Просування переговорів з країнами-кандидатами в члени Євросоюзу, включно з Україною й Молдовою - пріоритет Данії під час її головування в Раді ЄС, яке вона переймає від Польщі. Про це журналістам у Брюсселі повідомив очільник представництва Данії в Євросоюзі Карстен Гронбех-Єнсен.

Відповідаючи на запитання про можливість відділення Молдови від України, - щодо прогресу Кишинева нема заперечень у жодної з держав-членів - посол зауважив, що є налаштованість на одночасний процес.

«Ми хочемо одночасно просуватися з Україною та Молдовою, і зараз міркуємо про те, як це зробити. Існують правові та політичні обмеження, і, якщо я поділюся з вами нашими міркуваннями, я не впевнений, що це допоможе нам рухатися далі... Сподіваюся, ми зможемо це зробити, але це не так просто», - зазначив Гронбех-Єнсен.

Дипломат відмовився вдаватися в деталі щодо того, як саме намагатимуться переконати Угорщину чи обійти угорське вето, однак повторив, що це - пріоритет головування.

«На жаль, немає сумнівів щодо того, що ми не маємо підтримки всіх держав-членів, і в цьому полягає виклик: чи зможемо ми знайти способи переконати тих, хто налаштований скептично, чи просунутися іншими засобами - я не знаю. Але це буде для нас пріоритетом», - резюмував Гронбех-Єнсен.

26 червня на саміті ЄС Угорщина заблокувала відкриття першого переговорного кластера з Україною, попри висновки Єврокомісії, що Україна готова до цього.

Віктор Орбан, який раніше мав претензії до дотримання прав нацменшин в Україні, наголосив, що зараз бачить проблему у війні. Сказав, «якщо ми інтегруємо Україну в Європейський Союз, ми інтегруємо війну».

У жовтні 2024 року Єврокомісія дійшла висновку, що Україна виконала всі невиконані кроки, визначені у її висновку від 2022 року.

Європейська рада у грудні 2023 року вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу. Статус кандидата на вступ до Європейського союзу країни отримали у червні 2022 року.