Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовилася відпустити колишнього голову Верховного Суду Всеволода Князєва під домашній арешт, але зменшила розмір встановленої для нього застави із 55 млн грн до 45 млн грн.

Таке рішення Апеляційна палата ВАКС ухвалила 26 вересня, повідомляє "Центр протидії корупції".

Князєв під час засідання суду запевняв, що не збирається переховуватися від правосуддя і готовий відбувати покарання, якщо суд визнає його винним.

Також колишній голова Верховного Суду скаржився на те, що все майно і всі рахунки його та його близьких родичів заарештовані. Ніби то через це він немає коштів навіть на те, щоб оплатити платну послугу у СІЗО - доступ до інтернету. А через відсутність доступу до мережі він, нібито, не має можливості належно готуватися до суду.

За його словами, саме через арешт майна він не має можливості внести заставу.

Заслухавши аргументи сторін, колегія суддів вирішила залишити Князєва під вартою, але зменшила розмір застави із 55 млн до 45 млн гривень.

Як повідомлялося, раніше Вищий антикорупційний суд продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва до 16 жовтня.

Нагадаємо, 16 травня НАБУ і САП заявили про викриття схеми одержання хабара керівництвом та суддями Верховного Суду. Правоохоронці затримали чинного голову Суду Князєва та вилучили $2,7 млн. Пізніше САП повідомила про підозру Князєву та його спільнику - адвокату.

Того ж дня пленум Верховного суду проголосував за висловлення недовіри голові Верховного Суду Всеволоду Князеву. Відтак він втратив статус голови ВС, але залишається суддею цієї інстанції.

18 травня Вища рада правосуддя задовольнила подання САП про арешт Князєва. У той же день ВАКС обрав запобіжний захід для Князєва у вигляді тримання під вартою з можливістю вийти під заставу в розмірі 107,3 млн грн. Згодом суд зменшив розмір застави до 75 млн грн, а далі - до 55 млн грн.

Справа, за рішення у якій голова Верховного Суду отримав хабар, пов'язана із структурами бізнесмена Костянтина Жеваго. За даними слідства, Жеваго особисто причетний до організації передачі хабаря, хоча сам він це заперечує.

Йдеться про рішення, яким 19 квітня Велика палата Верховного Суду скасувала постанову Північного апеляційного госпсуду про визнання недійсним договору від 2002 року про купівлю-продаж 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК) Ferrexpo та передачу їх колишнім акціонерам підприємства, які входили до групи VS Energy російських бізнесменів Олександра Бабакова, Євгенія Гінера, Міхаіла Воєводіна та Сергія Шаповалова.

У 2005 році чотири компанії-продавці вже зверталися до суду з позовом про визнання недійсним догововору купівлі-продажу та проведення допемісій. Проте Вищий господарський суд України у лютому 2015 року став на сторону нинішніх власників "Полтавського ГЗК" у корпоративній суперечці, яка тривала близько 10 років.