Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід для колишнього голови правління Національного банку України (НБУ) Кирила Шевченка у вигляді тримання під вартою.

Відповідне рішення ухвалила слідча суддя ВАКС Наталія Мовчан, повідомляє Центр протидії корупції (ЦПК).

Ухвала відкриває шлях для внесення Шевченка, який переховується а Австрії, до бази Інтерполу, без чого неможливо провести його екстрадицію.

У випадку ж повернення до України, його мають затримати на кордоні і доставити до суду протягом 48 годин.

На сьогоднішнє засідання Шевченко подав клопотання електронною поштою і просив допустити його до участі через відеозв'язок. Захист надав нову медичну довідку від 5 грудня, в якій йшлося про те, що Шевченко проходить медичні процедури на стаціонарі в клініці у Відні. Хоча з наданих документів виходить, що Шевченку навпаки стало краще, адже раніше йому робили три ін'єкції ліків на тиждень, а зараз роблять тільки одну.

За словами прокурора, Шевченку нічого не заважає у тиждень між ін'єкціями приїхати в Україну, тим більше що такі ж процедури можна зробити і в Києві. В результаті суд відмовив в участі Шевченка через відеозв'язок.

Прокурор долучив численні протоколи допитів, переписки, економічні експертизи та аудиторські висновки.

Наприклад, очільник Івано-Франківського управління "Укргазбанку" напряму писав у чаті про "агентські схеми" і згадував мера, який, за його словами, нібито хотів свій відкат за обслуговування в "Укргазбанку".

Також зачитували різні переписки за участю підозрюваних Шевченка і Чернишова, які на початку 2015 року обговорювали залучення МТС у якості клієнта банку.

За офіційною версією "Укргазбанку", МТС нібито залучила ФОП Антюхова, яка розповіла про акційні умови в "Укргазбанку" своєму сину, син знав "Діму з МТС" і таким чином вони залучили мобільного оператора у якості клієнта банку.

Згідно ж з відповіді МТС, ніякі треті особи їх не залучали, а розміщення коштів здійснювалось працівниками компанії відповідно до внутрішніх процедур.

Як повідомлялося, 6 жовтня НАБУ повідомило Шевченку про підозру в організації схеми розтрати коштів "Укргазбанку" на загальну суму понад 200 мільйонів гривень. У НАБУ уточнили, що місцеперебування Шевченка наразі невідоме, повідомлення про підозру йому залишили в адміністрації за місцем його роботи, в саме - у Національному банку України.

Того ж дня Верховна Рада звільнила Кирила Шевченка з посади голови Національного банку. За два дні до цього, увечері 4 жовтня, Кирило Шевченко подав заяву про відставку з посади голови НБУ, пояснивши таке рішення проблемами зі здоров'ям. Він очолював Нацбанк України з липня 2020 року. До цього з 2015 року працював головою правління "Укргазбанку".

Шевченка та ще чотирьох високопосадовців "Укргазбанку" підозрюють в організації схеми виведення 206 млн грн з держбанку. За даними слідства, схема діяла майже 5 років, хоча структури банку повідомляли, що економічної доцільності від залучення агентів немає. Обсяг виплат "агентам" був більшим, ніж прибуток, який банку приносили залучені клієнти.

Слідство здобуло докази, що керівники "Укргазбанку" укладали фіктивні договори з нібито "агентами", які насправді були звичайними ФОП. Останні мали привести в банк нових великих клієнтів, але насправді все відбувалося без їх участі. Більше того, великі державні компанії і так були змушені переходити до держбанків через рішення Кабміну.

САП стверджує про те, що жоден з агентів так і не зміг пояснити, які конкретно послуги він надав. А із держбанків в той час чомусь ніхто більше не використовував подібні "агентські схеми".