План Європейського Союзу (ЄС), який передбачає виділення на військову допомогу Україні до 20 мільярдів євро, наразився на опір деяких держав ЄС і в його нинішньому вигляді може бути відхилений, повідомила у п'ятницю, 10 листопада, агенція Reuters із посиланням на дипломатичні кола Євросоюзу.

У липні верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель запропонував для підтримки України у війні з Росією створити фонд військового сприяння Києву на 2024-2027 роки із щорічним обсягом 5 мільярдів євро. Обговорення цього плану має відбутися у Брюсселі 14 листопада на зустрічі міністрів оборони країн Євросоюзу, але, за даними джерел Reuters, багато країн, зокрема Німеччина, засумнівалися у доцільності виділення таких великих сум на кілька років наперед.

До плану Борреля можуть бути внесені зміни

За час повномасштабної війни Росії проти України Євросоюз надав Києву озброєння та обладнання на суму близько 25 мільярдів євро і, по суті, став одним із найбільших донорів у сфері військової допомоги. Пропозиція Борреля - це спроба перевести підтримку на довгострокове підґрунтя завдяки фінансовому резерву для допомоги Україні в рамках Європейського фонду миру, мета якого - відшкодувати країнам ЄС витрати на військову допомогу іншим країнам.

"Я поки не збираюся оголосити цей план таким, що не відбувся. Однак його можна вдосконалити, - заявив у розмові з Reuters на умовах анонімності один із високопоставлених дипломатів ЄС. - У Німеччини виникло багато питань, і цілком обґрунтовано. Адже йдеться про великі гроші".

Деякі держави Євросоюзу не готові взяти на себе такі довгострокові зобов'язання через скорочення внутрішніх бюджетів. Дипломатичні джерела припускають, що ЄС може ухвалити рішення про виділення Україні коштів на рік уперед.

Брюссель зазнає труднощів у зв'язку з іншими питаннями, що стосуються військової допомоги Україні. Зокрема, багато офіційних осіб та дипломати вважають, що Євросоюз може не впоратись із завданням поставити Києву мільйон артилерійських снарядів та ракет до березня наступного року, пише Reuters.

Орбан та Фіцо проти допомоги Україні

Наприкінці жовтня на саміті лідерів Європейського Союзу в Брюсселі, за даними ЗМІ, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти надання 50 мільярдів євро допомоги Україні, а новий прем'єр Словаччини Роберт Фіцо висловив застереження щодо збільшення допомоги Україні.

Виступаючи в Брюсселі у кулуарах саміту ЄС, Орбан зазначив, що відбувається "велика битва", особливо за підтримку України, та додав, що не бачить причин, чому Угорщина має спрямовувати гроші своїх платників податків на підтримку України.

Водночас словацький прем'єр Фіцо у Брюсселі заявив, що Словаччина більше не підтримуватиме Україну у військовому плані, а надаватиме лише гуманітарну допомогу.

За словами двох дипломатів ЄС, які поінформували журналістів про переговори лідерів за зачиненими дверима, Фіцо обґрунтував свою позицію "корупцією в Україні" та застеріг ЄС від надання їй нових ресурсів.

ЄС має "план Б"

Європейський Союз зможе обійти будь-яке вето Угорщини і надати Україні 50 мільярдів євро обіцяної Брюсселем допомоги, повідомляла Reuters 10 листопада з посиланням на неназваних представників блоку.

За словами двох чиновників ЄС, якщо Будапешт таки застосує своє право вето, блок може обійти його, звернувшись до урядів кожної з країн з проханням розробити окремі пакети допомоги Києву. Сукупно двосторонні договори обійдуться у ту саму суму.

Ще один співрозмовник агенції також висловив думку, що питання грошей для України так чи інакше вирішать: "Якщо Угорщина стане перешкодою на шляху до необхідної одностайності, щоб зробити це через бюджет ЄС, країни-члени знайдуть інший шлях, наприклад, міжурядову угоду або національні гарантії".