Резервний план, покликаний забезпечити Європі можливість захищатися за допомогою існуючих військових структур НАТО у разі виходу США, набирає обертів після того, як його підтримала Німеччина - країна, яка тривалий час виступала проти самостійних дій, пише The Wall Street Journal.

"За словами учасників, ці плани, які неофіційно обговорюються під час неформальних бесід та вечерь у рамках НАТО та поза її межами, не мають на меті скласти конкуренцію нинішньому альянсу. Європейські чиновники прагнуть зберегти фактор стримування щодо Росії, оперативну безперервність та ядерну надійність навіть у тому випадку, якщо Вашингтон виведе війська з Європи або відмовиться прийти їй на допомогу, як погрожував президент Трамп", - інформує газета.

Ці плани, вперше оприлюднені минулого року, підкреслюють глибину занепокоєння Європи щодо надійності США. Їх реалізація прискорилася після того, як Трамп пригрозив відібрати Гренландію у Данії, яка також є членом НАТО, і зараз набуває нової актуальності на тлі протистояння, спричиненого відмовою Європи підтримати американську війну в Ірані.

Важливо, що політичний поворот у Берліні надає цьому процесу нового імпульсу. Протягом десятиліть Німеччина чинила опір закликам Франції щодо посилення європейського суверенітету в галузі оборони, вважаючи за краще, щоб Америка залишалася головним гарантом європейської безпеки. За словами осіб, обізнаних з позицією канцлера Фрідріха Мерца, ситуація зараз змінюється через побоювання щодо надійності США як союзника під час президентства Трампа та в подальшому.

Зміна позиції Німеччини сприяла досягненню ширшої згоди серед інших країн, зокрема Великої Британії, Франції, Польщі, країн Північної Європи та Канади, які, за словами залучених до процесу чиновників, зараз позиціонують цей план дій на випадок надзвичайних ситуацій як "коаліцію добровольців" у рамках НАТО.

"Ми вживаємо запобіжних заходів і проводимо неформальні переговори з групою однодумців-союзників, і будемо сприяти заповненню прогалини в НАТО, коли це буде потрібно", - сказала посол Швеції в Німеччині Вероніка Ванд-Даніельссон.

Лише після того, як Берлін змінив свою позицію, планування на випадок надзвичайних ситуацій перейшло до вирішення практичних військових питань, таких як: хто керуватиме системами протиповітряної та протиракетної оборони НАТО, коридорами для перекидання підкріплень до Польщі та країн Балтії, логістичними мережами та великими регіональними навчаннями, якщо американські офіцери відійдуть від справ. За словами чиновників, це й досі залишаються найбільшими викликами.

Офіційні особи зазначають, що відновлення призову до війська є ще одним важливим аспектом, від якого залежить успіх плану. Багато країн відмовилися від нього після закінчення холодної війни. "Я не збираюся давати поради жодній європейській країні, але з точки зору громадянської освіти, національної ідентичності та національної єдності, мабуть, немає нічого кращого, ніж обов'язкова військова служба", - сказав президент Фінляндії Александер Стубб, країна якого зберегла призов.

Цей перехід уже триває. Все більше ключових командних посад у НАТО зараз обіймають європейці, а багато великих навчань, що відбулися нещодавно або заплановані на найближчі місяці, очолюватимуть європейські сили - зокрема в Північній Європі, де Альянс межує з Росією.

Особливо складним є розрив у сферах розвідки та ядерного стримування. Європейські чиновники заявляють, що жодні перестановки військ не зможуть швидко замінити американські супутникові, спостережні та системи попередження про ракетні атаки, які становлять основу авторитету НАТО, що змушує Францію та Велику Британію розширювати свою роль як у ядерній, так і у стратегічній розвідці.