Фінансові новини
- |
- 26.08.26
- |
- 01:15
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Почему странам НАТО так трудно соблюсти правило 2 процентов
08:17 22.02.2017 |

При новой администрации США еще тверже, чем раньше требуют от европейских стран-членов НАТО увеличить расходы на оборону. Почему на этот раз они последуют призыву, DW объяснили эксперты.
"Отсидеться в этот раз не получится", - констатирует Карл-Хайнц Камп (Karl-Heinz Kamp). Так президент Федеральной академии политики безопасности из Берлина прокомментировал требования Белого дома в адрес европейцев увеличить их оборонные расходы. Новый американский президент Дональд Трамп выдвинул ультиматум европейским странам-членам НАТО: к концу текущего года он ожидает "конкретных шагов" в сторону роста бюджетных ассигнований на оборону до показателя в 2% ВВП.
Члены НАТО договорились об этом еще в 2014 году на саммите в Уэльсе. "США уже много лет жалуются на несправедливое распределение нагрузки между партнерами по трансатлантическому альянсу, используя подчас резкие слова, как экс-министр обороны Роберт Гейтс в знаменитой "Брюссельской речи" 2011 года. Но и это не заставило европейцев совершить разворот", - отметил Камп в интервью DW.
"Поворот произошел"
На самом деле поворот в сторону повышению военных бюджетов в большинстве стран-членов НАТО в общем и целом состоялся, возражает профессор Ральф Ролофф (Ralf Roloff) из университета бундесвера в Мюнхене: "Но только после аннексии Крыма европейцы признали, что концентрировали усилия на антитеррористических операциях, а не на классической задаче обороны. Украинский кризис заставил их внести коррективы".
В том числе и власти ФРГ, которые повышали расходы на оборону - и довольно значительно - в последние годы. "Иначе мы бы не вышли на 1,2% ВВП", - указывает Ролофф. Более того, правительство Германии подало однозначный сигнал о том, что будет увеличивать военный бюджет и дальше. "Но удастся ли Германии выйти к 2020 году на уровень оборонных расходов в 2% ВВП, я не знаю", - признает Ролофф.
Даже к 2024 году не удастся, подсчитало агентство dpa. Для этого пришлось бы поднимать расходы на 10% ежегодно и довести их до 75 млрд. Для сравнения - в федеральном бюджете на 2017 год на эти цели запланировано выделение 37 млрд. Вот и Ангела Меркель на только что завершившейся Мюнхенской конференции по безопасности признала, что выше, чем на 8% ежегодное увеличение оборонного бюджета будет не по силам самому бундесверу: "Больше они фактически не смогут".
Почему так трудно соблюсти правило 2 процентов
Расходы на оборону удастся наращивать, но постепенно, чтобы успевать освоить эти средства. Эксперты едины в том, что осваивать есть что, ведь после окончания холодной войны Европа более двух десятилетий последовательно разоружалась. "Европейцы платят слишком мало за свою безопасность. Речь не о деньгах, а о военных возможностях", - объясняет Карл-Хайнц Камп. "От 7000 танков в бундесвере осталось порядка 300, да и то не все из них способны выполнять боевые задачи. То же самое касается военных самолетов и вертолетов", - признает Камп.
Американцам приходится снова и снова выручать европейцев, когда дело доходит до военных операций, напоминает президент Федеральной академии политики безопасности. Уже через несколько недель после начала военной операции в Ливии в 2011 году у Франции и Великобритании закончились боеприпасы, для выполнения антитеррористической операции в Мали французские солдаты вынуждены летать на грузовых самолетах армии США - своих не хватает.
Особенно плохо обстоят дела у небольших стран ЕС, продолжает Камп: "Венгрия, Чехия, Словакия и другие были не в состоянии собрать один единственный батальон для сил быстрого реагирования в Восточной Европе, хотя именно они должны были бы быть заинтересованы в эффективной защите НАТО. Пришлось на коленях просить Канаду". Завышенные европейские притязания в этой сфере далеки от действительности, резюмировал Камп.
Что нужно: транспорт, разведка, новые технологии
Пока военные бюджеты европейских государств-членов альянса колеблются в пределах от 0,4 до 1,8% от ВВП. Лишь Польша, Эстония, Греция и Великобритания выполняют "двухпроцентную договоренность". При этом теоретически, если европейцы последуют ультиматуму США, то расходы на оборонные цели только пяти стран ЕС - Германии, Франции, Италии, Испании и Нидерландов - в совокупности могут вырасти сразу на 100 миллиардов долларов в год.
Чего Европе не хватает, так это политической воли, уверен Ральф Ролофф: "Проблема военной техники является вторичной, хотя она-то прессой освещена детально: самолеты и вертолеты, которые не летают, корабли, которые не могут выйти в море. Все это есть, но важнее ответ на вопрос: какие возможности мы хотим иметь, и какие вызовы считаем для себя опасными".
Армии европейских стран-членов НАТО не должны снова расти до размеров, какими они были во время холодной войны, подчеркивает Карл-Хайнц Камп. Но европейцам, по его мнению, нужно развивать инфраструктурные элементы, необходимые для успешных военных операций. Не хватает транспортных возможностей (проблема с поставками и эксплуатацией грузового самолета Airbus A400 является лишь одной из многих других) и разведывательных - нужны не только беспилотники, добавляет Камп.
Вложения в качество
Главное - достичь качественного улучшения использования военных расходов, говорит Ральф Ролофф: "На саммите НАТО в Уэльсе в 2014 году никто не требовал простого увеличения ассигнований. Речь скорее шла о продуманном плане, как расширить инвестиции в разработку новых материалов, в научные исследования". Одним из пунктов соглашения в Уэльсе было направление двадцати процентов оборонных бюджетов на инвестиции в будущее, напомнил Карл-Хайнц Камп.
Саму по себе цифру в 2% ВВП эксперты называют "странной". Важнее этого относительного показателя, считают они, уход от тенденции к постоянному сокращению военных расходов в НАТО. Европейцы, по выражению Кампа, могли бы пообещать достичь этой цели в ближайшие пять лет. Им пришлось бы быстро показывать результаты, а американцы смогли бы увидеть ежегодный прогресс. "С другой стороны, я не верю, что даже если через пять лет планку в 2% не удастся достичь, Вашингтон спишет НАТО. Но оставить все как есть, европейцы точно не смогут", - заключил Карл-Хайнц Камп.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Найближчими тижнями, вже на початку вересня, Україна отримає новий транш
з оборонної частини кредиту ЄС, що становить 90 млрд євро на 2026-27
роки.
Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід колишній заступниці керівника Офісу президента Ірині Мудрій у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 20 мільйонів гривень.
Премʼєр-міністр Британії Енді Бернем, який у День Незалежності приїхав із візитом в Україну, привіз важливі новини у сфері ракетного озброєння.
Президент Володимир Зеленський призначив суддів до Вищого антикорупційного суду, що є важливим кроком для отримання фінансової підтримки від ЄС у межах програми Ukraine Facility.
Український розробник безпілотних
систем Airlogix домовився з фінською компанією Innokas про співпрацю у
виробництві дронів. Сторони планують створити у Фінляндії додаткові
виробничі потужності, які працюватимуть за українськими технологіями.
Samsung
давно перестав бути брендом, який асоціюється лише з одним-двома
флагманами. У лінійці Galaxy сьогодні є практично все: недорогі
смартфони для щоденних завдань, збалансовані моделі середнього класу,
потужні S-серії та складні пристрої для тих, хто хоче чогось
незвичайного.
Ця тилова вакансія підходить для кандидатів, що не можуть
виконувати бойові завдання у звʼязку із віком чи станом здоровʼя.
Дефіцит бюджету Міністерства оборони України наразі становить 27 млрд
доларів. Водночас Україна очікує на 30 млрд євро європейських коштів,
які мають бути спрямовані на оборону.
Норвегія
планує надати Україні у 2027 році ще 85 мільярдів норвезьких крон
(9,1 мільярда доларів або 7,8 мільярда євро у перерахунку) фінансової
підтримки, повідомили у норвезькому уряді у неділю, 23 серпня.
Депутати Верховної Ради підтримали призначення Євгенія Хмари міністром оборони України.
Верховна Рада у середу, 19 серпня, підтримала в першому читанні проєкт
нового Митного кодексу, який повинен набрати чинності з 2027 року; за
нього проголосував 261 народний депутат.
Програма діяльності нового Кабінету міністрів України передбачає, як і у
деяких попередників, створення Фонду добробуту для управління частиною
портфеля державних підприємств в рамках підвищення ефективності
управління стратегічними активами.
Кабінет міністрів України у Плані дій уряду зобов'язав Міністерство
економіки та довкілля у 2026-2027 роках забезпечити надання у
користування ділянок надр стратегічного значення щодо літію та урану на
умовах угод про розподіл продукції (УРП)
Україна закуповує у Туреччини
партію американського озброєння, серед якого балістичні ракети ATACMS,
реактивні системи залпового вогню M270 та касетні боєприпаси.
Штучний інтелект вперше самостійно звільнив людину - принаймні, якщо вірити заяві розробників
експериментального магазину Andon Market, яким керує ШІ-модель Luna,
побудована на Claude Sonnet 4.6. При цьому працівник суттєво провинився і
запізнився на 17 із 23 змін.
Генеральний директор OpenAI Сем Альтман вважає, що тривалість
традиційної чотирирічної університетської освіти варто переглянути: він
сам провів у Стенфорді лише два роки, а нині молодь (завдяки, звісно ж,
ШІ) має можливість створити власний бізнес самостійно без тривалого
навчання.
Anthropic розповіла, як працюватимуть водяні знаки у текстах,
створених чат-ботом Claude. Компанія пояснила принцип маркування,
можливість його видалення під час редагування та особливості
застосування технології до програмного коду.
Google запускає нову функцію Sheets Canvas на основі Gemini, яка
зможе перетворювати таблиці на кастомні й інтерактивні міні-програми.
Американські технологічні компанії, такі як Alphabet, Amazon і Microsoft, мають близько $3 трлн позабалансових зобов'язань, пов'язаних з інвестиціями у штучний інтелект
Вихідними SpaceX запустила дві ракети-носії Falcon 9 з
протилежних узбереж США з інтервалом лише у 38 хвилин. Таким чином
компанія перевершила свій попередній рекорд, встановлений ще 31 серпня
2024 року, одразу на 27 хвилин.
Шведсько-американська авіабудівна компанія Heart Aerospace здійснила перший політ X1 - найбільшого у світі літака з повністю електричною силовою установкою.