Моніторингова місія Організації Об'єднаних Націй (ООН) з прав людини в Україні задокументувала серйозні порушення прав людини та гуманітарного права з моменту анексії Росією Криму у 2014 році. У доповіді, опублікованій у середу, 28 лютого, йдеться про те, що Росія протиправно нав'язувала кримському населенню російське громадянство, закони та інститути в усіх сферах життя та придушувала незгоду.

"Впродовж останнього десятиліття ми документували кроки Російської Федерації, націлені на нав'язування Криму російської мови, культури та інституційних рамок, і водночас вживаючи заходів щодо нищення багатої культурної, мовної та релігійної спадщини півострова", - заявила голова місії Даніель Белль, цитує комунікаційна служба.

У доповіді місії йдеться про зафіксоване придушення Росією свободи вираження, як-от культури та ідентичності меншинами, а також обмеження свободи віросповідання груп меншин, зокрема тих, які виступають проти офіційних наративів, насамперед Меджлісу.

Окремо у місії наголошують на тому, що за час анексії багато росіян перебралися до Криму, вочевидь намагаючись змінити його демографічну структуру. Масштабні експропріації об'єктів державної та приватної власності проводились без компенсацій чи дотримання міжнародного права.

У доповіді йдеться й про те, що РФ задля зміцнення свого впливу у Криму вдавалася до суворих репресії незгодних. Зокрема, незгодні з російською окупаційною владою люди стикалися з залякуванням, агресивним обшуком домівок, свавільними арештами та затриманнями, тортурами або жорстоким поводженням, насильницькими зникненнями та судовими переслідуваннями. Російська влада особливо переслідувала тих, кого вона вважала противниками окупації Криму, зокрема блогерів, журналістів, активістів татарського Меджлісу, активістів Майдану та людей, що мають проукраїнські погляди, а також всіх, хто виступає за суворе дотримання заповідей Ісламу, йдеться у доповіді.

Також моніторингова місія задокументувала з 2014 року 104 випадки насильницьких зникнень та 55 випадків катування або жорстокого поводження щодо проукраїнських активістів, журналістів та кримських татар.

"Виявлені нами факти щодо ситуації з правами людини в Криму протягом більш як десяти років російської окупації є не лише тривожними самі по собі, але й похмурим попередженням про руйнівні та довготривалі наслідки російської окупації для інших окупованих регіонів України", - додала Белль.

Реакція МЗС України

Міністерство закордонних справ України, своєю чергою, зазначило, що задокументовані моніторинговою місією "факти кричущих злочинів російської окупаційної влади в Криму проти жителів окупованого півострова, зокрема українців та кримських татар, вчергове підтверджують нехтування Росією своїми міжнародно-правовими зобов'язаннями у порушення Статуту ООН, міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права".

"Важливим елементом у документі є посилання на рішення Міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року, яким встановлено порушення Росією Наказу суду про застосування тимчасових заходів від 19 квітня 2017 року через триваючу заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу та, через запровадження російської системи освіти в Криму, яка фактично унеможливлює отримання освітніх послуг українською мовою, РФ визнано порушницею Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації", - йдеться в заяві МЗС.

Також українські дипломати вказали на те, що Росія, всупереч закликам міжнародної спільноти та положенням цілої низки резолюцій Генеральної асамблеї ООН, відмовляється надавати фізичний доступ експертам моніторингової місії ООН на територію Криму, у зв'язку з чим міжнародні спостерігачі можуть здійснювати моніторинг ситуації лише дистанційно.

одночас у МЗС закликали генерального секретаря ООН та Верховного комісара ООН з прав людини і надалі докладати усіх зусиль для сприяння ефективному виконанню всіх резолюцій, схвалених Генасаблеєю ООН щодо ситуації з правами людини в тимчасово окупованому Росією Криму.

"Міжнародна спільнота має продовжити системний тиск на державу-агресорку з метою припинення нею порушень прав людини та основних свобод в АРК, а також деокупації українського півострова", - йдеться в заяві.