Ілон Маск (Elon Musk) не звик чути «ні», але коли справа дійшла до напівпровідників, навіть його мільярдів виявилося замало. Як повідомляє видання The Elec, підприємець намагався викупити готові виробничі потужності у таких гігантів, як Intel, TSMC та Micron. Отримавши відкоша, Маск вирішив піти перевіреним шляхом: якщо не продають - збудуй своє. Так з'явився проєкт Terafab.

Відмова гігантів та план «Б»

Спроби Маска придбати заводи натрапили на залізобетонну позицію лідерів галузі. Зокрема, голова TSMC Сі-Сі Вей (C.C. Wei) чітко дав зрозуміти, що для успіху компанія має сама керувати своїми підприємствами, а не просто бути підрядником. Після цього Маск переключився на постачальників обладнання та матеріалів. Замість купівлі готового бізнесу, він збирає власну екосистему виробництва.

Проєкт уже залучив важковаговиків: американські компанії Lam Research та Applied Materials навіть створили виділені команди фахівців для роботи над Terafab. Також до гри долучилася Intel, яка надасть свою передову технологію виробництва 14A. Хоча масовий випуск чипів за техпроцесом 14A запланований лише на 2029 рік, для Маска це стратегічна інвестиція в майбутнє.

Масштаби та амбіції

Terafab - це не просто черговий завод, а спроба забезпечити залізом усі проєкти Маска: від автопілота Tesla до людиноподібних роботів Optimus. Початковий бюджет проєкту становить 16.8 млрд $ (757 млрд грн), а загальна вартість комплексу може сягнути вражаючих 119 млрд $ (5.36 трлн грн).

Хоча старт Terafab виглядає скромно на тлі світового ринку, Маск бачить у цьому фундамент для нової економіки. За його прогнозами, цифровий сверхоінтелект може додати до світового ВВП близько 30 трлн $ (1351 трлн грн) на рік. Це особливо актуально зараз, коли вартість передових чипів продовжує зростати.

Хто допоможе з будівництвом

Оскільки Tesla та SpaceX принципово уникають китайських постачальників, Маск шукає партнерів у Південній Кореї. Йдеться про компанії, що виробляють трубопроводи для ліній, полірувальні суспензії та специфічну хімію для очищення пластин. Мета - створити повністю автономний цикл виробництва, який дозволить керувати науковими лабораторіями та проводити експерименти в реальному світі без огляду на дефіцит компонентів чи політичні ризики.