Фінансові новини
- |
- 25.08.26
- |
- 06:26
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Однопроцентные «малыши». Зачем «Оппоблоку» «карлики» в Верховной Раде
21:29 23.04.2019 |

После завершения президентской кампании Украина уже фактически вошла в следующую избирательную кампанию - парламентскую, правила которой некоторые политсилы предлагают поменять "на ходу".
В эфире одного из ток-шоу представитель "Оппозиционной платформы - За життя", нардеп Нестор Шуфрич заявил, что проходной барьер в Раду нужно радикально снизить до 1%, а мажоритарную составляющую вообще отменить. Собственно, о намерении отменить мажоритарку и снизить проходной барьер в кулуарах парламента говорят уже достаточно давно, о чем писала в том числе и "ДС". Причем подобные идеи витают в разных политсилах. Это предлагала и Юлия Тимошенко в своем "Новом курсе" и Сергей Лещенко, активно поддерживающий новоизбранного президента Владимира Зеленского.
На сегодня, напомним, в Украине действует 5%-ный проходной барьер в Раду, а в принятый в первом чтении Избирательный кодекс заложили несколько меньший барьер в 4%. Снижение же его до 1%, способно очень серьезно поменять расклад сил в будущем парламенте.
Если говорить о зарубежном опыте, то между разными странами мира, где выборы в высшие законодательные органы власти проходят на полностью пропорциональной основе, есть достаточно существенная разница. Например, в Турции это 10%, в Казахстане - 7%, в России - 5%, в Швеции 4%, в Израиле - 3,25%, в Дании - 2%, в Нидерландах - 0,67%.
Кроме того, Парламентская ассамблея Совета Европы еще в 2007 г. в специальной резолюции "О состоянии прав человека и демократии в Европе" прописала необходимость устанавливать процентный барьер для парламентских выборов на уровне не выше 3%, следовательно, снижая проходной барьер, Украина вроде бы приближается к прогрессивным странам Европы.
Правда, экс-"регионалы", выступая с такой инициативой, руководствуются явно не евроинтеграционными стремлениями, а своими достаточно приземленными внутрипартийными интересами.
Как нетрудно предположить, снижение до 1% проходного барьера позволит проходить в парламент куда большему числу партий, чем сейчас, что сделает его более мозаичным. Например, если бы на последних парламентских выборах в 2014 г. проходной барьер составлял бы 1%, то в нынешнюю Раду, помимо шести прошедших туда политсил, попали бы еще шесть: "Свобода", КПУ, "Сильная Украина" Сергея Тигипко, "Гражданская позиция" Анатолия Гриценко, "Заступ" Веры Ульянченко и "Правый сектор". При этом количество мандатов не меняется, а значит - все шесть мелких партий получили бы за счет более крупных.
Для экс-"регионалов" такое дробление законодательного органа может оказаться достаточно выгодным. Ведь после уменьшения барьера до минимума, в парламент могут попадать существующие пока на сугубо региональном уровне партии "местных хозяйственников". Продвигаемый в качестве проходного барьера 1% - это около 150 тыс. украинских избирателей. Примерно столько есть в среднем украинском областном центре. Таким образом, чтобы попасть в парламент, для партии вполне может хватить электорального ресурса одной или двух украинских областей. Украинские политики давным-давно научились при помощи "гречки" окучивать свои избирательные округа, а при отсутствии мажоритарки все эти наработки вполне можно применить и на партийном уровне.
Минимальный проходной барьер позволит всякому более-менее состоятельному человеку создать свою маленькую партию, ориентированную исключительно на местный региональный электорат и регулярно проходить в парламент. И в орбите "Оппоблока" таких региональных партий достаточно много, но сегодня из-за барьера в 5% они ориентируются исключительно на прохождение в местные советы, что естественно и логично.
Достаточно яркими примерами таких политсил являются партия "За конкретные дела" супругов Герег, имеющая большое влияние на их вотчине - в Хмельницкой области. Или партия градоначальника Одессы Геннадия Труханова с похожим названием - "Доверяй делам", имеющая немаленькую фракцию в горсовете, который он возглавляет. Не забывает о своей "карманной" Украинской морской партии и влиятельный в Одессе Сергей Кивалов.
Кроме того, это "партии нацменшинств" вроде Демократической партии венгров Украины или, например, возможные партии румын, которых всегда поддерживал "оппоблоковец" Михаил Папиев.
Для "Оппоблока" снижение проходного барьера выгодно еще и тем, что в отношении маленьких партий всегда проще применять методы "тушкования". У небольших партий и аппетиты поменьше, да и меньше вероятность, что какая-то одна политсила окажется собственником "золотой акции".
Однако снижение проходного барьера выгодно далеко не только "Оппоблоку", в этом случае шансы пройти в парламент получат и политсилы с противоположной идеологией. Это и правые - "Свобода", "Нацкорпус" или "Правый сектор" и "Гражданская позиция". В число сторонников уменьшения проходного барьера входят и нынешние парламентские партии, чьи рейтинги не позволяют с уверенностью смотреть в будущее - "Народный фронт", Радикальная партия, "Самопоміч". Таким образом, шансы на то, что соответствующие изменения в закон о выборах будут внесены достаточно высоки.
Новоизбранному президенту Зеленскому тоже может быть выгодно снижать проходной барьер. Ведь одно дело, если он со "Слугой народа" попадает в парламент с сильной оппозицией. И совсем другое дело, когда можно пытаться договариваться с разными мелкими партиями.
Если мажоритарка исчезнет, а проходной барьер снизится, партийная система страны неминуемо изменится. Останется три-четыре более-менее крупные партии, а остальная часть электорального пирога будет делиться мелкими региональными игроками, а их вотчины будут все больше обособляться и превращаться в некое подобие удельных княжеств во главе со своими царьками. Последствия подобного для страны - более контролируемый парламент, но полная утрата контроля на местах, от чего и до пресловутой "федерализации" недалеко.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Премʼєр-міністр Британії Енді Бернем, який у День Незалежності приїхав із візитом в Україну, привіз важливі новини у сфері ракетного озброєння.
Президент Володимир Зеленський призначив суддів до Вищого антикорупційного суду, що є важливим кроком для отримання фінансової підтримки від ЄС у межах програми Ukraine Facility.
Український розробник безпілотних
систем Airlogix домовився з фінською компанією Innokas про співпрацю у
виробництві дронів. Сторони планують створити у Фінляндії додаткові
виробничі потужності, які працюватимуть за українськими технологіями.
Фінська оборонна компанія Patria підписала меморандум про наміри з
українським виробником безпілотників "Генерал Черешня". Про це повідомила Patria на офіційному сайті.
Дефіцит бюджету Міністерства оборони України наразі становить 27 млрд
доларів. Водночас Україна очікує на 30 млрд євро європейських коштів,
які мають бути спрямовані на оборону.
Samsung
давно перестав бути брендом, який асоціюється лише з одним-двома
флагманами. У лінійці Galaxy сьогодні є практично все: недорогі
смартфони для щоденних завдань, збалансовані моделі середнього класу,
потужні S-серії та складні пристрої для тих, хто хоче чогось
незвичайного.
Ця тилова вакансія підходить для кандидатів, що не можуть
виконувати бойові завдання у звʼязку із віком чи станом здоровʼя.
Депутати Верховної Ради підтримали призначення Євгенія Хмари міністром оборони України.
Верховна Рада у середу, 19 серпня, підтримала в першому читанні проєкт
нового Митного кодексу, який повинен набрати чинності з 2027 року; за
нього проголосував 261 народний депутат.
Програма діяльності нового Кабінету міністрів України передбачає, як і у
деяких попередників, створення Фонду добробуту для управління частиною
портфеля державних підприємств в рамках підвищення ефективності
управління стратегічними активами.
Кабінет міністрів України у Плані дій уряду зобов'язав Міністерство
економіки та довкілля у 2026-2027 роках забезпечити надання у
користування ділянок надр стратегічного значення щодо літію та урану на
умовах угод про розподіл продукції (УРП)
Україна закуповує у Туреччини
партію американського озброєння, серед якого балістичні ракети ATACMS,
реактивні системи залпового вогню M270 та касетні боєприпаси.
Державний департамент США оприлюднив
документи щодо передачі Україні пускових установок M270, ракет ATACMS, а
також касетних боєприпасів і снарядів. Загальна вартість двох пакетів
перевищує 280 мільйонів доларів.
Міністерство фінансів України працює над законопроєктом, який може
суттєво змінити правила роботи для фізичних осіб-підприємців (ФОП).
Генеральний директор OpenAI Сем Альтман вважає, що тривалість
традиційної чотирирічної університетської освіти варто переглянути: він
сам провів у Стенфорді лише два роки, а нині молодь (завдяки, звісно ж,
ШІ) має можливість створити власний бізнес самостійно без тривалого
навчання.
Anthropic розповіла, як працюватимуть водяні знаки у текстах,
створених чат-ботом Claude. Компанія пояснила принцип маркування,
можливість його видалення під час редагування та особливості
застосування технології до програмного коду.
Google запускає нову функцію Sheets Canvas на основі Gemini, яка
зможе перетворювати таблиці на кастомні й інтерактивні міні-програми.
Американські технологічні компанії, такі як Alphabet, Amazon і Microsoft, мають близько $3 трлн позабалансових зобов'язань, пов'язаних з інвестиціями у штучний інтелект
Вихідними SpaceX запустила дві ракети-носії Falcon 9 з
протилежних узбереж США з інтервалом лише у 38 хвилин. Таким чином
компанія перевершила свій попередній рекорд, встановлений ще 31 серпня
2024 року, одразу на 27 хвилин.
Шведсько-американська авіабудівна компанія Heart Aerospace здійснила перший політ X1 - найбільшого у світі літака з повністю електричною силовою установкою.
Темпи зростання доходів OpenAI прискорилися в останні місяці і з огляду
на поточні показники, виручка компанії в перерахунку на рік перевищує
позначку в $40 млрд, повідомляє агентство Bloomberg із посиланням на
поінформовані джерела.