Днями були оприлюднені результати соціологічних опитувань.

Поруч з рівнем підтримки політиків окремим пунктом чомусь фігурувала земельна реформа.

Ключовою новиною дослідження стало те, що ця реформа має низький рівень підтримки серед українців.

Наша програма також цікавиться суспільною думкою і відстежує її стан на підставі досліджень GfK у 2017-2018 роках.

Для нас важливо, щоб опитування давало інформацію про ставлення громадян до суті ситуації, а не перетворювалося на інструмент передвиборної агітації.

З огляду на великий інтерес до нещодавно оприлюднених цифр Центром Разумкова, хочу поділитися кількома висновками. Вони стають очевидними, виходячи з більш глибокого аналізу соціальних настроїв у земельній сфері.

За результатами соціологічних досліджень, проведених GfK у жовтні 2018 року, співвідношення сил між прихильниками та противниками запровадження повноцінного ринку землі інше, ніж про це говорять недавні новини.

Зокрема, 19,9% опитаних громадян підтримують чи скоріше підтримують скасування мораторію, 44,7% не підтримують чи скоріше не підтримують, що суттєво відрізняється від оприлюднених днями 70%, і 35,3% не визначилися.

Тобто захисники мораторію вдалися до маніпуляції і записали до своїх лав людей, які не мають чіткого ставлення до цієї реформи.

Цікавим є порівняння відповідей щодо мораторію в часі. Частка прихильників реформи достатньо стабільна і становить від 15% до 20%. Противники реформи формують свою думку залежно від ситуації: частка тих, хто проти скасування, коливається між 35% та 55%, а тих, хто не визначився, - між 25% і 45%.

Це може свідчити і про низьку обізнаність, і про низьку "важливість" цієї реформи для більшості населення, відповідно - про "коротку пам'ять" щодо своєї позиції. Тому сама постановка питання щодо "ставлення до мораторію" не є показовою.

Усі чудово знають, що результат соціологічних досліджень залежить від того, як сформульоване запитання. Саме формат запитань може стати найбільш маніпулятивним інструментом у будь-якому дослідженні. Питання щодо мораторію теж можна сформулювати у різний спосіб.

Наприклад, можна запитати: "Чи підтримуєте ви скасування мораторію на купівлю-продаж землі та запровадження ринку землі?". Тоді для більшості громадян, для яких слово "ринок" асоціюється з торговельними наметами на базарі, а мораторій є "священною коровою", відповідають так, як зазначено у цифрах вище.

Реклама мораторію та антиреклама ринку, які майже 20 років вели з екранів телевізорів та білбордів гравці політичного ринку, зробили ці слова "фетишами". Як наслідок, у суспільства виникло щось на зразок умовного рефлексу.

Саме він здебільшого позначається на результатах опитувань із запитаннями про ставлення до мораторію та ринку землі. Це чудово знають політики.

Якщо ж запитати у громадян про суть ситуації, про їхні особисті права щодо купівлі та продажу землі після скасування мораторію, то результати будуть дещо інші.

Так, у жовтні 2018 року 21,6% респондентів схвально ставилися до права купувати і продавати сільськогосподарську землю, 40,3% були проти такого права, а 38,1% не могли визначитися з відповіддю.

Цікаво, що коли питання ставиться менш маніпулятивно, то люди мають більш стабільну думку щодо прав на землю. Так, частка тих, хто проти такого права, має чітку тенденцію до зменшення.

Не менш цікавими є фактори, що впливають на ставлення українців до ринку землі. Так, згідно з дослідженням GfK, 78% опитаних власників паїв здають свою землю в оренду. Понад половина з них, 52,1%, згодні, що мораторій позбавляє їх частини доходів, оскільки вони отримують меншу орендну плату за свої паї.

50,8% вважають, що через мораторій аграрні холдинги мають можливість отримувати під свій контроль все більше землі, а кількість фермерів знижується. Половина від усіх власників паїв згодні або частково згодні з тим, що мораторій позбавляє їх можливості розпоряджатися своєю власністю.

Попри це, більшість власників паїв на пряме запитання про скасування мораторію відповідає, що не підтримує або скоріше не підтримує таку перспективу.

Рівень підтримки земельної реформи міг би зростати ще швидше, якби урядовці говорили про неї активніше. Згідно із згаданими соціологічними опитуваннями, число громадян, які майже нічого не чули про земельну реформу, становить 79,3%, а тих, хто вважає, що знає про неї достатньо, лише 5%.

Тобто громадяни висловлюються проти реформи, усвідомлюючи, що нічого про неї не знають. Якби урядовці активніше розповідали про свої дії та плани, це напевно допомогло б підвищити обізнаність щодо реформи і рівень її підтримки.

Стосовно соціальної підтримки земельної реформи - це теж скоріше маніпуляція. Уряд проводив значно менш популярні реформи, і соціологія не була у цьому на заваді. Яскравим прикладом є підвищення цін на газ. Млявість уряду скоріше можна пов'язати з конфліктом інтересів між агросектором та 7 млн власників паїв.

Тому доки ініціатором реформи не стануть уряд або президент, ми ще довго будемо чути, що реформа не на часі. Поки ж урядовці мовчать, земельну тему активно експлуатують популісти. Як і донедавна комуністам, проти реформ їм простіше працювати з більш консервативною, старшою частиною населення.

Такі люди, можливо, і розуміють, що вони втрачають від мораторію, але звикли до чинних правил й остерігаються будь-яких змін, навіть позитивних.

Загалом земельна реформа не є найбільшою проблемою українців. Лише 11,4% громадян вважають, що вона вплине на їхній добробут. Для порівняння: медичну реформу вважають ключовою для якості життя 67,3% людей, пенсійну - 51,1%.

Це означає, що більшість противників земельної реформи розмірковують щодо неї винятково гіпотетично, не вважаючи, що впровадження чи відсутність реформи вплине на якість їх життя. Хоча є сфери, реформування яких українці вважають ще менш важливими: приватизація (11,3%) та судова реформа (10,7%).

Разом з тим, 20% громадян вважають, що скасування мораторію матиме великий вплив на економічний розвиток України (приватизація - 15,5%, децентралізація - 20,7%, реформа освіти - 27,9%, боротьба з корупцією - 59,2%).

Отже, на базі результатів відповіді на одне запитання - "Чи підтримуєте ви скасування мораторію?" - соціологічне опитування щодо створення ринку землі не може бути коректним. Для отримання достовірних даних соціологи повинні не просто міряти ставлення до проблеми, а діагностувати розуміння суті реформи.