Більшість жителів України (73%) підтримують оновлення центральної влади на тому чи іншому рівні після перемоги у війні, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

"Найбільший запит на оновлення стосується Верховної Ради - 69% респондентів хотіли б змінити парламент після перемоги. Далі йде уряд - його хотіли б змінити 47% респондентів", - зазначається у звіті за підсумками дослідження, оприлюдненому в понеділок.

Найменше респондентів (23%) хотіли б змінити після перемоги президента.

Заступник директора КМІС Антон Грушецький зазначив, що Україна є яскравим прикладом "ефекту гуртування довкола прапора": хоча підтримка дій центральної влади поступово знижувалася перед початком 2022 року, проте після широкомасштабного вторгнення населення "розставило пріоритети" й нині демонструє загалом високу підтримку дій влади для досягнення перемоги.

"Водночас це не знімає бажання українців до оновлення влади, до приходу більш чесних і компетентних управлінців на різних рівнях. Окрім президента Володимира Зеленського, запит на оновлення парламенту та уряду відчутний. Українці згуртувалися для відсічі ворогу, але це не означає "заплющити очі" на зловживання чи некомпетентність політиків або чиновників. Хоча в цьому опитуванні ми не ставили відповідного запитання, проте ще більший запит, вочевидь, стосується оновлення суддівської та прокурорської систем, чиї показники довіри найнижчі. Сподіватимемося, що представники різних гілок влади справді зрозуміють настрої українців і після перемоги Україна зможе піти шляхом очищення та розбудови оновлених ефективних інституцій", - наголосив Грушецький.

Опитування проводилося в рамках всеукраїнського опитування громадської думки "Омнібус" із 26 травня до 5 червня 2023 року. Методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1029 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

В умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо в травні 2022 року серед всіх опитаних респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то наразі через вимкнення окупантами телефонного зв'язку до вибірки не потрапило жодного респондента, які б наразі проживали в окупованих населених пунктах (разом з цим із загалом 1029 респондентів 38 респондентів до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який наразі окупований). Зазначається, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо різнилися, але при цьому загальні тенденції були доволі схожими. Тобто, неможливість наразі опитати таких респондентів суттєво не впливає на якість результатів.