Фінансові новини
- |
- 15.11.26
- |
- 23:04
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Правові наслідки застосування закону «Про свободу совісті та релігійні організації» не в компетенції КС - судді
12:31 28.12.2022 |

Рішення Конституційного Суду (КС) у справі про повну назву релігійних організацій створює умови для свідомої реалізації права віросповідання, а правові наслідки застосування закону, визнаного конституційним, перебувають у компетенції інших органів влади України, наголошують судді-доповідачі КС.
На брифінгу в середу в Києві суддя-доповідач Сергій Головатий звернув увагу на те, що законодавець не вказував на конкретну релігійну організацію, і тому "це може бути не одна релігійна організація, а будь-яка".
Головатий пояснив, що право на віросповідання не є абсолютним правом, і держава може втручатися в зовнішні аспекти, тобто спосіб модальності провадження релігійної діяльності, тому держава має можливість обмежувати право на віросповідання в частині діяльності релігійних об'єднань.
Він зазначив, що йдеться про надзвичайну ситуацію, оскільки Україна перебуває в стані війни.
"Конституція дозволяє обмежувати в умовах надзвичайного стану... У рішенні Конституційного Суду немає жодної згадки ні про якусь церкву, ні про якусь організацію", - сказав у свою чергу суддя-доповідач Олександр Петришин.
Водночас він звернув увагу на те, що закон "Про воєнний стан" стимулював розгляд цього подання.
"Стала очевидною актуальність вирішення цієї проблеми", - додав Петришин, відповідаючи на запитання про те, чому КС, розглядаючи подання з 2019 року, ухвалив рішення лише зараз.
Головатий у свою чергу зазначив, що тривалість розгляду справ - це специфіка діяльності Конституційного Суду, і в інших країнах також конституційні суди розглядають справи не один рік.
Відповідаючи на запитання про те, чи примушує рішення КС змінити назву УПЦ (МП), Головатий наголосив: "Закон є чинним давно, і ми здійснювали дію на конституційність. Його правозастосування - це не наше питання... як і кому застосовувати - не наша відповідальність".
Водночас Головатий зазначив, що, ухвалюючи свої рішення, інші гілки влади та повноважні органи керуватимуться позицією КС щодо закону.
Також він зазначив, що вимоги зазначення повної назви не є свавільним нав'язуванням із боку держави.
Петришин звернув увагу на те, що рішення КС "посилює позиції держави", і водночас пояснив: "Ми не притягуємо до жодної відповідальності".
"Держава вимагає зазначити правдиву назву, щоб не вводити в оману суспільство. Закон - на допомогу людям, щоб вони знали чітко, до якої структури належить їхня парафія чи митрополія", - зазначив Головатий.
Відповідаючи на запитання про те, чи сприятиме рішення КС забороні УПЦ (МП), Головатий наголосив: "Введення заборон - це до законодавця. Як учинить законодавець - нічого не можу сказати".
Петришин у свою чергу додав, що правові наслідки застосування закону перебувають у компетенції Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті, а Конституційний Суд не аналізує статути релігійних організацій.
Як повідомлялося, Конституційний Суд України визнав конституційними зміни до статті 12 закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", які зобов'язують релігійні організації повністю відображати належність до релігійного об'єднання, керівний центр якого розташований за межами України.
Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов закликав Українську православну церкву не приховувати своє причетність до РПЦ.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :
У РУБРИЦІ
Бізнес
| Скандал навколо Tesla у Південній Кореї: компанію звинувачують у продажу нефункціональної технології |


Кабінет Міністрів при доопрацюванні проєкту державного бюджету на 2027 рік погіршив прогноз економіки, зокрема погіршив прогноз ВВП у 2026 році зі зростання на 1,6% до зростання на 0,1%, тобто фактично без зростання, у 2027 році зі зростання на 1,3% до зростання на 0,4%.
Данія надсилає Україні новий пакет допомоги у вигляді військового обладнання на суму 4,8 млрд данських крон (близько 643 млн євро).
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Україна після війни має відчувати себе у безпеці. Але при цьому країна матиме лише ті гарантії, на які погодиться Росія, бо інакше механізм не працюватиме.
Європейська комісія працює над виділенням Україні додаткових 45 млрд євро у 2027 році, щоб покрити близько двох третин дефіциту фінансування обсягом 70 млрд євро, понад вже заплановані кошти кредиту на загальну суму 90 млрд євро.
Парламент 9 листопада 2026 року ухвалив за основу законопроєкт, який передбачає створення Космічних сил як нового виду Збройних сил України. Про це повідомили у ВРУ.
Чим не можна мити мийку Franke з граніту та нержавійки: 7 помилок, які псують поверхню, і правила догляду, щоб мийка служила роками.
Ця тилова вакансія підходить для кандидатів, що не можуть
виконувати бойові завдання у звʼязку із віком чи станом здоровʼя.
У Норвегії вважають, що впродовж наступного року спецслужби Росії намагатимуться провести диверсійні операції на території країни.
Верховна Рада України 12 листопада 244 голосами "за" схвалила за основу та в цілому закон України про приєднання України до Угоди між Європейським співтовариством з атомної енергії (Євратом) та державами, що не є членами ЄС, щодо участі останніх у домовленостях Співтовариства про ранній обмін інформацією у випадку радіаційної аварії (EСURIE).
Посли держав Євросоюзу на засіданні Комітету постійних представників (Coreper) 11 листопада попередньо погодили внесення до санкційних списків проти Росії 145 фізичних та юридичних осіб, причетних до російської агресії проти України, а також кібератак та гібридної діяльності.
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт щодо реформування української прокуратури відповідно до вимог Європейського Союзу та міжнародних стандартів (зокрема GRECO).
Парламент схвалив законопроєкти, важливі для виконання міжнародних зобов'язань України, що відкриває шлях до отримання наступної частини міжнародної фінансової допомоги.
68,1% українців довіряють матеріалам НАБУ у справі "Карфаген", водночас 59,1% вважають президента Володимира Зеленського причетним до корупції у вищих ешелонах влади.
По завершенню зустрічі представників Європейського союзу, Франції, Німеччини, Італії, Великої Британії, України, Сполучених Штатів і НАТО, яка відбулася ранком вівторка в Абу-Дабі, її учасники виступили зі спільною заявою.
Motorola представила смартфон Signature 27, котрий отримав найкращу камеру у цьому році та другу в історії, на думку DxOMark. Він має рейтинг 173 за цим показником - лише на два бали менше, ніж абсолютний лідер Huawei Pura 80 Ultra, та на один більше, ніж отримав iPhone 18 Pro.
У Південній Кореї звинувачують компанію Tesla в тому, що вона продавала південнокорейським власникам авто підписку на технологію, якою не можна користуватися в країні.
Криптобіржа Binance заявила, що хакери через фальшиву співбесіду отримали доступ до комп'ютера, а потім використали внутрішній ШІ-інструмент компанії для захоплення контролю над її гаманцями та викрадення $6,3 млрд.
BMW планує з 2027 року розширити можливості своєї системи допомоги водієві та навчити її працювати не лише на автомагістралях, а й на міських вулицях.
Обсяг перевезення вантажів у січні-вересні 2026 року зріс на 1% порівняно з аналогічним періодом 2025 року - до 242 млн тонн, тоді як пасажирів скоротився на 5,7% - до 1 млрд 540 млн осіб, йдеться у повідомленні Державної служби статистики.
Google, OpenAI, Anthropic і Microsoft погодилися підтримувати нову директиву robots.txt, яка дозволить власникам вебсайтів контролювати використання їхнього контенту для навчання моделей штучного інтелекту.
Google повідомила, що розширює можливості застосунку Gemini, додаючи для безкоштовних користувачів можливість редагувати згенеровані файли безпосередньо у чаті.