Фінансові новини
- |
- 25.07.26
- |
- 03:25
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Санкції версії 2.0: які можливості дадуть Україні нові обмеження проти РФ
07:52 17.05.2019 |

Український уряд був змушений змінити тактику в санкційному протистоянні з РФ.
В Кабміні анонсували введення нових заходів проти Російської Федерації, що включатимуть нові інструменти, які ще не використовував Київ. Серед них - спеціальні мита, інструмент, що активно застосовується США у торгових війнах із Китаєм.
Вже багато писали, що чинні санкції проти РФ є малоефективними, проте чи зміниться ситуація з появою нових?
Україна змінює тактику
Після останніх торговельних обмежень Росії, у вигляді заборони і обмежень щодо низки сировинних товарів, в том числі нафти і нафтопродуктів, Уряд України був вимушений змінити тактику.
Вірогідно, що було прийнято щонайменше дві урядові постанови. Зі слів першого віце-прем'єра - Міністра економічного розвитку і торгівлі України та з інформації, що розміщена на сайті міністерства, вже зрозуміло, що заходи розроблені у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії Росії, а саме останні обмеження торгівлі з боку Москви.
Перша постанова - про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України №1147 від 30 грудня 2015 року "Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації". За словами міністра, пропонується застосувати додаткову заборону на ввезення на митну територію України товарів промислової групи, мінеральних добрив, сільськогосподарської продукції, транспортних засобів, цементу, фанери.
Друга постанова є цікавішою з огляду на прецедентність, бо вона встановлює спеціальне мито. Зокрема, Уряд планує з 1 серпня 2019 року додатково до ввізного мита застосувати спеціальне мито до всіх товарів походженням з Російської Федерації. Виняток становить чутливий імпорт, такий як вугілля, кокс, бензин, скраплений газ та фармацевтична продукція.
Розмір спеціального мита ще не повідомлений, однак вже зрозуміло, що сплачене спеціальне мито буде спрямоване до загального фонду державного бюджету, поки парламент не прийме зміни до бюджетного законодавства.
Окрім того, не виключено, що Уряд застосує квотування на деяку продукцію із впровадженням дозвільного режиму (ліцензування).
Застосування спеціального мита та квотування є новими методами політичного тиску на Російську Федерацію.
Такий інструмент надає можливість українському бізнесу м'якше пристосуватися до нових умов торгівлі та бути більш гнучким під час реалізації обмежень.
Окрім того, застосування спеціального мита надасть можливість поповнення державного бюджету на 3,7 млрд грн в другому півріччі поточного року, в подальшому кошти можуть акумулюватися у спеціальному фонді державного бюджету для фінансування заходів з імпортозаміщення.
Варто зазначити, що торговельні обмеження у зв'язку з недружніми та дискримінаційними діями не повинні мати на меті закриття ринків - це заходи, політичного та економічного тиску, спрямовані на зміну ситуації.
Шляхом США
Заходи застосовуватимуться на підставі статті 29 закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", яка визначає, що у зв'язку з недружніми та дискримінаційними діями інших держав можуть застосовуватись:
1) повна або часткова заборона на торгівлю,
2) позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму,
3) запровадження спеціального мита,
4) запровадження режиму ліцензування зовнішньоекономічних операцій,
5) встановлення квот,
6) заборона зовнішньоекономічних операцій або встановлення обмеження на їх здійснення,
7) скасування тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу шляхом зупинення звільнення від оподаткування ввізним митом, застосування пільгових чи повних ставок ввізного мита або скасування тарифних квот.
До цього моменту на підставі ст. 29 закону Україна застосовувала лише два види заходів - це повна заборона (ембарго) на ввезення деяких товарів та підвищення ввізного мита до рівня пільгових ставок, тобто замість ставок згідно чинного режиму вільної торгівлі до максимально допустимих згідно умов вступу РФ до СОТ.
Наразі Україна вперше планує застосувати спеціальне мито до країни-члена СОТ у зв'язку з недружніми та дискримінаційними діями.
І хоча підставою для введення цих заходів є вже давно діючий закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", який уповноважує Кабінет міністрів приймати рішення про застосування заходів у відповідь на дії Росії без дотримання процедур розслідування, реалізація цього права урядом стала прецедентом у торгових відносинах України і РФ.
Варто додати, що подібний інструмент наразі активно застосовується США у торговельній війні з Китаєм - Вашингтон суттєво підвищує ввізне мито, чим тисне на Пекін у переговорах.
В чому відмінність цього інструменту від діючих санкцій? Спеціальне мито - це особливий вид мита, що встановлюється:
- як засіб захисту національного товаровиробника, у разі наявності зростаючого імпорту товарів в Україну в обсягах та/або за таких умов, що їх ввезення заподіює або створює загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику. Таке спеціальне мито може встановлювати Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі за результатами спеціального розслідування, що проводиться відповідно до угоди СОТ
- як захід у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України. Таке спеціальне мито не передбачене угодами СОТ та застосовується за результатом розслідування щодо вчинення недружніх або дискримінаційних дій, переважно до держав, що не є членами СОТ.
На практиці таке спеціальне мито застосовувалось Україною раніше лише до Республіки Білорусь (яка не є членом СОТ). І саме тому використання такого інструмента проти країни-члена СОТ є прецедентом для Києва.
Чи стануть такі кроки Києва порушенням норм СОТ? Певною мірою, так. За правилами СОТ спеціальні (захисні) мита можуть застосовуватися за певних умов і винятково за результатом розслідувань.
Та навряд чи Росія буде оскаржувати у СОТ рішення українського уряду в СОТ, оскільки Київ має право послатися на ст. 21 ГАТТ "Винятки з міркувань безпеки". Останнє рішення Органу з вирішення спорів СОТ у справі "Росія - заходи щодо транзитних перевезень" відкрило шлях для активного застосування країнами торгових обмежень з міркувань безпеки і створило ситуацію, в якій Київ і Москва можуть безперешкодно обмінюватися торговими обмеженнями.
Саме тому вірогідність нових зустрічних торговельних заходів з боку Москви є дуже високою.
Однак в України з'явиться можливість реагувати на такі дії підвищенням ставок спеціального мита та, можливо, шляхом часткового обмеження транзиту з РФ.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Захід суден до українських морських портів станом на 22 липня тимчасово
призупинився через безпекову ситуацію, однак уряд працює над заходами
для забезпечення стабільності експорту.
Національний банк України (НБУ) пропонує зобов'язати надавачів платіжних
послуг присвоювати кожній платіжній операції маркер низького,
середнього або високого ризику, причому операції з високим ризиком мають
автоматично зупинятися до з'ясування деталей та отримання підтвердження
користувача, свідчить проєкт постанови регулятора.
Міністерство енергетики України заявило, що тарифи на газ та електроенергію не підвищуватимуть до кінця воєнного стану.
Міжнародний валютний фонд розкритикував рішення Верховної Ради скоротити
термін посиленого обов'язкового фінансового моніторингу політично
значущих осіб (PEP). Про це йдеться в оновленому Меморандумі про
економічну й фінансову політику.
Британська оборонна компанія BAE Systems та стратегічний оборонний
партнер в Україні підписали ліцензійну угоду щодо місцевого виробництва
артилерійських систем Light Gun.
Питання автономності залишається одним із ключових чинників під час вибору сучасного мобільного пристрою преміального сегмента.
Ця тилова вакансія підходить для кандидатів, що не можуть
виконувати бойові завдання у звʼязку із віком чи станом здоровʼя.
Президент України Володимир Зеленський
на тлі масових протестів в Україні, однією з основних вимог яких була
відставка головкома ЗСУ Олексадра Сирського, ухвалив рішення про заміну
головнокомандувача.
Керівники чотирьох з дев'яти територіальних управлінь Бюро економічної
безпеки провалили атестацію, повідомляється на сайті Бюро.
Україна найближчими днями отримає близько 690 млн доларів від Міжнародного валютного фонду.
Від закликів до партнерів "Закрийте небо над Україною!" до заяви
українського президента Володимира Зеленського: "Freyja - це спосіб
доповнити нашу оборону, створити надійний щит над усією Європою"
минуло чотири з половиною роки.
Україна першою отримає нові французько-італійські системи SAMP/T NG для протидії балістичним ракетам.
Верховна Рада проголосувала за звільнення Юлії Свириденко з посади
прем'єр-міністерки України, що означає відставку всього складу Кабінету
міністрів.
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №15294 про
посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої
порнографії, що також містить положення про декриміналізацію дорослого
контенту.
Google почала розсилати користувачам Android електронні листи із
попередженням про майбутні зміни в політиці зберігання резервних копій.
Американський сервіс таксі Uber запустив в аеропорту імені Фридерика
Шопена у Варшаві термінали Tap to Ride, які дають змогу замовити та
оплатити поїздку без використання мобільного застосунку.
Зростання популярності технології бездротових оновлень (over-the-air,
OTA) в автомобілях підвищує ризик кібератак і може становити загрозу для
національної безпеки.
Європейська комісія зобов'язала Google відкрити Android для сторонніх
сервісів штучного інтелекту, щоб вони отримали такі самі можливості, як і
Gemini.
Trump Media & Technology Group обговорювала плату до $100 тисяч на
місяць за швидший доступ до публікацій президента США Дональда Трампа у
Truth Social.
Від кінця 2022 року, коли компанія OpenAI публічно представила
ChatGPT - перший масовий чат-бот штучного інтелекту (ШІ), минуло зовсім
небагато часу за мірками людства і ціла вічність для технологій.
Європейський Союз (ЄС) запровадить вікові обмеження для неповнолітніх
користувачів соціальних мереж. Про це в понеділок, 13 липня, заявила
голова Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн