Історія з відео, в якому вантажівка нібито збиває Зеленського, - випробування для нової влади на чутливість до свободи слова.

Кандидат в президенти Володимир Зеленський, фура, кокаїн. Розповсюджений в Інтернеті відеоролик, в якому вантажівка нібито збиває на пішохідному переході на той момент кандидата в президенти Зеленського, здійняла скандал у суспільстві. Він дійсно доволі контраверсійний і для багатьох людей переходить межі моральності та пристойності. Особливо, якщо дивитись на нього зараз, коли Зеленський вже є чинним президентом.

Залишу за дужками моральний бік цієї історії і зупинюся на правовому.

На думку правоохоронців, монтаж такого відеоряду та його подальше поширення в мережі є злочином. Зокрема, в різних інформаційних повідомленнях йшлося про те, що поліція вважає ролик погрозою або насильством щодо державного чи громадського діяча. А, відповідно до статті 346 Кримінального кодексу України, такий злочин карається обмеженням чи позбавленням волі строком до п'яти років.

Чи є склад злочину?

По-перше, стаття, яку інкримінують автору сюжету, передбачає наявність погрози вбивства, заподіяння шкоди здоров'ю, знищення або пошкодження майна, а також викрадення або позбавлення волі. У такому випадку, погроза має бути конкретною і реальною. Як визначають реальність погрози? Має бути достатньо підстав побоюватися, що вона буде реалізована. При цьому мають значення форма, характер, місце, час та обстановка її висловлення.

Можна, звичайно, провести судову експертизу, наприклад, психологічну, щоб встановити, чи сприймається таке відео як реальна погроза. Але, на мою думку, ролик був не погрозою, а частиною політичної боротьби. Брудної? Так. На межі моральності? Так. Але це сучасний світ і сучасна політика.

По-друге, стаття 346 Кримінального кодексу України може бути застосована, лише коли погроза була висловлена до людини, яка обіймає певну посаду. В статті наведений вичерпний перелік таких посад: президент, спікер парламенту, прем'єр-міністр, народний депутат та деякі інші. Але, як відомо з відкритих джерел, на момент поширення відео Зеленський жодної з цих посад не обіймав.

Тому, на мою думку, в діях автора відео немає складу злочину. Принаймні в частині погроз або насильства щодо державного чи громадського діяча.

Ролик з вантажівкою можна кваліфікувати таким, що є ближче до наклепу, за який кримінальна відповідальність не передбачена.

Загалом, історія з цим відео, а головне - її майбутнє завершення, є до певної міри випробуванням для нової влади на чутливість до свободи слова.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав в своїх рішеннях, що свобода слова є важливим інструментом для забезпечення демократії в країні. Звичайно, свобода слова не безмежна, але практика ЄСПЛ однозначна.

Але приватне життя людини, яка працює у політиці та займає/хоче займати державну посаду, захищається в меншій мірі, ніж пересічної людини.

Часткове втручання в приватне життя очільників держави виправдане, так як їх рішення, дії та вчинки, мають значний вплив на широке коло людей. Через це підвищений інтерес до такої людини з боку суспільства абсолютно виправданий.

Більше того, ЄСПЛ вважає, що журналісти в своїх публікаціях можуть піднімати різні, в тому числі негативні питання, і застосовувати для цього різні засоби. Іноді йдеться про доволі жорсткі, як карикатури чи сатиричні замітки. Та всі ці форми критики допомагають досягти головної мети свободи слова - привернути увагу до певної проблеми.

Тому цілком ймовірно, якщо в Україні автора відео засудять, то через п'ять-шість років ЄСПЛ визнає таке рішення порушенням права на свободу слова, адже у демократичному суспільстві такий сюжет допустимий.