средством борьбы с танками пехотных подразделений. Для наших ВСУ в этом смысле ничего не изменилось, хотя, как показал опыт войны на Донбассе в 2014-2015 гг., буксируемая артиллерия, а тем более противотанковая, на поле боя больше напоминает анахронизм. За время той кампании был единственный случай удачного применения «Рапиры» - когда колонна российской армии выскочила на замаскированную батарею капитана Константина Коваля из 51-й мехбригады и понесла потери. Во всех остальных случаях (включая, например, Углегорск в январе 2015 г.) эти орудия не сыграли никакой роли и не смогли нанести противнику сколько-нибудь серьезный урон.
Что касается буксируемости, то во время второй войны в Нагорном Карабахе в 2020 г., с массовым появлением в небе азербайджанских беспилотников, армянская буксируемая артиллерия была помножена на ноль, причем ударами «Байрактаров» уничтожалась не столько сами орудия, сколько средства буксировки. К слову, похожая ситуация была и на Донбассе - большая часть «Рапир» попали в руки боевиков по той причине, что их нечем было вывезти в тыл.
А теперь основной вопрос - не стоит ли пересмотреть роль орудий МТ-12 «Рапира» как противотанковых и отказаться от них в строевых частях? А передать, например, в Корпус Резерва, или в части территориальной обороны, сосредоточив усилия и финансы на других направлениях развития противотанковых средств? Ведь в условиях явно недостаточного финансирования закупка небольших партий снарядов не приведет к какому-то резкому усилению возможностей ВСУ, а только к размазыванию тонким слоем бюджетных средств.
Если военные не хотят отказываться от «Рапиры» (хотя бы из-за того, что их на вооружении около 200 штук), то стоит напомнить, что за время независимости ее «научили» стрелять и отечественными «Стугнами». У нас налажено производство противотанковых ракет и «Луч» вполне мог бы обеспечить потребности вооруженных сил. Тем более что этой ракете не надо проходить государственные испытания - она официально принята на вооружение еще в 2006 году. И ясное дело, что ее характеристики намного лучше, чем стандартного снаряда, они позволяют поражать цели на расстояниях до 5 км.
Исходя из этих же соображений (наличие собственного производства) более перспективным видится вкладывание денег в модернизацию самоходных противотанковых комплексов: 9П148 на базе БРДМ-2 и 9К114 «Штурм-С» на базе МТЛБ. На сегодня уже есть реальные проекты и даже опытные машины, где вместо старых советских ракет используются отечественные. При этом реально улучшаются и характеристики систем наведения.
А есть еще самоходная артиллерия, где тоже ощущается как недостаток снарядов к 122-мм системам, так и полная изношенность систем калибра 152-мм. Хотя их роль в боевых действиях очень сложно переоценить - очень часто появление на конкретном участке фронта одной батареи «Мста-С» или «Гиацинт-С» позволяло переломить ход боевых действий на Донбассе.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :
ПОПУЛЯРНІ СТАТТІ
| Плату за дозволи на експорт озброєння планують спрямувати на ЗСУ — законопроєкт підтримано за основу |


За оцінками Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, чисельність населення України на підконтрольній уряду території нині становить від 28 до 29 мільйонів осіб - про це розповіла провідна наукова співробітниця установи Світлана Аксьонова в етері Громадського радіо.
Скорочення реального внутрішнього валового продукту (ВВП) України у вересні 2026 року становило 2,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року після падіння на 1,9% у серпні, йдеться у щомісячному економічному моніторингу Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
Кабінет міністрів України не вводив надзвичайного стану ні в енергетиці, ні в теплопостачанні, ні в жодній іншій сфері - ця інформація, поширювана анонімними телеграм-каналами, не відповідає дійсності.
Індекс відновлення ділової активності (ІВДА) в Україні у вересні поточного року продовжив падіння та знизився з -0,16 до -0,21, що є мінімумом із березня 2023 року.
Бізнес у третьому кварталі 2026 року суттєво погіршив очікування щодо ділової активності на наступні 12 місяців: індекс ділових очікувань (ІДО) знизився до 100,8% зі 107,0% у другому кварталі, повідомив Національний банк України (НБУ).
Резервна система може місяцями майже не використовуватися, але це не гарантує штатної роботи під навантаженням. Перед холодами варто провести тестовий запуск: перевірити інвертор з акумулятором, захист і прилади, які мають працювати від резерву.
Ця тилова вакансія підходить для кандидатів, що не можуть
виконувати бойові завдання у звʼязку із віком чи станом здоровʼя.
Верховна Рада у четвер ухвалила в цілому законопроєкт №16051-1 щодо оподаткування ПДВ міжнародних посилок та електронної торгівлі, що є необхідним для отримання фінансової допомоги від ЄС.
Інвестиційна група ICU, яка у червні цього року погіршила прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2026 році до 0,8% з 1,2%, тепер очікує його падіння цього року на 0,6%, а наступного - на 1,9%.
Уряд відмовився від підвищення ставки податку на додану вартість (ПДВ) на один відсотковий пункт.
Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт, який передбачає спрямування 100% плати за оформлення дозволів на оборонний експорт на потреби Сил оборони.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) у жовтневому World Economic Outlook (WEO) зберіг оцінку зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на рівні 1% порівняно із 1,8% минулого року,
Міністр Ірландії у справах Європи Томас Бірн заявив, що 13 жовтня настане "супервівторок" для Албанії, Молдови та України.
Кабінет міністрів відклав на кінець 2026 року платежі на загальну суму близько 39 млрд грн, припинено відшкодування ПДВ на суму 18 млрд грн.
Криптобіржа Bitget включила Росію, Білорусь та Казахстан до переліку країн, резидентам яких заборонено користуватися її послугами.
Американські банки Citigroup і Bank of America обмежили доступ ШІ-агентів до рахунків клієнтів на тлі побоювань, що автономні помічники можуть масово переводити кошти вкладників у фінансові продукти з вищою дохідністю
В Україні випробовують першу повітряну платформу для евакуації поранених військових - дрон StarGate, розроблений українською компанією оборонних технологій SkyFall.
На початку 2026 року Microsoft заявила, що зосередиться на виправленні проблем з Windows 11, зокрема, покращуючи продуктивність. Здається, компанії це вдалося.
Великі інвестиції в інфраструктуру штучного інтелекту (ШІ) підтримують зростання світової економіки на рівні 3% та приносять прибутки азійським постачальникам обладнання.
Американські вчені Роберт Холл і Майкл Вудфорд отримали Нобелівську премію з економіки за 2026 рік "за мікроекономічні основи макроекономічної стабілізації".
Бенчмарк AnTuTu оновив рейтинг смартфонів із найкращим співвідношенням ціни та продуктивності в преміальному сегменті.