Станом на лютий 2024 року більшість українців, 66%, вважає, що російську мову має бути усунуто з офіційного спілкування, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

"Тільки 3% вважають, що російська мова має отримати статус другої державної. І 24% вважають, що російська мова може стати офіційною в регіонах, де більшість цього хоче", - зазначено у звіті за підсумками дослідження.

При цьому серед 24%, які підтримують офіційний статус в окремих регіонах, 15% проти того, щоб російська мова стала офіційною в їхньому регіоні. Хотіли б зробити російську офіційною в їхньому регіоні 7%, іще 1% не визначився зі своєю позицією.

"Отже, на 2024 рік в Україні є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Водночас 81% або хоче її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні", - повідомляють дослідники.

Зазначається, що на півдні країни 69% підтримують або повне усунення російської з офіційної сфери, або принаймні проти того, щоб у їхньому регіоні російська мова була офіційною. На противагу цьому 18% або хочуть, щоб російська мова була офіційною в їхньому регіоні, або взагалі стала державною.

На Сході 52% підтримують або повне усунення з офіційної сфери, або принаймні проти того, щоб у їхньому регіоні російська мова була офіційною. На противагу цьому 34% або хочуть, щоб російська мова була офіційною в їхньому регіоні, або взагалі стала державною.

"Важливо, що в Україні переважно зберігається нормальне (позитивне або нейтральне) ставлення до російськомовних співгромадян, однак довгостроковим курсом є розбудова української мови як важливої складової та символу української громадянської нації. Примітною є зміна парадигми сприйняття української мови у віковому розрізі. Ще на початку 2000-х років (та й справді й пізніше) українська мова в багатьох асоціювалася як мова старших людей та людей із сільської місцевості (мова "бабусь і дідусів"). Нині ми бачимо, що найбільше наполягають на єдиному державному та офіційному статусі української мови - наймолодші українці", - наголосив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

Опитування проводили з 17 до 23 лютого в межах всеукраїнського опитування громадської думки "Омнібус". Методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів і подальшим статистичним зважуванням) опитано 1 052 респонденти, які проживають в усіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводили з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, що контролювалася урядом України. До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України, а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

В умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення. Зокрема якщо у травні 2022 року серед усіх опитаних респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто проживає там, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то наразі через вимкнення окупантами телефонного зв'язку до вибірки не потрапив жоден респондент, який проживав би наразі в окупованих населених пунктах (водночас із загалом 1 052 респонденти 33 респонденти до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, що наразі є окупованим). Зазначається, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо різнилися, але водночас загальні тенденції були доволі подібними. Тобто неможливість наразі опитати таких респондентів суттєво не впливає на якість результатів.