Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) та міністр оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius) прагнуть, щоб ще до виборів до Бундестагу на постачання зброї Україні понадпланово були виділені близько трьох мільярдів євро, однак цьому опирається відомство федерального канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz), пише у четвер, 9 січня, Der Spiegel.

Список озброєнь для відправки в Україну, який складали невдовзі після розпаду урядової коаліції ФРН у листопаді 2024 року, включав три батареї ППО Iris-T з ракетами до них, ракети Patriot, десять колісних гаубиць і артилерійські боєприпаси, зазначає видання. За його даними, МЗС та міноборони ФРН обґрунтовували необхідність додаткової допомоги тим, що невідкладні потреби Києва не можна було передбачити за минулого планування: зокрема, воєнний стан України суттєво погіршився останніми місяцями через прискорення російського наступу, а також після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США стало незрозуміло, чи продовжуватиме Вашингтон надавати військову підтримку Україні після інавгурації 20 січня.

Відомство канцлера не бачить терміновості додаткової допомоги Києву

Здійснення цього плану зупинилося на початку січня через те, що відомство канцлера неофіційно дало зрозуміти, що не підтримує виділення Києву додаткових коштів. За даними Spiegel, причиною було вказано небажання ставити майбутній уряд ФРН перед фактом. Крім того, відомство Шольца не вбачає необхідності в термінових діях, оскільки вважає достатніми близько 4 млрд євро, передбачених попереднім бюджетом на 2025 рік на військову допомогу Україні, і вказує на можливість використати наданий G7 кредит у розмірі 50 млрд доларів за рахунок надходжень від заморожених російських активів.

Джерела Der Spiegel серед соціал-демократів припускають, що Шольц не хоче оголошувати про подальші постачання зброї Україні в розпал виборчої кампанії, щоб не відштовхнути потенційних виборців СДПН.