З моменту офіційного початку діалогу про відміну візового режиму між Україною та Євросоюзом минуло уже вісім з половиною років. Позитивне завершення цієї тривалої розмови ось-ось наступить. Принаймні, на це розраховує Президент України та Міністерство закордонних справ (МЗС). Невдовзі, через 1-2 тижні, в Євросоюзі мають відбутись фактично останні ключові голосування з цього приводу. Hubs узагальнив інформацію щодо можливої процедури перетину кордону з ЄС по безвізовим подорожам, очікування щодо впровадження безвізу та чи зміняться туристична й трудова міграційні картини.

Майже поїхали

Нагадаємо, 6 квітня Європейський парламент проголосував за надання Україні безвізового режиму. Тепер Україні потрібно дочекатися позитивного рішення комітету постійних представників країн-членів ЄС та Ради Євросоюзу. В МЗС України очікують, що це станеться наприкінці квітня (26 або 28 числа) або ж на початку травня (3 або 5 числа) - саме на ці дати заплановані найближчі робочі засідання відповідних органів. Після того як Голова Європейської Ради Дональд Туск підпише угоду, вона буде опублікована в офіційному бюлетені Євросоюзу. І лише через 20 днів рішення набере чинності. В такому разі українці почнуть їздити до ЄС без віз вже у червні.

«Шанси отримати безвіз у червні дуже високі. У 2016 р. Україна виконала всі 144 критерії плану по безвізовій лібералізації з ЄС. Політичне рішення Європейським Союзом уже ухвалено», - пояснила Hubs речниця МЗС Мар'яна Беца. - Залишилося лише процедурне питання. Безвізовий режим - це реальна, а не сумнівна перспектива для нас».

Процедура перетину - підготовка до невідомого

Після запровадження безвізового режиму для українців відкриються кордони тридцяти однієї країни, де вони зможуть сумарно проводити до 90 днів протягом шести місяців. Нагадаємо, що в їх число входять: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Республіка Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.

Якщо протягом шести місяців мандрівник приїжджає до країн ЄС кілька разів, і боїться заплутатися у підрахунках днів і дат, йому допоможе спеціальна програма - «шенгенський калькулятор». Якщо українець планує провести на території ЄС більше днів, ніж це передбачено угодою про безвізовий режим, то візу все ж доведеться оформити. Інакше за порушення візового режиму йому світить депортація, заборона в'їзду в шенгенську зону строком від одного до десяти років або штраф на суму від 100 до 4000 EUR (розмір штрафу залежить від країни, на території якої спіймали порушника).

Введення безвізового режиму зовсім не означає, що при наявності електронного закордонного паспорту перетнути кордон з країною ЄС зможе кожен бажаючий. Прикордонники можуть відмовити у в'їзді на територію країни, якщо в українця не буде певного пакету документів, які підтвердять мету його поїздки та платоспроможність. Втім у українському зовнішньополітичному відомстві напевно ще самі не знають які процедура та вимоги будуть діяти при такому перетині кордону.

«Процедура перевірок буде вибудовуватися в залежності від практики. Можливо, при перетині кордону потрібно буде показати довідку з місця роботи чи щось інше. Поки що я не можу сказати. Але, безперечно, коли ви в'їжджаєте у будь-яку країну, вас часто запитують, скільки коштів у вас є», - каже пані Беца.

Зараз в МЗС радять підготувати для безвізових поїздок в ЄС (у разі їх остаточного схвалення) такі документи:

* Закордонний біометричний паспорт
* Документи, що підтверджують мету поїздки (запрошення від друзів, родичів, туристична путівка тощо), місця проживання (заброньований номер в готелі)
* Наявність коштів на весь час перебування із розрахунку 50-100 EUR на день на людину (сума залежить від країни перебування)
* Підтвердження наміру повернутися до України (зворотній квиток)
* Медична страховка
* Страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу (для тих, хто подорожує на автомобілі)

Мар'яна Беца нагадує, що безвізовий режим не даватиме права на проживання, працевлаштування або навчання в країнах Євросоюзу. «Безвізовий режим для українців не передбачає працевлаштування. І він не передбачає постійного проживання - для цього потрібна віза. Тобто, якщо ви хочете працювати, вчитися на території Європейського Союзу, вам для цього потрібна віза. Можна буде продовжувати їздити і зі звичайними закордонними паспортами (без електронного чіпу - Ред.), але в них повинна бути відповідна віза», - пояснила вона.

В МЗС нагадують, що 7 квітня були внесені зміни до Шенгенського Кодексу, які передбачають більш ретельний огляд усіх громадян (в тому числі, громадян країн ЄС) при в'їзді на територію країн-членів Євросоюзу.

«Це пов'язано із терористичними загрозами і міграційними ризиками. Тому зараз більш ретельно перевіряються усі громадяни. На кордоні вас запитають «яка ваша мета поїздки і коли ви збираєтеся повертатися назад». Бажано буде показати зворотній квиток, а також бронювання готелю і запрошення від когось», - попередила речниця МЗС.

Втім, наголошуємо, як ці всі процедури будуть застосовуватись на практиці ще невідомо. Дещо може заспокоїти приклад Грузії, у якій безвізовий режим офіційно стартував наприкінці березня цього року. Звідти за перші 10 днів безвізу до Євросоюзу вирушили сім тисяч громадян. Лише троє із них не змогли пройти контроль прикордонників: в одного туриста не було при собі біометричного паспорту, у другого - не було заброньованого номеру в готелі, а третій не зміг підтвердити мету візиту.

Туристичний прогноз

За даними соціологічного дослідження Асоціації індустрії гостинності України, 83% українців готові витрачати на власні розваги під час відпочинку не більше 500 грн. на добу (не враховуючи витрат на проживання), тобто, 17,5 EUR. Такої суми не вистачить на розваги у країнах ЄС: лише один квиток до музею там може коштувати 10-30 EUR. Що вже казати про обід у кафе чи похід в аквапарк?

«Я не думаю, що після введення безвізу різко збільшиться кількість бажаючих відпочивати, тому що зараз людей стримує не необхідність отримання віз для відпочинку, а банальна відсутність грошей на такі подорожі. У людей немає грошей не тільки на те, щоб нормально відпочити, а й навіть на оформлення біометричного паспорту», - каже голова Всеукраїнської асоціації туристичних операторів Ігор Голубаха.

Голова Асоціації індустрії гостинності України Олександр Лієв прогнозує, що після введення безвізового режиму у 2017 та 2018 роках кількість українських туристів в ЄС зросте всього на 4%.

«Приріст буде в основному за рахунок туристів, які протягом останніх двох років відкладали оформлення шенгенських віз на потім. Згідно з даними нашого дослідження, близько 10% туристів, які раніше подорожували Європою, відкладали нові мандрівки, бо чекали на безвіз. Сплеск активності виїзних туристів був би зараз ще менше, якби не постійні обіцянки влади, що безвіз «не за горами», - вважає він.

Разом з тим, згідно даним Держстату, за останні 15 років українці стали вдвічі частіше бувати за кордоном. За даними Держприкордонслужби, дві третини закордонних мандрівок припадає саме на країни Євросоюзу.

У минулому році українці перетинали кордон із країнами ЄС 15,8 млн разів. Найлегше отримати шенгенську візу у посольствах Польщі, Угорщини, Словаччини та Румунії. Тому подорож по Європі для 92% українців починаються зазвичай саме з цих країн.

Експерти туристичного бізнесу пояснюють - насправді для відпочинку українці найчастіше обирають Польщу (тому що близько), Болгарію (тому що недорого), а також Грецію, Іспанію та Італію (через їх неповторний колорит). І навіть відпочиваючи за кордоном, наші співвітчизники намагаються економити: найбільшим попитом користуються тури вартістю 300-350 EUR на тиждень. Але по офіційним даним, з 15,9 млн випадків перетину кордону європейських країн в 2016 р., по так званому «організованому туризму» українці подорожували всього лише 64,7 тис. разів (див. нижче «Виїзд громадян України за кордон у розрізі країн Європи у 2016 р.»).

Виїзд громадян України за кордон у розрізі країн Європи у 2016 р.

«Найцікавіше введення безвізового режиму - для молоді. Саме українці 20-30-річного віку люблять економно подорожувати Європою. Це категорія людей, які літають лоукостами та їздять в автобусні тури, живуть у хостелах і купують їжу в супермаркетах. Вони завдяки різним прийомам економії умудряються вкладатися в 200-250 EUR на тиждень», - розказує Ігор Голубаха.

Експерт прогнозує, що після введення безвізового режиму, ціни на туристичні тури зростати не будуть, але й на різке здешевлення путівок до країн ЄС розраховувати не слід. «Дуже велика конкуренція за туристів є і між країнами ЄС, і між туроператорами, і між мережами готелів. Саме тому з кожним роком ціни мають тенденцію до зниження. Туроператори можуть проводити різного роду акції. У них є можливість без збитку для себе знижувати ціни. Хтось буде пропонувати супердешеві тури, домовившись зі своїми готелями. У більшості тур-операторів є доступ до професійного бронювання готелей, де ціни навіть нижчі, ніж у Booking.com. І це дозволяє робити привабливі пропозиції для українців», - пояснив він.

Навали трудових нелегалів не буде

Якщо вірити офіційній статистиці, з точки зору роботи Євросоюз для українців не такий вже й цікавий. Як вказано вище (див. «Виїзд громадян України за кордон у розрізі країн Європи у 2016 р.») у 2016 р. наші співвітчизники перетинали кордон європейських країн 15,9 млн разів. При цьому, чесно заявили про те, що поїздка - службова - лише 120 тисяч разів. Левова частка поїздок (99%) при перетині кордону називалася як «приватна» - таке прикриття для себе нерідко обирають нелегальні трудові мігранти. Тому і після введення безвізового режиму експерти-міжнародники не очікують від українців кришталевої чесності.

«Порушення, звичайно, будуть. Але вони будуть в межах норми, - аналізує провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин Рустем Жангожа. - Але варто зауважити, що ці порушення носять двосторонній характер. Бо проблема нелегальної роботи - не лише в бажанні українців заробити, а й у готовності європейців зекономити на робочій силі».

На думку дослідника, європейці більш охоче беруть на роботу українців, ніж емігрантів із Близького і Далекого Сходу, бо наші люди гарно себе зарекомендували як старанні працівники.

«Враховуючи погану демографію і міграційні процеси, українці допоможуть європейцям зберегти свою європейську ідентичність. Українці знижують ризик європейців бути асимільованими емігрантами із Південного Сходу, Африки», - каже Жангожа.

Зрозуміло, що можливість приїхати в європейську країну без необхідності оформлювати візу на 90 днів протягом півроку формально з туристичною метою - додатковий стимул для нелегального трудового працевлаштування на короткий термін. Це умовно безпечно, якщо принаймні національні міграційні служби не впіймають такого «нелегала» за роботою без офіційної трудової візи.

Втім, експерти-міжнародники не розділяють всеохоплюючої паніки з приводу можливого масового трудового відтоку закордон. Мовляв, ті, хто хоче реалізуватися поза межами Батьківщини, знаходив і знайде можливість це зробити і без введення безвізового режиму.

«Ті, хто хотів, уже поїхав до ЄС на роботу. А молодь дуже добре думає перед тим, як зробити крок до нелегальної зайнятості. Я спілкувався з молодими людьми, з цілими аудиторіями, і, виявляється, вони більш помірковано ставляться до цього питання. Кажуть «якщо ризикнемо порушити, то нам це відіб'ється на довгий час», - вважає постійний кореспондент Міжнародної організації праці в Україні Василь Костриця.

«Будь-який громадянин має зрозуміти: якщо він каже, що їде як турист, а насправді його мета - працевлаштування, і він буде знаходитися на території ЄС більше 90-та днів, то це його особиста відповідальність. Тому потрібно бути готовим заплатити штраф і бути депортованим із країни. Тому ми закликаємо дотримуватися наших громадян законодавства країн-членів ЄС», - нагадує речниця МЗС Мар'яна Беца.

За біометричним паспортом - у чергу

Якщо Україна таки отримає безвіз, цього літа до країн ЄС зможуть поїхати лише три мільйони українців - тих, котрі встигли отримати біометричний паспорт. Решта стоїть у довжелезних чергах в підрозділах Державної міграційної служби. До того ж, майже два тижні, одразу після оголошення про позитивне «безвізове» рішення Європарламенту, не працювали відділення - фактично приватні платні паспортні сервіси - держпідприємства МВС «Документ». Тільки 18 квітня три таких центри знову відкрились в Києві.

Тому зараз люди приходять в центри надання адміністративних послуг за годину до початку робочого дня, аби стати у чергу. Теоретично, на прийом можна записатися заздалегідь в електронній черзі. Але на найближчі два тижні графік щільно розписаний, тож бажаючі отримати біометричний паспорт традиційно чергують під кабінетами.

Втім, голова Державної міграційної служби України Максим Соколюк налаштований оптимістично. «Так, черги є. Триває сезонний попит напередодні літніх відпусток. Але це у нас щороку так. Кожен день оформляється більше 10 тисяч, в деякі дні і 12 тисяч біометричних паспортів для виїзду за кордон. Підрозділи працюють. Тепер можливо оформити такий паспорт у всіх підрозділах ДМС. Найбільше навантаження - у Києві. Але на початку травня ми очікуємо в столиці запуск 10 ЦНАПів як фронт-офісів ДМС; і це відразу зніме навантаження», - каже він.

У порівнянні із минулим роком, кількість бажаючих отримати документ європейського зразка зросла вдвічі. Якщо у 2016 р. (див. «Показники діяльності Державної міграційної служби за 2016 рік») в середньому видавали по 116 тис. паспортів на місяць, то у 2017 р. - по 200 тис. Міграційна служба підрахувала, що з такими темпами відсвяткувати новий 2018 р. у шенгенській зоні без візи зможуть більше п'яти мільйонів українців.

Показники діяльності Державної міграційної служби за 2016 рік

За словами Максима Соколюка, до шаленого попиту його відомство начебто готове: кваліфікованих кадрів вистачає, обладнання для фіксації відбитків пальців та сканування обличчя є в усіх шести сотнях відділень ДМС, виробничі потужності поліграфкомбінату «Україна» дозволяють надрукувати необхідну кількість паспортів. «Ми спокійні за нашу роботу. Відповідне обладнання у нас є», - запевнив він.

Втім, як сказано вище, деякі технічні проблеми у ДМС з паспортними сервісами принаймні у ДП «Документ» та у центрах надання адмінпослуг все ж виникли. Повністю відновити роботу в них з видачі біометричних паспортів обіцяють наприкінці поточного або на початку наступного тижня.

«У зв'язку з тим, що в четвер почалися слідчі дії в одній з телекомунікаційних компаній, яка надає захищені канали зв'язку, зараз для оформлення не працюють ЦНАПи і центри обслуговування громадян «Паспортний сервіс». Державна міграційна служба звернулася з листами до СБУ, Держспецзв'язку та Державного підприємства «Українські спеціальні системи» щодо максимально швидкого поновлення роботи каналів зв'язку та відновлення можливості оформлення та видачі документів», - заявили у прес-службі ДМС.

Неточності є і у роботі нового онлайн-сервісу перевірки недійсних документів, який 6 квітня запустила Державна міграційна служба. «За допомогою нового онлайн-сервісу можливо швидко та безкоштовно зробити перевірку у базах даних недійсних, викрадених або втрачених паспортів міграційної служби та МВС», - запевнив голова ДМС.

Ми перевірили, як працює дана база, і занесли у поле пошуку дані вкраденого п'ять місяців тому паспорту. Хоча інформація про факт крадіжки була надана органам внутрішніх справ, онлайн-сервіс переконує, що «інформація про викрадений та втрачений документ в базах даних МВС - відсутня».

Тому поспішати вірити в обіцянки миттєво вирішити проблеми в ДМС, мабуть, не варто.