Випробування препарату леканемаб підтвердили, що він уповільнює руйнування мозку у пацієнтів з хворобою Альцгеймера. Вчені називають це проривом у лікуванні.

Прорив у дослідженнях поклав край десятиліттям невдач і показав, що нова ера ліків для хвороби Альцгеймера - найпоширенішої форми деменції - можлива.

Проте леканемаб має лише незначний ефект, а його вплив на повсякденне життя пацієнта ще обговорюється.

Крім того, препарат діє на ранніх стадіях захворювання, і отже, багатьом пацієнтам він не допоможе.

Леканемаб атакує липкий пігмент, бета-амілоїд, який накопичується у мозку людей із хворобою Альцгеймера.

У галузі досліджень хвороби, сповненої міфами, відчаєм і розчаруванням, дехто вважає ці результати тріумфальним поворотним моментом.

Британська організація з дослідження хвороби Альцгеймера (Alzheimer's Research UK) назвала результати "важливими".

Професор Джон Гарді, один із провідних дослідників світу, які вирішили зосередитися на амілоїді ще 30 років тому, сказав, що ідея є "історичною". Він висловив оптимізм: "Ми бачимо початок лікування хвороби Альцгеймера". Професор Тара Спірс-Джонс з Единбурзького університету сказала, що результати є "значними, тому що протягом тривалого часу ми мали 100% невдач".

Зараз людям із хворобою Альцгеймера призначають інші препарати, які допомагають впоратися з їхніми симптомами, але жоден із них не змінює перебіг хвороби.

Леканемаб - це по суті антитіло, подібне до тих, які організм виробляє для атаки на віруси та бактерії. Препарат фактично наказує імунній системі очищати мозок від амілоїду.

Амілоїд - це білок, який заповнює проміжки між нейронами мозку та утворює характерні бляшки, які є однією з ознак хвороби Альцгеймера.

У дослідженні взяли участь 1 795 добровольців з ранньою стадією хвороби Альцгеймера. Препарат вводили пацієнтам кожні два тижні.

Результати, представлені на конференції з клінічних випробувань хвороби Альцгеймера у Сан-Франциско та опубліковані в журналі New England Journal of Medicine, не свідчать про те, що препарат є чудодійним. Хвороба продовжувала руйнувати мозок пацієнтів, але процес руйнування сповільнювався приблизно на чверть протягом 18 місяців лікування.

Дані вже оцінюють регулятори в США, які незабаром вирішать, чи можна схвалити леканемаб для широкого використання. Розробники - фармацевтичні компанії Eisai і Biogen - планують наступного року розпочати процес схвалення препарату в інших країнах.

У міжнародному випробуванні взяв участь 78-річний Девід Ессам із графства Кент у Великій Британії.

Через хворобу Альцгеймера йому довелося кинути роботу столяра - він більше не пам'ятав, як будувати шафу чи користуватися своїми інструментами. Тепер він використовує цифровий годинник, оскільки не може визначити час за циферблатом.

"Він вже не той чоловік, яким був, він потребує допомоги з багатьма повсякденними речами, у нього взагалі майже відсутня пам'ять", - каже його дружина Шеріл. Але вона додає, що випробування дало родині надію.

Девід каже: "Якщо хтось може уповільнити [хворобу Альцгеймера] і, зрештою, зупинити її, це було б чудово, бо ця хвороба завдає жахливих неприємностей".

У світі понад 55 мільйонів людей, таких як Девід. За прогнозами, до 2050 року число хворих на хворобу Альцгеймера у світі перевищить 139 мільйонів.

Чи змінить препарат ситуацію?

Вчені та лікарі продовжують обговорювати "реальний" ефект леканемабу.

Уповільнення зниження когнітивних функцій при застосуванні препарату зафіксували за допомогою оцінки симптомів людини. Це 18-бальна шкала від нормального стану до важкої деменції. Стан тих, хто отримував препарат, був на 0,45 бала кращим.

Професор Спірс-Джонс сказав, що це "невеликий вплив" на хворобу, але "хоча ефект не є драматичним, я б все одно погодився на лікування".

Доктор Сьюзан Колхаас з організації Alzheimer's Research UK каже, що це "скромний ефект... але він дає нам певну точку опори", і наступне покоління ліків буде кращим.

Є й ризики. Сканування мозку учасників випробування показало ризик мозкової кровотечі (17% людей) і набряку мозку (13%). Загалом 7% людей, які отримували препарат, були змушені припинити прийом через побічні ефекти.

Вирішальне питання полягає в тому, що станеться після 18 місяців випробування, відповіді на це все ще залишаються спекулятивними.

Доктор Елізабет Култхард, яка лікує пацієнтів у North Bristol NHS Trust, каже, що люди в середньому продовжують самостійне життя впродовж шести років після того, як починаються легкі когнітивні порушення.

Якщо уповільнити цей процес на чверть, це може означати додаткові 19 місяців незалежного життя, "але напевно ми цього поки що не можемо сказати", додає вона.

Більш тривалі дослідження можуть показати більшу ефективність. "Я думаю, що це далеко не все", - каже доктор Кольхасс.

Кейт Лі, виконавча директорка благодійної організації Alzheimer's Society charity, сказала, що леканемаб не матиме "великого впливу" на тих, хто вже живе з деменцією.

Але вона додала, що препарат має "велике значення" для майбутніх поколінь.