Запуск нового ринку електроенергії з 1 липня, як було передбачено раніше, завис у повітрі. З кожним днем виникає все більше питань.

Своє занепокоєння вже висловили ледь не всі міжнародні партнери України. Серед них - Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк, представництво Європейського Союзу.

Навіть РНБО та СБУ попередили про загрозу національній безпеці у разі запуску нового ринку з 1 липня. Консенсусу щодо нової дати поки нема. Пролити світло на це питання представники нової влади обіцяють невдовзі.

Тимчасом "Економічна правда" спільно з "Торговою електричною компанією" продовжує реалізацію спецпроекту, основна мета якого - доступною мовою пояснити споживачам складні речі, пов'язані із запуском нового ринку.

Перший матеріал спецпроекту був опублікований 21 травня.

Разом з директором ТЕК видання розповіло, коли компанія з'явилася на українському ринку, як вона стала одним з найбільших постачальників, чому бізнес вирішив довіритися саме їм і що буде з компанією через десять років.

У другому матеріалі йдеться про те, як працював ринок раніше, що змінилося після реалізації першого етапу реформи, який почався 1 січня, як ситуація зміниться після повноцінного запуску та якими будуть ціни для бізнесу і населення.

Як "ринок" працював раніше?

Ринок електроенергії в Україні працює за моделлю єдиного "казана". Усі генеруючі компанії продають електроенергію держпідприємству "Енергоринок" за встановленою державою ціною. Для кожного виробника встановлена окрема ціна.

В "Енергоринку" електрику викуповують розподільчі компанії - так звані обленерго. Вони постачають її споживачам за регульованим тарифом. Більшість обленерго є приватними і належать представникам великого бізнесу. Держава має свою частку у низці підприємств.

За нерегульованим тарифом працює вузьке коло компаній, які купують і продають електрику за договірною ціною. Більш детально про регульований і нерегульований тариф - нижче.

Для населення діє пільгова ціна, вона нижча за ринкову. Уся різниця лягає на плечі промисловості.

За такої моделі гроші від споживача до виробника йдуть вгору по ланцюжку: від споживачів до обленерго і потім до "Енергоринку". Після цього кошти розподіляються між виробниками та оператором магістральних мереж - держкомпанією "Укренерго".

Як встановлювалися тарифи на електроенергію раніше?

Раніше тарифи на електроенергію для бізнесу встановлювалися за середньозваженими показниками щогодинного споживання в кожній області.

Тобто підприємства на території певної області отримували усереднений тариф незалежно від того, працювали вони у пікові години, коли вартість електричної енергії на оптовому ринку максимальна, чи цілодобово, коли вартість для них була значно нижча.

Ще діяв дотаційний тризонний тариф, проте він був економічно цікавим тільки вузькому колу споживачів.

Що змінилося після 1 січня?

1 січня 2019 року відбулася перша частина реформи ринку електроенергії - реформа роздрібного ринку. Мається на увазі та частина, яка працює з кінцевими споживачами.

Крім того, з 1 січня 2019 року обленерго розділилися на дві частини.

Перша - оператор системи розподілу. Вона займається передаванням електроенергії будь-якого постачальника до його споживача за фіксованими, регульованими державою тарифами.

Друга - компанія-постачальниця, яка гарантує продаж електроенергії населенню за фіксованими, регульованими державою цінами, а також разом з іншими компаніями-постачальницями на ринку веде конкурентну боротьбу за клієнтів - промислових споживачів. Інструментами боротьби є нижча ціна, графік оплати, сервіс.

Вартість електроенергії для промисловості відтепер не регулюється державою, а будь-який споживач із засобами погодинного обліку, а таких багато, економічно мотивований зміщувати своє споживання з пікових вечірніх годин на денні або нічні. Це - позитивний крок.

Що повинно змінитися після повноцінного запуску?

З 1 липня повинен відбутися запуск другої частини ринку електроенергії - реформа оптової частини ринку.

Після цього зміняться правила роботи для генеруючих компаній. Зокрема, ціни для АЕС та ГЕС буде встановлювати ринок, а не держава, а вугільна генерація не буде обґрунтовувати НКРЕ ціни на вугілля, яке спалює.

Постачальники зможуть домовлятися з генеруючими компаніями щодо різних графіків оплати за електроенергію. Крім того, в учасників оптового ринку виникне фінансова відповідальність за дотримання обсягів викупленої у генерації і поставленої споживачам енергії.

Як буде формуватися ціна на електроенергію в умовах нового ринку?

Ціна в новому ринку формуватиметься з урахуванням обсягів споживання енергії, графіків розрахунків та платіжної дисципліни, споживання електроенергії в розрізі доби. Вночі існує певний профіцит електроенергії, тому в нічні години вона дешевша.

Що таке постачальник останньої надії?

Це своєрідна подушка безпеки. Цей постачальник автоматично постачатиме електроенергію добросовісному споживачу, якщо з його постачальником щось трапиться.

Це означає, що такі добросовісні споживачі на період пошуку нового постачальника не залишаться без електроенергії. Єдиний нюанс - такі споживачі можуть отримувати струм за доволі високими цінами.

Що таке ринок "двосторонніх договорів", ринок "на добу наперед", "внутрішньодобовий ринок"?

Це ринки, де за допомогою різних інструментів будуть взаємодіяти виробники електроенергії, трейдери та постачальники.

Так, за допомогою ринку "двосторонніх договорів" кожен постачальник зможе купувати струм відразу в електростанції на договірних умовах.

Ринок "на добу наперед" та "внутрішньодобовий ринок" - це біржі електроенергії, куди генеруючі компанії змушені продавати частину виробленої електроенергії.

Що таке "балансуючий ринок"?

Це інструмент, за допомогою якого зводиться баланс між заздалегідь купленим обсягом електроенергії на біржах та за прямими договорами з генерацією, а також фактично спожитою електроенергією.

Якщо постачальник придбав на біржі певну кількість електроенергії, а його споживачі взяли більше, дефіцитний обсяг буде автоматично проданий такому постачальнику. Ціни, ймовірно, будуть вище ринкових.

Що новий ринок змінить для виробників, постачальників, споживачів (бізнесу та населення)?

Населення в Україні є дотаційною частиною споживачів та істотних змін не відчує.

Іншим споживачам доведеться будувати точні прогнози споживання, постачальникам - індивідуально підходити до кожного клієнта, враховуючи сезонне та добове споживання, генеруючим компаніям - конкурувати між собою у виробництві.

Що буде з "Енергоринком"?

Він буде реформований. На його базі створять підприємство "Гарантований покупець", яке буде гарантовано купувати електроенергію у "зеленої" генерації. Також на базі "Енергоринку" працюватимуть ринок на добу наперед та внутрішньодобовий ринок, тобто біржа.

Які ризики закладені у новому ринку електроенергії?

Найбільша невирішена проблема - надання коректних погодинних даних щодо споживачів кожного постачальника, адже при некоректних даних щодо споживання електроенергії протягом доби постачальники багато втрачатимуть при компенсуванні небалансів.

Ціни на оптовому ринку електроенергії змінюються щогодинно, тому вкрай необхідно розуміти, скільки підприємство спожило енергії в конкретну годину: вночі, коли струм найдешевший, або вдень, коли дорогий.

Для яких гравців ринку яка модель більш зручна та вигідна?

Нова модель стимулює конкуренцію, тому вона вигідна для гнучких та прогресивних гравців - виробників, постачальників, споживачів.

Компанії з консервативним підходом можуть втратити свої позиції на ринку.