Кількість заяв до Реєстру збитків для України, який поки що приймає їх лише за однією з 45 категорій - пошкоджена або знищена житлова нерухомість, А3.1 - наближається майже до 10 тисяч, незабаром буде відкрито приймання заяв ще за трьома категоріями, повідомила заступниця керівника Офісу президента (ОП) Ірина Мудра в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

"На сьогодні затверджено 45 категорій, які Реєстр поступово запускатиме до кінця року. Найближчим часом буде запущено ще три категорії: щодо фізичних осіб, щодо держави і щодо юридичних осіб по критичній інфраструктурі", - сказала вона.

Мудра зазначила, що загалом очікують "сотні тисяч, мільйони заяв", але про це можна буде говорити, коли запустять усі категорії.

Заступниця голови ОП наголосила, що запуск усіх 45 категорій до кінця року - це складний процес, оскільки він має бути повністю диджиталізований, щоб не було накопичення документів у паперовому вигляді. Тому процес триває довше, адже для кожної категорії потрібно налаштувати ІТ-інструмент, який зможе отримувати інформацію про збитки, уточнила вона.

За її словами, крім категорії, за якою вже приймають заяви, ще за 12 категоріями затверджено форми, заяви, правила подачі та перелік доказів, які мають бути додані.

"Наступним етапом в ІТ-інструменті робиться розділ для відповідної категорії. І за трьома такі розділи для внесення інформації зроблені. Тобто, це поетапна робота", - пояснила Мудра.

Вона зазначила, що сам Реєстр динамічно розвивається: запущено офіс Реєстру в Києві, координується робота з Реєстром у Гаазі, ведеться робота над належним кіберзахистом і доступністю для всіх груп населення.

"Важливо зазначити, що Реєстр не обмежений заявами лише громадян України. До нього незабаром зможуть подавати заяви й іноземці, й особи без громадянства, які зазнали збитків унаслідок російської агресії на території України з 24 лютого 2022 року", - додала заступниця голови ОП.

За її словами, подавати заяви можна буде не лише через "Дію", з неї почали тому, що там є інформація про пошкоджене майно, і так було простіше її передати в міжнародний Реєстр.

"Крім "Дії", цим питанням займатимуться центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Тобто, офіс Реєстру, який у Києві, проводитиме комунікаційну роботу, працюватиме з ЦНАПами, з нотаріусами, з реєстратором. Під кожен такий інструмент або майданчик для взаємодії з громадянами будуть розроблені відповідні методи з інструкціями", - повідомила Мудра.