Як там було в якомусь фільмі: "Мене терзають сумніви туманні". Це знову про нашумілу справу Каськіва. Ми ж розуміємо, що сім з половиною мільйонів гривень - це лише мізерна часточка із завданих державі збитків через його Нацагентство з інвеститцій. Експерти твердять, що можна говорити про суму близьку до мільярда гривень. Більше того, в Генпрокуратурі розглядалося звинувачення на приблизно 800 мільйонів. Розглядалося... Бо в липні, користуючись своїм законними правом, усі матеріали в цій справі вилучило НАБУ. Так записано в законі - вони мають право забирати до себе всі провадження, в яких є ознаки корупційних злочинів. А там дійсно була абсолютно чітка й однозначна корупція. Зате ніхто, включаючи Генпрокуратуру не може від них вимагати звіту щодо кримінальних проваджень.

Що залишилося в віданні ГПУ? Одна єдина справа про тривіальне розкрадання коштів за невиконані рекламні послуги на порівняно невелику суму, яку згадав вище. Цього, звичайно, вистачило, щоб досягнути першої екстрадиції в Україну чиновника часів Януковича. Але цього не вистачить, щоб добитися в суді реального терміну. Давайте глянемо на логіку судді: Каськів, повернувшись, повністю повернув інкриміновану суму в бюджет. Так, цим ніби й визнав свою вину, за що точно буде засуджений. Але факт "відсутності" фінансової шкоди, імітація добровільного повернення, десь із четверо дітей, купа позитивних характеристик... Усе це стандартний комплект для винесення вироку з умовним терміном. Уже сміховинний розмір застави є свідченням сприйняття судом цієї справи. Ну от і маємо цілковиту "зраду".

От тільки зрада трошки в іншому місці. Я вже сказав про 800 мільйонів, провадження щодо яких вилучило й приховало НАБУ. Там ніхто збитків державі не компенсував, ніякі характеристики та пом'якшуючі обставини не діють. Термін покарання був би по повній і без варіантів. Тепер стає зрозуміло, чому Каськів, який до того всіма силами боровся проти повернення в Україну, раптом з літа розслабився, припинив опір, відмовився від продовження оскаржень екстрадиційного запиту й, навіть демонстрував "готовність" до повернення. Та дуже просто! Все це відбувалося вже після липня, коли справді небезпечна для нього справа була похована в сейфі у Ситника (є такий директор НАБУ, якщо хтось забув). Отже явно напрошується думка, що є і гарантії корупціонеру часів януковича, і змова, і укриття злочину. От тільки не в Генпрокуратурі, як нас пробували переконати в Укрправді та ще кількох виданнях, які зараз обслуговують любих друзів Ситника, а якраз в самому НАБУ. І, що жахливо, ні вирвати справу назад до ГПУ, ні притягнути Ситника та його відомство до відповідальності за укриття злочину просто неможливо. Отакий при участі всяких шабуніних, лещенків та наємів і за сприяння пані американського посла закончик виписали...

Але все таємне стає явним. І за всі злочини "нагорода наздожене героя". Сидітиме колись в тюрмах і вся ця гоп-компанія. Якщо, звичайно, не застрахується депутатською недоторканністю. Те як вони напоказ із нею борються - це ж лише для легковірних пролів. Не буває так, щоб "бджоли проти меду". От тільки незрозуміло було, чому в НАБУ йдуть на такий ризик? Невже заради порятунку давнього друга від початку 2000 років усієї цієї компанії. Так, Каськів, як тодішній один із найуспішніших грантоїдів, а потім засновник партії "Пора" дійсно тусувався в колі журналістів Укрправди, лідерів громадських і грантових структур. Пригадую, як мене впрошувала Юлія Мостова (знову, якщо хтось забув - дружина ще одного "чесного й непідкупного" Анатолія Гриценка): "Тарас, ти ж вхожий в американське посольство, випроси, щоб Каськіву візу дали. Наша делегація громадських активістів без нього не може їхати в Америку (фінансував, очевидно)". Але не сказав би я, що та дружба аж так багато важить. В середовищі активістів громадського сектору тих років один одного здавали не менше, ніж в інших суспільних групах.

А розв'язок може бути дуже простий. Пригадуєте заяву Шабуніна в УКУ (що в мудрого в голові, те в дурного на язику). Він з пафосом проголосив, що за допомогою НАБУ зметуть правлячий клас і самі прорвуться до влади. А зовсім недавно те саме заявив Ігорю Мосійчуку один із дедективів Бюро... Але організаційні здібності в усієї цієї компанії дуже малі. Вони більше на компроматі спеціалізуються та на інформаційних війнах.

А що ж Каськів? А він справді талант. Коли для виборчої кампанію Ющенка під осінь 2004-го настали зовсім погані часи, почалася надпотужна серія акцій. Властиво "Пора" була лише одним із формальних елементів. Не хочу перебільшувати ролі зовсім не позитивної постаті в історії, але без організаційних здібностей Каськіва навряд чи вдалося б розкрутити саме такий Майдан і організувати перемогу Ющенка. І хоча в одну річку двічі не вступиш, люди Ситника, схоже, вирішили знову скористатися Каськівим, як політтехнологом і геніальним провокатором. Акції Саакашвілі уже остаточно провалилися й перетворилися на відвертий бомжатник. А тут щось нове й з претензіями на ефективність. Заради цього в НАБУ готові й мільярдні збитки держави пробачити... А ми теж готові?