Фінансові новини
- |
- 02.06.26
- |
- 11:17
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Зачем Украина сделала неудобно Путину и НАТО
10:48 09.06.2017 |

Юрий ВИШНЕВСКИЙ, Деловая столица
Записав в законе намерение вступить в НАТО, наша страна не добавила себе козырей перед Россией, но повысила ставки. Теперь Путину нужно торговаться с самим Альянсом.
Изменения, внесенные 8 июня в Закон "Об основах национальной безопасности Украины", могут показаться незначительными, однако они вызвали немалый переполох в Кремле. Страсти вокруг формулировок этого закона кипели и раньше. Он был принят 19 июня 2003 г. по инициативе Леонида Кучмы. Там в ст. 6 было записано, что в число приоритетов национальных интересов входит интеграция Украины в евроатлантическое пространство безопасности, а в ст. 8 - что одним из основных направлений государственной политики по вопросам национальной безопасности является обретение членства в Организации Североатлантического договора.
Обе эти формулировки были убраны из данного закона 1 июля 2010 г., когда по инициативе Януковича в угоду Путину был принят Закон "О принципах внутренней и внешней политики", провозгласивший внеблоковый статус Украины. После революции Верховная Рада не сразу решилась избавиться от наследства беглого экс-президента. Только 23 декабря 2014 г. по инициативе Петра Порошенко был принят закон об отказе от политики внеблоковости, который, впрочем, был лишь половинчатым. Он восстановил в законе об основах нацбезопасности слова об интеграции Украины в евроатлантическое пространство безопасности, но не вернул формулировку о желании вступить в НАТО, а вместо этого пообещал "углубление сотрудничества с Организацией Североатлантического договора с целью достижения критериев, необходимых для обретения членства в этой организации". Точно те же слова появились в законе о принципах внутренней и внешней политики (в ст. 11).
Такая осторожность Порошенко объяснялась, во-первых, желанием не дразнить Кремль, а во-вторых, отсутствием у НАТО готовности принять Украину в свои ряды. Однако сейчас Банковая вдруг решилась обойтись без экивоков и назвать вещи своими именами. Закон, принятый 8 июня, содержит в ст. 6 слова "с целью обретения членства в Организации Североатлантического договора". Аналогичным образом переформулированы ст. 8 того же закона и ст. 11 Закона "О принципах внутренней и внешней политики".
Законопроект был внесен 18 мая, но не как президентский, а как депутатский, чтобы обеспечить ему широкую поддержку парламентариев. Под ним подписались спикер Андрей Парубий, первый вице-спикер Ирина Геращенко и еще семь депутатов из БПП, НФ, "Самопомочі", "Батьківщини" и внефракционных. 6 июня он был включен в повестку дня, а 8 июня принят за основу и в целом, набрав 276 голосов.
Есть три версии, зачем это понадобилось Банковой именно сейчас. Первая говорит об очередной попытке Порошенко повысить свой рейтинг. Однако эпопея с безвизом показала, что пока обещание не реализовано, оно скорее опускает, а не поднимает рейтинг власти. Если за два года, оставшихся до президентских выборов, никаких подвижек в сторону членства в НАТО не будет, то Порошенко от этой инициативы ничего не выиграет, только проиграет.
Согласно второй версии, украинская власть решила поставить НАТО перед фактом в надежде, что альянс не посмеет публично отречься от Украины, когда он только что принял в свои ряды Черногорию, обещает принять Македонию и даже Грузию, подтверждением чего стала проведенная в конце мая в Тбилиси Парламентская ассамблея НАТО (в 1995-2002 гг. чести принять у себя ПА НАТО удостаивались Венгрия, Румыния, Литва и Болгария, и все они после этого были приняты в Альянс). В начале июля в Киеве должен состояться саммит Украина-НАТО, и Порошенко хочет добиться, чтобы там прозвучали слова о перспективе украинского членства.
В Кремле надеются, что это не более чем блеф, а переполошились потому, что в этом как раз и не уверены. Ибо есть еще и третья версия, согласно которой Порошенко не стал бы записывать целью членство в НАТО, если бы ему это не посоветовали, например, из Берлина и Парижа, обнадежив, что в таком случае уже через год на саммите НАТО в Стамбуле Украина может получить план действий для членства.
Неожиданно для себя Путин оказался в цейтноте. Закон от 8 июня показал, что для Киева вопрос о вступлении в Альянс - уже не предмет торгов с Кремлем. Теперь, чтобы предотвратить приглашение Украины в НАТО, Путину надо торговаться с самим Альянсом: или что-то обещать ему (например, вывести свои войска с Донбасса), или чем-то его пугать (например, большой войной с Украиной), или пытаться склонить на свою сторону Вашингтон (что во время рашагейта очень проблематично).
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Українська сторона отримала нову пускову установку IRIS-T, повідомив у неділю, 31 травня, президент Володимир Зеленський.
Рада виконавчих директорів Світового банку схвалила новий проєкт SPIRIT
для України з загальним обсягом $880 млн, з яких $860 млн становитиме
позика самого банку, а решту $20 млн - гранти від Великої Британії та
Німеччини через цільовий фонд підтримки, відновлення, відбудови й
реформування України
Україна отримає транш у розмірі майже 2,8 млрд євро після того, як Рада
Євросоюзу ухвалила рішення про сьоме виділення коштів у рамках Механізму
підтримки ЄС Ukraine Facility.
Перша партія шведських винищувачів JAS 39 Gripen для України надійде
разом із далекобійними ракетами класу "повітря-повітря" Meteor.
Президент Володимир Зеленський під час візиту до Швеції розповів про новий пакет допомоги Україні, який виділила ця країна.
Дізнайтеся, як облаштування тренажерного залу в офісі підвищує продуктивність команди. Поради щодо вибору професійного фітнес-обладнання від бренду Besport.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна спрямує кошти, які
отримає на оборону з фінансової допомоги Європейського Союзу на 90 млрд
євро, зокрема, на закупівлю винищувачів Gripen у Швеції.
Верховна Рада України схвалила у четвер за основу і в цілому
законопроєкт про Кредитну угоду і Меморандум про взаєморозуміння,
завдяки яким Україна має отримати від ЄС фінансову допомогу на 90 млрд
євро.
Президент Володимир Зеленський у четвер, 28 травня, виніс на ратифікацію в Верховну Раду кредитну угоду
і меморандум про взаєморозуміння з Євросоюзом зі списком необхідних
реформ для отримання трьох траншів макрофінансової допомоги в 2026 році.
Ще кілька місяців тому мало хто б міг передбачити, що під час великої війни з Росією однією з тем першої відвертої зустрічі Володимира Зеленського зі своєю фракцією стане... тема нібито "напливу індусів" в Україну.
Всередині травня 36 країн та Європейський Союз (ЄС) офіційно підтвердили
свій намір приєднатися до нової Розширеної часткової угоди про
створення Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії
проти України.
Держдепартамент США ухвалив рішення
схвалити можливий продаж Україні обладнання для зенітно-ракетного
комплексу HAWK. Орієнтовна вартість пакета становить 108,1 млн доларів.
Суд у Казахстані дозволив примусове стягнення з російського Газпрому
$1,4 млрд на користь НАК "Нафтогаз України" за рішенням міжнародного
арбітражу, повідомив голова правління компанії Сергій Корецький.
Китай обмежив закордонні поїздки для провідних спеціалістів зі штучного
інтелекту у приватних компаніях і нині для виїзду вони мають отримати
відповідний дозвіл від влади
Мільярдер та інвестор Марк К'юбан заявив, що продав більшу частину
своїх біткоїнів. За його словами, він розчарувався у здатності
криптовалюти виступати захисним активом під час геополітичних потрясінь і
послаблення долара.
У Китаї почали масово навчати гуманоїдних роботів для роботи на
фабриках, у магазинах та у сфері послуг.
IBM та Міністерство торгівлі США оголосили про запуск першої в країні спеціалізованої квантової фабрики з виробництва чипів.
Популярний мобільний відеоредактор CapCut, який за час існування
завантажили понад 1,2 млрд разів, оголосив про партнерство з Google. У
рамках співпраці можливості редактора інтегрують безпосередньо в чат-бот
Gemini.
Автомобільний концерн Stellantis, створений в результаті злиття Fiat
Chrysler і PSA Group, у четвер, 21 березня, представив п'ятирічний
стратегічний план FaSTLAne 2030 вартістю 60 млрд євро.
За 2025-2026 рік кількість ІТ-ФОПів знизилася на 21%, і це найбільше зниження з 2016 року.