"Пріоритетом для всіх нас" назвала перемогу України в обороні проти Росії майбутня голова зовнішньополітичної служби Європейського Союзу Кая Каллас. Саме Каллас буде в найближчі п'ять років визначати міжнародний курс ЄС, якщо її кандидатуру затвердить Європарламент. У його брюссельській штаб-квартирі у вівторок, 12 листопада, відбулися спеціальні слухання, на яких члени профільних комітетів ставили запитання Каї Каллас, давно відомій своєю жорсткою лінією щодо Москви й активною підтримкою Києва у відбитті російської агресії.

Очікується, що депутати затвердять експрем'єр-міністерку Естонії на новій посаді: суперечливою її кандидатура не вважається, тим більше, що її вже схвалила Єврорада. Однак Каллас все ж довелося переконувати Європарламент у своїй різносторонності, а також відповісти на низку складних запитань - або ж уміло, як личить дипломату, ухилитися від відповідей.

Вітаючи парламентаріїв, усміхнена Каллас нагадала, як сама засідала в цій залі з 2014 до 2018 року, ставлячи запитання майбутнім членам Єврокомісії і навіть гадки не мала, що опиниться під перехресним вогнем по інший бік цього процесу. Оглядачі, які стежать за процедурою слухань не першу п'ятирічку, кажуть, що цей риторичний прийом - цілком поширений.

Унікальність же ситуації Каллас полягала в тому, що їй довелося випередити критиків, які готувалися з низького старту атакувати її за зацикленість на Росії. У перші ж хвилини своєї промови естонка також перерахувала Китай, Північну Корею та Іран як небезпечних гравців, що прагнуть змінити заснований на правилах міжнародний порядок, а наступним зовнішньополітичним пріоритетом після України назвала вирішення конфлікту на Близькому Сході.

Війна Росії проти України

За словами Каллас, вона як уродженка Естонії, що пізнала на собі радянську владу, найбільше цінує свободу і безпеку, а імперіалістичні наміри Росії для неї були очевидними від самого початку. "Війна в Європі, а також зростаюча нестабільність у всьому світі - це головні виклики для європейської зовнішньої політики. Моя мета - працювати на благо європейської єдності, захищати європейські інтереси", - зазначила вона.

Говорячи про перемогу України як про спільний пріоритет для ЄС, Каллас зазначила, що дійти до цієї мети можна лише забезпечуючи Україну всією необхідною військовою та гуманітарною допомогою. "Війна закінчиться, коли Росія зрозуміє, що зробила помилку і не в змозі перемогти", - сказала Каллас, навівши як аналогію виведення радянських військ з Афганістану. За її словами, Європа в підсумку заплатить вищу ціну, якщо не зможе консолідувати свої зусилля для підтримки України зараз.

У відповідь на запитання про заморожені російські активи Каллас наголосила, що вони мають бути використані для відновлення України, але відмовилася вживати термін "конфіскація". "Ми визнаємо, що у Росії є до нас законні претензії, тому що у нас знаходяться їхні активи. Але й в України є законні претензії до Росії, - зазначила політик. - Росія руйнує Україну і повинна за це заплатити". При цьому вона висловила сумнів у тому, що після відновлення України від цих активів щось залишиться.

Майбутній верховній дипломатці ЄС довелося відбити атаку євродепутата від правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" Александра Зелля (Alexander Sell), який заявив, що Євросоюз переслідує цілі президента України Володимира Зеленського, а не захищає свої власні інтереси. Він також пригадав Каллас скандальну історію про те, що кампанія її чоловіка не припинила торгувати з Росією відразу після повномасштабного вторгнення. "Ці твердження абсолютно неправильні, вони були ретельно розслідувані в естонських ЗМІ, і всі, хто хоче дізнатися факти, можуть це зробити", - відрізала Каллас. У відповідь вона звинуватила Зелля в поширенні наративів Кремля про благополуччя російської економіки.

Що стосується вступу України та Молдови до Євросоюзу, то тут політикиня дотримується тієї самої думки, що й Єврокомісія, яка йде: Каллас заявила, що Євросоюзу "дуже потрібні історії успіху через п'ять років". Вона поділяє погляд нинішнього верховного представника Євросоюзу із зовнішньої політики Жозепа Борреля на те, що в умовах російської агресії в Україні та гібридної загрози в Європі розширення ЄС - це стратегічний вибір і, більше того,"геостратегічна інвестиція" в інтересах самого Євросоюзу.

Відносини зі США

На новій дипломатичній посаді на експрем'єрку Естонії чекає надскладне завдання: знайти спільну мову з майбутнім президентом США Дональдом Трампом. На слуханнях вона заявила, що Вашингтон залишається головним союзником Брюсселя і закликала не робити припущень щодо майбутніх дій Трампа стосовно України: на її думку, ніхто не знає, що робитиме обраний президент, і ЄС необхідно отримати інформацію безпосередньо від його команди.

"Якщо звернутися до історії, то ізоляціонізм ніколи не приносив Америці користі", - заявила Каллас. Вона також додала, що якщо Вашингтон турбують можливі дії Пекіна, то насамперед йому слід турбуватися про те, "як ми реагуємо на агресивну війну Росії в Україні", і пообіцяла поговорити про це з адміністрацією майбутнього президента США. Політикиня назвала Китай конкурентом і системним суперником, підкресливши, що він має заплатити вищу ціну за сприяння РФ у війні: "Без підтримки з боку Китаю Росія не змогла б продовжувати війну з такою ж силою".

Каллас також згадала про хронічне недовкладення Євросоюзу в оборону і пообіцяла за 100 днів підготувати новий збірник стандартів ЄС у цій сфері разом із майбутнім єврокомісаром з оборони Андрюсом Кубілюсом.

Обережні відповіді

Кандидатці довелося вислухати критичні запитання про її позицію щодо конфлікту на Близькому Сході, на які вона відповідала обережно. Вона ухилилася від відповіді на запитання про способи зняти обмежень на використання зброї в Україні, сказавши лише, що ця ситуація - урок для ЄС: аби не опинитися в такому становищі, потрібно виробляти власні озброєння. До критики Угорщини, яка головує в Раді ЄС, вона теж не приєдналася, обмежившись загальними міркуваннями про складність ухвалення одностайних рішень у ЄС.

Рішення поки що не ухвалено

У питаннях затвердження єврокомісарів Європарламент має велику владу, і раніше він неодноразово відхиляв запропоновані кандидатури.

Після слухань голова профільного комітету і координатори політичних груп збираються і оцінюють кваліфікацію майбутнього комісара. На підставі їхніх рекомендацій Конференція президентів (глава Європарламенту Роберта Метцола і голови політичних груп) проведе остаточну оцінку і оголосить слухання закритими 21 листопада. Після цього буде опубліковано листи з оцінками.

Обрання Європарламентом повного складу Єврокомісії (більшістю голосів під час поіменного голосування) заплановано на пленарну сесію 25-28 листопада у Страсбурзі. Після цього Єврокомісія зможе розпочати роботу в грудні.