Британський стартап Pulsar Fusion анонсував розробку та випробування нових багаторазових ракет з двигунами, що працюватимуть на ядерному синтезі.

За словами засновника та гендиректора Pulsar Fusion Річарда Дінана, випробування нової технології почнуться вже цьогоріч, а перші випробування у космосі можуть бути проведені ще до 2027 року. При цьому представники компанії не вказали точних термінів, коли новітні космічні кораблі зможуть здійснити перші польоти.

За словами одного з опитаних виданням експертів, перші пуски можуть відбутись щонайменше через 10 років, а може навіть і пізніше. Компанія Pulsar Fusion займається виробництвом плазмових двигунів та також розробляє двигуни на ядерному паливі. Стартап вперше оголосив про таємничий проєкт Sunbird 6 березня цього року. Концепція розробляється в умовах повної секретності протягом останніх 10 років. Згодом проєкт був повноцінно презентований 11 березня у рамках виставки Space-Comm Expo в Лондоні.

Очікується, що для цих ракет будуть створені великі орбітальні супутникові доки, де вони зберігатимуться перед розгортанням та стиковкою з іншими космічними апаратами, які будуть швидко доставляти до місця призначення на манер космічних буксирів. Це має суттєво знизити вартість космічних місій на далекі відстані.

Ключовими у ракетах Sunbird мають стати двигуни Duel Direct Fusion Drive, які, як стверджують представники Pulsar Fusion, працюватимуть на енергії від ядерного синтезу. У разі успішної реалізації технології, час польотів до Марсу можна буде скоротити удвічі. Представники стартапу переконують, що їхні ракети зможуть доставляти зонди до Плутона за 4 роки замість 9,5 (рекорд, встановлений космічним кораблем NASA New Horizons у 2015 році).

«Якщо ми збираємося стати тим видом, який справді дістанеться інших планет, то вихлопна швидкість - це чи не найважливіша річ. З точки зору того, що [теоретично] можна отримати на вихлопних швидкостях, термоядерний синтез є королем», - зазначив Річард Дінан.

Використання технології ядерного синтезу як джерела необмеженної енергії на Землі, ймовірно, почнеться не раніше, ніж через кілька десятиліть. Однак, як переконує Річард Дінан, у випадку з використанням цієї технології у космосі все виглядає зовсім інакше. Це пов'язане з тим, що реакції термоядерного синтезу у космосі проходять не так, як на Землі. Традиційні термоядерні реактори - токомаки намагаються поєднати дейтерій та тритій для утворення постійного потоку нейтронів, що генеруватиме тепло та виділятиме додаткове паливо для подальшої реакції.

Розробники двигунів Duel Direct Fusion Drive планують використати у якості палива дейтерій і гелій-3. Така реакція дозволить використовувати заряди протонів для забезпечення енергії для руху.

Реакція триватиме лише обмежений проміжок часу, подібно до того, як це проводиться у сучасних термоядерних реакторах на Землі. Очікується, що на відміну від земних термоядерних реакторів, які імітують космічний вакуум, використовуючи потужні магнітні поля для утримання плазми, двигуни Duel Direct Fusion Drive представлятимуть собою лінійний реактор. Йому не потрібно буде повністю стримувати плазму у середині, оскільки у космосі природний вакуум і температури, що досягають абсолютного нуля. Це має запобігти перегріву реактора.

Між тим конструктивні особливості двигунів Duel Direct Fusion Drive не розкриваються. Вони також не проходили належних випробувань.

Низка науковців, як, наприклад, професор астронавтики Массачусетського технологічного інституту Пауло Лозано, що спеціалізується на ракетних двигунах, налаштовані скептично щодо планів Pulsar Fusion.

«Я налаштований скептично. Злиття є складним і було складним з багатьох причин і протягом тривалого часу, особливо в компактних пристроях», - зазначив Лозано, відмовившись однак виносити судження, оскільки не бачив технічної документації.

У Pulsar Fusion також переконують, що ракети Sunbird можна буде також використовувати для живлення систем інших космічних апаратів. Ще однією великою перевагою цих ракет має стати те, що вони потребуватимуть невелику кількість палива. Їх легко можна буде заправляти та перезаряджати на орбітальних, стикувальних станціях.

Довжина ракет, скоріш за все, складатиме близько 30 метрів. Вони будуть вкриті товстою бронею для захисту від космічного випромінювання та невеликих метеоритів. Виробництво однієї такої ракети може обійтись у понад 90 млн доларів.

Pulsar проведе перші статичні випробування двигуна DDFD цього року всередині пари гігантських вакуумних камер, нещодавно побудованих у кампусі компанії в Блетчлі. У рамках початкових випробувань замість надзвичайно дорогого гелію-3 використовуватиметься інертний газ для перевірки теоретичної роботи двигуна.

За словами Річарда Дінана, його компанія планує провести демонстрацію на орбіті низки ключових технологічних компонентів Sunbird у 2027 році. У разі успішного проведення початкових випробувань, Pulsar почне збір коштів для створення повномасштабного прототипу Sunbird і розпочне спроби досягти справжнього термоядерного синтезу за допомогою гелію-3. Гендиректор компанії зазначає, що терміни створення першого прототипу Sunbird наразі назвати неможливо.