Команда китайських медиків з 301 шпиталю успішно застосувала робота з ШІ під час операції з транскатетерного закриття вродженої вади серця у 48-річного пацієнта.

Повідомляється, що система з ультразвуковим наведенням працює внаслідок двостороннього зв'язку. Вона безпосередньо поєднує розпізнавання зображень в режимі реального часу з хірургічними маніпуляціями.

Транскатетерне закриття - малоінвазивна практика, спрямована на усунення вроджених вад серця без операції на відкритому органі. Медики вводять тонкий й гнучкий катетер у кровоносну судину й використовуючи візуалізацію в режимі реального часу, просувають його до серця для встановлення герметувального пристрою.

Наявні хірургічні роботизовані системи, наприклад da Vinci, вимагають постійного безпосереднього дистанційного керування або ж просто подають інструменти. Нова система використовує алгоритми глибокого навчання для прямого зв'язку між машинним зором в режимі реального часу та фізичним керуванням рухами.

Таким чином штучний інтелект одночасно виступає як сторонній спостерігач та активний координатор протягом усієї операції. Він створює постійний зворотний зв'язок між обробкою ультразвукових зображень в режимі реального часу й фізичним контролем за хірургічним втручанням.

Протягом всієї операції робот автономно сканував серцеву тканину, виявляючи точне місце ураження й прокладав складний шлях для встановлення оклюдера в серце з субміліметровою точністю. За подібних операцій зазвичай використовується рентгенівська флюороскопія, що піддає опроміненню як пацієнта, так і персонал.

Однак хірургічне втручання з використанням ультразвукової діагностики знижує дозу опромінення й робить медичну процедуру значно безпечнішою. Складні процедури з використанням ультразвукової діагностики зазвичай вимагають спеціальних навичок й знань, на вдосконалення яких в лікарів можуть йти десятки років.

Тому перекладання цієї задачі на роботизовані системи зі штучним інтелектом дозволяє значно спростити планування й проведення подібних операцій. Автоматизовані системи дозволять скоротити кількість людських помилок, підвищити кількість успішних операцій, оптимізувати робочі процеси й скоротити час проведення хірургічних втручань.

Представники лікарні зазначили, що застосування цієї роботизованої системи виходить далеко за межі звичайних операцій на серце. Система вже невдовзі може бути розгорнута для швидкої діагностичної візуалізації у стресових ситуаціях, пов'язаних з травмами, необхідністю екстреного розподілу постраждалих військових на полі бою, дистанційних автономних операцій й підтримки у недоукомплектованих персоналом поліклініках.