Головна причина провалу антипрезидентської акції, яку організувало радикальне крило "Самопомочі", полягає в тому, що сама "Самопоміч" не готова до антипрезидентської кампанії.

Вчорашня акція в столиці показала, що за Соболєвом і Семенченком від сили є 50-60 реально заряджених людей. Ще 70-80 залишилися на Донбасі. Простіше кажучи, у них нема армії прихильників, яку було анонсовано раніше. Більше того, навіть маючи депутатський імунітет, абсолютна більшість членів фракції "Самопоміч" не з'явилася на Банкову і спостерігала за всім цим дійством під телевізором. А лідер партії, відколи почалася блокада, взагалі ніяк її не коментує. Не прокоментує він і вчорашній невдалий штурм.

По суті, "Самопоміч" в парламенті - це три окремі групи, які тримаються купи так само, як в Опоблоці група Ахметова і Льовочкіна. Тобто просто зберігають хорошу міну. Перша група - орієнтована на Березюка і Садового. Друга - група бізнесменів (5-6 людей), які навіть під час бюджету голосували проти рішення фракції. І, нарешті, третя група - 3-5 людей - орієнтуються на Соболєва і Семенченка. Слід зразу зазначити, що останнім часом, фракція радикалізувалася і Березюку все складніше шукати компроміси. Тому, раз за разом, він змушений іти на поступки більш радикальним товаришам по фракції. Звідси і демарші на минулій сесії, коли фракція не голосувала останній місяць, звідси і войовничі заяви на нинішній сесії. Звідси і мовчазна підтримка акції по блокаді.

Тут же слід зазначити, що Андрій Садовий, не в останню чергу, завдяки своєму оточенню зараз зайняв позицію "оточеної фортеці". Він щиро вірить, що Грибовичі вигадали на Банковій, що Пупс, отримав команду і добро на те, щоб його шматувати, що виступи проти сміття в різних регіонах України диригуються з Києва і т.д. А в середовищі Самопомочі на повному серйозі вважають, що вся ця історія інспірована з тим, щоб "приручити найбільше україномовне місто".

Садовий перейшов в паралельний світ, де він будує оборонні редути. Саме тому, полігон під Яворівськом виявився поганим, і наступна ділянка також буде поганою. Садовий став боятися якщо не всього, то майже всього (кращий тому приклад вічні втечі з сесії міськради, як тільки починаються заворушення). Протягом останнього року він жодного разу не спілкувався напряму з людьми. Після Грибовичів, де його щільним кільцем оточили мешканці села, він став боятися говорити з людьми. І тут, з одного боку його тисне тягар партії, яка нібито опозиційна, а з іншої його за горло беруть Семенченко і Соболєв, які відкрито грають свою радикальну гру.

В той же час. Вчорашня акція показала, що поки, і Соболєв, і Семенченко змушені будуть йти в одній упряжці з Садовим. Більше того, вони залишаться його молодшими партнерами, бо вони виявилися голими королями. Вчора вони пішли ва-банк, розраховуючи на те, що прийде на Майдан більше буйних, що міліція себе буде поводити так само "стримано", як і на Донбасі. Але їхній наступ захлинувся в лічені хвилини. Чому? Та тому, що інші радикали показали їм їхнє місце. "Свобода", "Азов", "Вільні люди" взагалі нікого зі своїх не відправили (вони не збираються бути на підтанцьовках у цих двох політиків). Руку допомоги простягнув тільки Коханівський, який навряд чи є авторитетом в цих колах.

Вже завтра ми побачимо зовсім інший марш націоналістів. Масовий і організований. А Соболєв і Семенченко будуть хапатися за блокаду, як за останню соломинку. А потім її упустять. Рівно рік тому точно така ж історія була з виборами в Кривому Розі. Тільки сьогодні всі вже про це забули.