Фінансові новини
- |
- 23.10.26
- |
- 05:38
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
От оружия до недостатка контроля: Четыре причины, почему Украину пока не берут в НАТО
09:33 26.02.2021 |
Украинская власть начала заметно форсировать вопрос вступления страны в НАТО. По крайней мере, на дипломатическом уровне.
Вчера, 25 февраля, президент Украины Владимир Зеленский провел телефонный разговор с генсеком НАТО Йенсом Столтенбергом. Говорили в основном о предоставлении Украине уже в 2021 году Плана действий относительно членства в Североатлантическом альянсе. Точнее, украинский президент, который был инициатором разговора, пытался убедить руководителя Альянса в готовности Украины к ПДЧ.
Однако не все в этом вопросе так просто и одной только дипломатии может быть недостаточно.
Если обобщить, для интеграции в Альянс важны два аспекта - политический и военный. То есть страна должна хотеть быть членом НАТО и отвечать требованиям (стандартам) Альянса.
После победы Революции достоинства с желанием вступления в НАТО в нашем государстве все в порядке - и и. о. президента Александр Турчинов, и президент Петр Порошенко, и президент Владимир Зеленский, понимая, что только членство в НАТО может уберечь Украину от дальнейших агрессий со стороны неуравновешенного северо-восточного соседа, открыто декларировали и продолжают декларировать евроатлантический курс.
В 2018-м НАТО предоставил нам статус страны-аспиранта, фактически записав в очередь на вступление (а еще Грузию, Боснию и Герцеговину).
Но пока НАТО не очень спешит не только принимать Украину к себе, но и выдавать нам План действий по членству (ПДЧ).
И если отбросить геополитику и сосредоточиться на конкретной проблематике, то Украине стать членом НАТО пока мешают следующие факторы (не только, но эти больше всего).
1. Недостаточный уровень демократического гражданского контроля над вооруженными силами
Решение этой проблемы лежит не в военной, а в политической плоскости. И хотя в Украине было много сделано в этом направлении как предыдущей властью (5 апреля 2018 года был принят закон "О национальной безопасности Украины", который является базовым в этой сфере), так и нынешней (новый закон "О Службе безопасности Украины" уже оценили в НАТО ), и все же впереди немало работы.
И главное, на что постоянно обращают внимание представители Альянса, это отсутствие прозрачности в оборонной сфере. В трактовке НАТО, прозрачность должна касаться прежде всего финансовой информации и использования финансовых ресурсов. В Украине этот вопрос до сих пор не приведен в соответствие с западными стандартами.
2. Свертывание реформ в оборонном секторе
Пожалуй, самый больной вопрос в этом списке. Ведь это та сфера, в которой около года назад начался тотальный откат назад. И это не голословные обвинения. После вступления в должность нынешнего министра обороны Андрея Тарана одним из первых был приказ о ликвидации Проектного офиса реформ Министерства обороны Украины.
Ну а потом началось и само свертывание реформ, даже тех, которые уже стабильно и успешно работали. Прежде всего реформы системы питания. Также можно вспомнить и медицинскую реформу, и свертывание оборонных программ (САУ "Дана", корабли "Корвет" и "Лань"), а также попытки Тарана вернуть пятиконечные звезды на погоны вместо звезд Скоропадского.
А одной реформой госконцерна "Укроборонпром", какой бы масштабной она не выглядела, перекрыть свертывание базовых армейских реформ не удастся.
3. Советский стандарт оружия, техники и боеприпасов
Наиболее затратная с точки зрения финансов часть. Большинство техники, оружия и боеприпасов Украина получила "в наследство" от СССР, где ни о какой синхронизации или общих стандартах с НАТО речи быть не могло.
Например, украинская армия до сих пор использует ствольную артиллерию калибра 152 миллиметра, тогда как стандарт НАТО - калибр 155 миллиметров. И чтобы решить эту проблему, ВСУ надо одновременно перекомплектовать артиллерийскими установками нового калибра и обеспечить их соответствующими патронами. То же самое касается танков (калибр 125 мм у нас и 120 мм у НАТО), стрелкового оружия и т. д.
Конечно, работы в этом направлении ведутся. В частности, современные отечественные САУ "Дана", танк "Ятаган" и боевые модули для БТРов и БМП уже выпускаются под НАТОвский калибр. Однако процесс находится только на начальной стадии. К тому же без собственного завода по производству боеприпасов нужного калибра нам в НАТО делать будет нечего.
Ведь стандартизация калибров и достижение полной совместимости боеприпасов и вооружений - это не прихоть Альянса, а жизненная необходимость. Союзники на поле боя должны использовать одинаковые снаряды независимо от того, для какого оружия или страны их изготовили. Это делается для того, чтобы замена боеприпасов не влияла отрицательно на качество выполнения боевой задачи.
4. Скандалы в оборонном ведомстве
В СМИ давно и активно обсуждают конфликт между министром обороны Андреем Тараном и главнокомандующим ВСУ Русланом Хомчаком. Два месяца назад этот конфликт перерос в столь острую фазу, что Хомчак с Тараном демонстративно перестали здороваться.
Даже поговаривали, будто глава Офиса президента Андрей Ермак подталкивал президента Зеленского уволить их обоих. Однако президент решил сыграть роль миротворца, провел с ними серьезные беседы, по итогам которых как Тарану, так и Хомчаку дали еще один шанс.
Вместе с тем от негативных отзывов в прессе оба так и не избавились.
Также можно вспомнить, как в январе этого года главнокомандующий Вооруженными силами Руслан Хомчак, начальник Генерального штаба Сергей Корнийчук и командующий Воздушными силами Сергей Дроздов, получив строгие выговоры от министра обороны Андрея Тарана, в ответ подали в суд на Министерство обороны.
Ну а из последнего можно выделить публичную перепалку премьер-министра Дениса Шмыгаля с вице-премьер-министром по вопросам стратегических отраслей промышленности Олегом Уруским, которая произошла буквально на днях.
Конечно, все это бьет не только по рейтингу президента Зеленского, который является верховным главнокомандующим, но и по имиджу Вооруженных сил Украины в целом, за которыми пристально следят в НАТО.
Недоработки во всех этих вопросах тормозят Украину на пути к НАТО. Но хуже всего то, что украинская власть из года в год упорно пытается заигрывать с Альянсом, принимая половинчатые решения и надеясь, что и так пройдет. Но не проходит, о чем представители НАТО уже говорят прямым текстом.
В частности, 18 ноября 2020 года состоялось заседание круглого стола на тему "Отношения Украина - НАТО в контексте устойчивого мира на Донбассе", во время которого директор Центра информации и документации НАТО Винета Клейне напомнила Украине, что короткого пути к членству в Вльянсе не существует.
"Украине нужно еще успешно завершить все те реформы в секторе обороны и безопасности, которые она начала при предыдущей власти. Не должно быть, например, одного шага вперед и двух шагов назад", - заявила Клейне.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :
ПОПУЛЯРНІ СТАТТІ
| Плату за дозволи на експорт озброєння планують спрямувати на ЗСУ — законопроєкт підтримано за основу |


За оцінками Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, чисельність населення України на підконтрольній уряду території нині становить від 28 до 29 мільйонів осіб - про це розповіла провідна наукова співробітниця установи Світлана Аксьонова в етері Громадського радіо.
Скорочення реального внутрішнього валового продукту (ВВП) України у вересні 2026 року становило 2,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року після падіння на 1,9% у серпні, йдеться у щомісячному економічному моніторингу Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
Кабінет міністрів України не вводив надзвичайного стану ні в енергетиці, ні в теплопостачанні, ні в жодній іншій сфері - ця інформація, поширювана анонімними телеграм-каналами, не відповідає дійсності.
Індекс відновлення ділової активності (ІВДА) в Україні у вересні поточного року продовжив падіння та знизився з -0,16 до -0,21, що є мінімумом із березня 2023 року.
Бізнес у третьому кварталі 2026 року суттєво погіршив очікування щодо ділової активності на наступні 12 місяців: індекс ділових очікувань (ІДО) знизився до 100,8% зі 107,0% у другому кварталі, повідомив Національний банк України (НБУ).
Резервна система може місяцями майже не використовуватися, але це не гарантує штатної роботи під навантаженням. Перед холодами варто провести тестовий запуск: перевірити інвертор з акумулятором, захист і прилади, які мають працювати від резерву.
Ця тилова вакансія підходить для кандидатів, що не можуть
виконувати бойові завдання у звʼязку із віком чи станом здоровʼя.
Верховна Рада у четвер ухвалила в цілому законопроєкт №16051-1 щодо оподаткування ПДВ міжнародних посилок та електронної торгівлі, що є необхідним для отримання фінансової допомоги від ЄС.
Інвестиційна група ICU, яка у червні цього року погіршила прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2026 році до 0,8% з 1,2%, тепер очікує його падіння цього року на 0,6%, а наступного - на 1,9%.
Уряд відмовився від підвищення ставки податку на додану вартість (ПДВ) на один відсотковий пункт.
Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт, який передбачає спрямування 100% плати за оформлення дозволів на оборонний експорт на потреби Сил оборони.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) у жовтневому World Economic Outlook (WEO) зберіг оцінку зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на рівні 1% порівняно із 1,8% минулого року,
Міністр Ірландії у справах Європи Томас Бірн заявив, що 13 жовтня настане "супервівторок" для Албанії, Молдови та України.
Кабінет міністрів відклав на кінець 2026 року платежі на загальну суму близько 39 млрд грн, припинено відшкодування ПДВ на суму 18 млрд грн.
Криптобіржа Bitget включила Росію, Білорусь та Казахстан до переліку країн, резидентам яких заборонено користуватися її послугами.
Американські банки Citigroup і Bank of America обмежили доступ ШІ-агентів до рахунків клієнтів на тлі побоювань, що автономні помічники можуть масово переводити кошти вкладників у фінансові продукти з вищою дохідністю
В Україні випробовують першу повітряну платформу для евакуації поранених військових - дрон StarGate, розроблений українською компанією оборонних технологій SkyFall.
На початку 2026 року Microsoft заявила, що зосередиться на виправленні проблем з Windows 11, зокрема, покращуючи продуктивність. Здається, компанії це вдалося.
Великі інвестиції в інфраструктуру штучного інтелекту (ШІ) підтримують зростання світової економіки на рівні 3% та приносять прибутки азійським постачальникам обладнання.
Американські вчені Роберт Холл і Майкл Вудфорд отримали Нобелівську премію з економіки за 2026 рік "за мікроекономічні основи макроекономічної стабілізації".
Бенчмарк AnTuTu оновив рейтинг смартфонів із найкращим співвідношенням ціни та продуктивності в преміальному сегменті.